Січень 2014
ЗАЯВА ДМИТРА ЯРОША — ЛІДЕРА ПРАВОГО СЕКТОРУ
Останні події в Україні довели безальтернативність революційного шляху виборювання Свободи, Справедливості, Добробуту для українського народу. На цьому тлі невиразність позиції лідерів парламентських опозиційних партій та їх боязнь провадити Революцію, зобов’язує мене взяти на себе відповідальність за революційний процес та перебіг подальших подій, зокрема за те, що відбувалося в Україні, що відбувається зараз, та головне, за майбутнє нашої Держави. Наші дії чіткі та зрозумілі. Наші програмні цілі прагматичні і нефальшиві.
31 січня 2014 р.
НЕ ДОПУСТИМО ІНОЗЕМНОЇ ОКУПАЦІЇ УКРАЇНИ! ВОЛЯ АБО СМЕРТЬ!
Поведінка бандитського режиму Януковича виразно демонструє, що в Україні існують величезні шанси перетворення внутрішньої окупації на окупацію зовнішню. Янукович — це не просто узурпатор влади. Нині він перетворився на відверту московську маріонетку. Прагнучи за будь-яку ціну зберегти владу і багатства, Янукович та його кліка слухняно виконують вказівки Кремля. Саме цим, а також впертістю і тупістю межигірського недолюдка, можна пояснити те, що зараз триває ескалація силового конфлікту між повсталим народом та представниками репресивних органів — ланцюговими псами, що захищають бандитський режим.
24 січня 2014 р.
АЛГОРИТМ РЕВОЛЮЦІЇ
Тримаємо периметр Майдану. Укріпляємо оборонні позиції. Продовжуємо набір добровольців, структуризацію, забезпечення всім необхідним і вишкіл сил Самооборони та «Правого сектору», з метою перетворення їх у структури Національної Гвардії, Безпеки, Поліції. Проводимо партизанські вилазки у Києві. Під ногами окупантів повинна горіти земля! Влаштовуємо полювання на представників бандформування «беркут», «тітушок», депутатів «регіоналів», комуністів. Пропагандивно опрацьовуємо силовиків. Перехід однієї військової частини на сторони повстанців – 50% Перемоги. Силами політичних партій та громадського сектору проводимо різноманітні мирні заходи: демонстрації, блокування установ, пікетування, флеш-моби тощо.
24 січня 2014 р.
ЗВЕРНЕННЯ ДО МАТЕРІВ СОЛДАТІВ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК
Перебуваючи в агонії, бандитська влада діє цинічно. Зокрема, злочинний режим Януковича використовує ваших дітей у якості гарматного м’яса. Молодим хлопцям, котрі опинилися у внутрішніх військах не за власною волею, довелося стати живим щитом між повсталим народом та антинародною і антиукраїнською бандою. Ба більше, під час силових сутичок за спини ваших дітей ховаються співробітники “Беркуту” — вгодовані і професійно вишколені свині, котрих влада вважає своєю ударною силою у боротьбі з народом.
20 січня 2014 р.
ЗАЯВА “ПРАВОГО СЕКТОРУ” ЩОДО ПОТОЧНОЇ СИТУАЦІЇ В КРАЇНІ
День 19 січня подарував українцям чудову історичну нагоду. Два місяці безуспішного тупцювання під проводом опозиційних партій довело багатьом демонстрантам, що іти потрібно не за тими, хто солодко говорить зі сцени, а за тими, хто пропонує реальний сценарій революційних змін в країні. Відтак, протестні маси пішли за націоналістами. Лише такий вияв протесту, котрий українці продемонстрували 19 січня, змусив бандитський режим Януковича почати говорити про необхідність переговорів. Однак, щоб вірити у перспективи таких переговорів, потрібно бути цілковитим дурнем. Єдина мова, яку розуміє нинішній кримінальний режим, — це мова сили. Тому ми засуджуємо і цілковито відкидаємо ідею переговорів з Януковичем з метою досягнення якихось половинчастих вимог.
