Червень 2014
ЗВЕРНЕННЯ ДМИТРА ЯРОША З НАГОДИ РІЧНИЦІ 30 ЧЕРВНЯ
30 червня 1941 року Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголосила відновлення української державності. Шанси того, що ця «авантюра» завершиться здобуттям реальної держави, були мінімальними. Проте націоналісти-революціонери вчинили так, як мали вчинити, вчинили правильно. Акт 30 червня виявив справжні наміри гітлерівських окупантів, показав безкомпромісність українських націоналістів, став поштовхом для розгортання широкомасштабної повстанської боротьби, спрямованої спочатку проти німецьких, а потім і проти московських окупантів. На крові, пролитій героями ОУН-УПА, зросли ми – нинішнє покоління націоналістів.
29 червня 2014 р.
ЗУПИНИМО РОСІЙСЬКУ ОКУПАЦІЮ УКРАЇНИ!
Зараз, коли триває збройна боротьба з московськими найманцями на сході, ми не маємо права забувати і про інші проблеми, пов’язані з кремлівським імперіалізмом. Сьогодні так само, як і за часів Януковича значний сегмент української економіки знаходиться у руках російського бізнесу (банки, виробництво тютюну і алкоголю, продаж палива, сільське господарство тощо). Це теж свого роду окупація. Тим паче, сьогодні присутність на українській території російського бізнесу означає те, що українці, користуючись товарами та послугами того бізнесу, фінансують війну проти власного народу.
25 червня 2014 р.
ПОСИЛЕННЯ НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО РУХУ – ЗАПОРУКА ПЕРЕМОГИ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (ЗАЯВА ВО «ТРИЗУБ» ІМ. С. БАНДЕРИ)
Протягом усього періоду революційної боротьби проти режиму Януковича Всеукраїнська організація «Тризуб» імені Степана Бандери була в авангарді народного спротиву і в ідейно-програмовій, і в практичній площині. З самих перших акцій протесту ми переконували співгромадян, що потрібно боротися не за євроінтеграцію, а за усунення від влади В. Януковича, повне перезавантаження влади, ліквідацію кримінально-олігархічного режиму внутрішньої окупації і, врешті-решт, здобуття повноцінної національної держави. Виступаючи з революційними гаслами, ми водночас діяли самі і закликали діяти інших дійсно революційними методами. На жаль, спершу наші ідеї і наші методи боротьби для багатьох здавалися «провокацією» – люди воліли обмежуватися рабськими вимогами і рабськими «танцями на Майдані». Та з часом ми зуміли спрямувати акції протесту у дійсно революційному напрямку. Шкода лиш, що розплатою за повільне сприйняття націоналістичних ідей стала жертва Небесної Сотні.
10 червня 2014 р.