ДО 95-Ї РІЧНИЦІ ЗУНР: ПОДВИГ КАРЛА БЕЛЬКЕ
На Личаківському кладовищі, на меморіальній стіні загиблих Січових Стрільців є викарбуване ім‘я стрільця Карла Бельке.
Карл Бельке, як і інші тисячі євреїв, вступив у лави Української Галицької Армії, щоб захистити свою молоду українську державу. Серед не українців в УГА найбільше було євреїв, які побачили, що ЗУНР захищає їхні права, не роблячи різниці між ними і титульною нацією.
Січовий Стрілець Карл Бельке став санітаром і з перших днів Листопадового Зриву у Львові героїчно виконував свій обов‘язок. Він усюди встигав, допомагаючи пораненим стрільцям, але невдовзі командування перекинуло відважного вояка в загін четаря Володимира Баб‘яка. Тут, в районі Головної пошти, розпочалися запеклі бої і поляки, захопивши навколишні вулиці, кинулися на штурм будинку пошти. Раз-по-раз, у багнетних атаках, Січові Стрільці відкидали противника уверх по вулицях Коперника та Дорошенка, але самі гинули або падали важко поранені на вуличну бруківку.
Під час однієї з таких атак на вулиці Коперника лежало до півтора десятка вбитих і поранених українських вояків. Крісовий і кулеметний вогонь ворога не давав змоги забрати вбитих і поранених усусів чи надати їм першу медичну допомогу. І раптом із-за рогу будинку Головної пошти вирвалося санітарне авто і швидко помчало догори по вулиці Коперника. За кермом сидів Карл Бельке. Зупинивши автомобіль, під ворожим обстрілом санітар почав надавати допомогу пораненим і вкладати їх у кузов автомобіля, хоч це вимагало великого напруження сил. Ще мить і машина рушила до будинку пошти і, звернувши за ріг, зупинилася. На зустріч Карлу кинулися Усуси і допомогли йому занести поранених у пивницю будинку, де був санітарний пункт. Четар Володимир Баб‘як щиро подякував стрільцеві за подвиг, але застеріг його від такого вчинку, бо він ризикував життям. Та це не зупинило сміливого санітара і він знову рушив автомобілем на верх вулиці Коперника і, забравши останніх поранених українських вояків, поволі почав з‘їжджати вулицею вниз. Але не доїхав. Мабуть куля ворожого снайпера поразила героя і він помер миттєво, впавши головою на кермо. Ціною власного життя цей відважний вояк врятував понад десятьох поранених січових стрільців. Схилімо голови перед подвигом цього сміливого єврейського юнака – Українського Січового Стрільця.