20 січня 2014 р.
ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Війна українцям оголошена! Голосування 16 січня 2014 року у Верховній Раді поклало край сподіванням українців на мирне вирішення суспільно-політичної кризи, що розпочалася із захоплення та узурпації влади в Україні регіонально-комуністичною бандою ще у лютому 2010 року. Звіряче побиття студентів, події на Банковій, спроби штурму Майдану, повна нівеляція виборів, демонтаж державності, постійні репресії, побиття, підпали майна активістів – це той шлях, який пройшли українці за останні два місяці.
18 січня 2014 р.
ЗВЕРНЕННЯ “ПРАВОГО СЕКТОРУ” ДО УКРАЇНСЬКИХ ФУТБОЛЬНИХ ФАНІВ
Прийняті у четвер, 16 січня, “закони” мають на меті уберегти нинішню злочинну владу від справедливих виявів народного невдоволення — від активних виявів протесту до банального висловлювання власної думки в мережі Інтернет. Депутати-злочинні, котрі як вогню бояться українського націоналізму, не забули згадати і про футбольних фанів — того прошарку українського суспільства, серед якого традиційно є популярними праві, націоналістичні погляди і представники якого можуть активно і дієво виражати власну громадську позицію.
17 січня 2014 р.
НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ ВИМАГАЄ РЕВОЛЮЦІЇ ТЕРМІНІВ
Україна вкотре продемонструвала політичним скептикам, що «Дух одвічної стихії» живий, не дивлячись на прогнози «реалістів» від політики. Він не просто живий, а він нуртує в душі нації і раз по разу готовий піднімати націю на нові звершення в ім’я утвердження Божих істин та національної справедливості. Події листопаду-грудня цього року стали тому яскравим підтвердженням. Підтвердженням того, що народ на дві голови вищий тих, хто сам себе призначив у провідники нації…
16 січня 2014 р.
НАЦІОНАЛЬНА ЄДНІСТЬ — ЧЕРЕЗ СПІЛЬНІСТЬ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОЗИЦІЙ!
Нещодавня публікація нами документу «Заява “Правого сектору” щодо опортуністичних дій та звернень окремих активістів Майдану» викликала хвилю обговорень в діапазоні від схвалення і конструктивних дискусій до категоричних заперечень та спекуляцій на кшталт тих, що українські націоналісти вносять у ряди протестувальників зайві розколи, оголошують себе противниками Автомайдану тощо. Усвідомлюючи можливість нерозуміння чи свідомого перекручування наших позицій, вважаємо за необхідне їх уточнити, а за одно — висловити декілька міркувань щодо реалій і перспектив нашої боротьби.
16 січня 2014 р.
«ЩО ПРО НАС ПОДУМАЄ ЗАХІД?» АБО ЩЕ ОДНЕ ГАЛЬМО НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Нині Україна стала ареною боротьби декількох сил. Режим Януковича і суспільство, котре його ненавидить, поміркована опозиція і революційно налаштовані націоналісти, змагання олігархічних кланів і прагнення демонтувати Систему, імперські амбіції Москви та Заходу і стратегічні інтереси української нації… Єдина лінія фронту відсутня, чітка поляризація по осі «Добро-Зло» ілюзорна. За маскою ситуативного союзника може критися ще більша небезпека, ніж та, котру становить собою відкритий ворог… Саме такою є ситуація, в умовах якої довелося проснутися нашій національній стихії, і щоб вийти із цієї ситуації переможцями, українцям необхідно враховувати всі її нюанси.
16 січня 2014 р.
ЗАЯВА «ПРАВОГО СЕКТОРУ» ЩОДО ОПОРТУНІСТИЧНИХ ДІЙ ТА ЗВЕРНЕНЬ ОКРЕМИХ АКТИВІСТІВ МАЙДАНУ
Від самих перших днів свого створення «Правий сектор» бере активну участь у акціях протесту. На його активістів нині заведена не одна кримінальна справа. Не раз бійці «Правого сектору» з гідністю входили в сутички з шакалами нинішнього режиму, захищаючи мирних демонстрантів, відстоюючи національну честь і клаптик за клаптиком відвойовуючи українську землю від режиму внутрішньої окупації. Націоналісти-революціонери не боялися приймати завідома нерівні виклики, адже знали, що честь – понад життя, честь нації – понад усе. Зі сміливістю в очах наші бійці дивилися в обличчя найманцям режиму Януковича.
