Як молитися на війні?
Говорять, що на війні атеїстів не буває. Звісно, це, певною мірою, перебільшення. Одначе постійна близькість смерті і справді змушує багатьох звертатися з проханнями до Неба.
З духовної точки зору, війна, з-поміж усього іншого, дарує людині шанс духовного вдосконалення. Це стосується як тих, хто прийшов на війну віруючим, так і тих, хто чи не вперше помолився під час артилерійського обстрілу. І перші, і другі повинні намагатися стати на війні кращими, аніж були до цього.
Є цілком природною річчю, коли боєць молиться, відчуваючи страх. Цього не варто соромитися. Навіть Ісус молився, просячи у Отця «відвернути чашу цю» – не допустити хрестних мук. Проте обмежуватися виключно такими молитвами не варто.
Воїн повинен пам’ятати, що смерть – це не найгірше, що може з ним статися. Навчаючи лицарів-тамплієрів, святий Бернар Клервоський пише, що християнський воїн «коли вбиває, то це на користь Христу, а коли гине – це на його власну користь». Смерть у бою є щастям для воїна, адже таким чином ми можемо воз’єднатися з Богом. Але така смерть є щастям є лише для праведного воїна, для того, хто намагався жити згідно з Божим Законом. Якщо ж ти є християнином, але при цьому погруз у гріхах, або ж узагалі раніше не був релігійною людиною, то тобі варто молитися не просто про те, щоб Бог уберіг тебе від смерті, а про те, щоб Він, врятувавши тобі життя, також дав можливість покаятися чи навернутися.
Коли ти перебуваєш у дуже екстремальній ситуації, пообіцяй собі, що, якщо виживеш, підеш посповідаєшся (якщо ти практикуючий християнин). Якщо ти нуль у релігії, пообіцяй, що за сприятливих умов підеш порозмовляти зі священиком, почнеш читати релігійну літературу, почнеш молитися про дар віри. Також постанови собі відмовитися від грішного способу життя (статева розпуста, сквернослів’я, надмірне вживання алкоголю тощо).
Коли ти молишся про збереження власного життя, не забувай молитися про бойових побратимів. Також бажано молитися про збереження життя не так задля себе самого, як задля рідних тобі людей – батьків, нареченої або дружини, дітей. Моли Бога, щоб Він уберіг їх від страждань, а якщо ти все ж таки загинеш – щоб Він дав їм сили пережити твою смерть.
Пам’ятай, що твої терпіння під час війни – це можливість спокутувати власні гріхи. Будь вдячний за це Богові. Проси Його, щоб він прийняв усі твої жертви і простив тобі твої гріхи.
Кожного разу, коли прокидаєшся, дякуй Богові за те, що живий, за дар життя загалом, за твоїх рідних і близьких, за побратимів, за те, що Він обрав тебе з-поміж інших людей і поставив зі зброєю в руках боронити власну Батьківщину.
Пам’ятай про загиблих побратимів. Намагайся молитися за них кожного дня. Уяви, що і ти можеш опинитися в Чистилищі, і тоді дуже потребуватимеш молитов живих людей.
Якщо ти маєш певний релігійний рівень, поглиблюй власне молитовне життя. Дуже корисними тут є короткі молитви – Ісусова молитва або молитва до Діви Марії («Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного!» або «О Маріє, без гріха зачата, моли Бога за нас, грішних, що до Тебе прибігаємо»).
Одна з найкращих молитов – це слова «Спасибі Богові за все!» Пам’ятай ці слова завжди, особливо – під час терпінь і випробувань.
Зараз ти перебуваєш на шляху праведної війни. Будь же гідним цього шляху! Пам’ятай, що, боронячи Батьківщину, ти борониш Божу Правду!