13 січня 2014 р.
ГЛАС НАРОДУ: РЕАКЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ПОДІЇ 10-11 СІЧНЯ
У час, коли більшість ЗМІ приховує правду чи подає її лише частково, соціальні мережі відіграють чималу роль у поширенні правдивої інформації та наростанні революційних настроїв. Не стали винятком і події 10-11 січня, коли замовний вирок проти трьох українських націоналістів – Володимира Шпари, Сергія Бевза та Ігоря Мосійчука – призвів до масових протистоянь народу і представників репресивних органів. Сам вирок користувачі соціальних мереж зустріли обуренням. Потім, коли протистояння набрало обертів і увійшло в активну фазу, Інтернет став механізмом мобілізації людей для опору бандитам у погонах.
12 січня 2014 р.
РЕВОЛЮЦІЯ МАЗОХІЗМУ
Хтось із революційних «вождів» назвав нинішні події в Україні «революцією гідності». Ну що ж, часом гідність українців і справді просипається, і вони вдаються до дій, котрі наближають початок повноцінної Національної революції. Усе це, зазвичай, відбувається не під проводом «вождів», а всупереч їхній волі. Одначе дуже часто протестні акції є надзвичайно далекими від поняття людської гідності і стають досить схожими на маніфестації мазохістів. І тоді ситуація стає схожою на отой анекдот: «Учора ОМОН розігнав акцію протесту мазохістів. Такого задоволення давно вже не отримували ні перші, ні другі»…
11 січня 2014 р.
ПРАВИЙ СЕКТОР ПРОВІВ ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА БАНДЕРИ МАРШ НАЦІОНАЛІСТІВ
Я перетнулася з ними на початку Володимирської. Ще перед тим я їх почула. Хода супроводжувалась вибухами, спалахами і димом. Легендарний і таємничий «Правий Сектор»… Стихія, яка народилась на майдані в листопаді 2013-го і стала мало не серцем цього майдану, його духом. Тим, що тіло рве до бою. Схоже майданівська респектабельна сцена недолюблює цю неконтрольовану силу. Не вкладаються вони у формат мирного протесту. Буквально розуміють слово «революція». Не танцюють під Руслану і не шанують політичних лідерів. Такі вони нечемні хлопці і дівчата з «Правого Сектору», що зайняли цілий поверх Будинка Профспілок, куди не кожен наважиться зазирнути на каву.
3 січня 2014 р.
ДМИТРО ДОНЦОВ: НЕВЕЛИЧКА ПОРАДА УКРАЇНСЬКИМ РЕВОЛЮЦІОНЕРАМ
Свій шлях революційної діяльності Донцов розпочав ще тоді, коли український політикум був тотально хворим на «прогресивні» лівацькі хвороби. Як представник соціал-демократичного руху, молодий Донцов двічі потрапляє за ґрати. Другий арешт ледве не коштував Донцову життя, адже, перебуваючи за стінами Лук’янівської в’язниці, він сильно занедужав і, напевно, не пережив би подальшої каторги. На волю мислитель вийшов дещо авантюрним способом: його відпустили на поруки, бо думали, що жити йому лишилося недовго. Практична політична діяльність Донцова завершалася у 20-х роках минулого століття у Львові: люди, з якими мислитель намагався розбудувати Партію національної роботи, виявилися негідними тих завдань, які перед ними стояли. Одначе подальші пів століття Донцов продовжував залишатися в авангарді Української Революції. Рядки його творів вказували шлях революційної боротьби, його запальний стиль задавав ритм маршируючим колонам українських націоналістів.
3 січня 2014 р.