Перейти до вмісту
МОНУМЕНТИ КОБЗАРЯ НА СТОРОЖІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ (22 травня 2013 року – 152-річчя перепоховання Т. Шевченка на Чернечій горі у Каневі)

МОНУМЕНТИ КОБЗАРЯ НА СТОРОЖІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ (22 травня 2013 року – 152-річчя перепоховання Т. Шевченка на Чернечій горі у Каневі)

21 травня 2013 р.·Іван СУТА, УПО

Українці мають численних духовних поводирів, ґеніальних полководців, філософів, мислителів, вчених, поетів, митців, національних героїв, визнаних світом ґеніїв. Але на небі історичного маґістрального шляху української нації найяскравіше сяє немеркнуча зірка національного Пророка, сина православної козацько-гайдамацької родини Григорія Шевченка з Наддніпрянщини та греко-католицької родини Катерини Бойко з Карпат, Великого Кобзаря – Тараса Шевченка.

Саме він, ШЕВЧЕНКО-ПРОРОК є батьком сучасної української національної ідеї.

Саме він, у своєму «Кобзарі», в поетичній формі, створив імперативні засади українського революційного націоналізму, що матеріалізувалася в ідейних постулатах та політичних програмах його спадкоємців.

Саме на основі його творів, із кріпака-батрака Яреми сформувалися нова українська людина – месник-революціонер Галайда й сучасна українська нація – «мертві, живі й ненарожденні».

Саме завдяки йому ця незнищенна нація пережила все те, що приготував сатана щоб її знищити, витерпіла, воскресла й продовжує боротьбу за свою національну соборну державу в нинішніх умовах антиукраїнської і антилюдської окупаційної системи влади.

Саме його – Великого Українця з великим пієтетом вшановують представники інших народів, для яких він викарбував заповітне «Борітеся, поборете…» у своїй, світового значення, поемі «Кавказ».

Саме йому, вдячні нащадки, звели найбільшу кількість монументів, встановлених одній особі у світі – 1384 пам’ятники.

Саме біля цих пам’ятників, встановлених на Україні та по всіх кутках земній кулі сходяться, об’єднані в єдиний духовний моноліт, мільйони українців, для яких Великий Кобзар є – українським Предтечею, духовним Батьком, моральним Авторитетом, світовим Ґенієм і національним Пророком.

На сьогоднішній день налічується: 1256 пам’ятників Шевченку в Україні та 128 за кордоном – у 47 державах світу. Однак насправді ніхто не знає достеменно, скільки пам’ятників Кобзареві встановлено на Землі. Адже в нинішній окупованій внутрішнім сатанинським режимом Україні, при всіх Урядах та Президентах, так і не створений єдиний реєстр монументів Кобзареві. Тому 1384 пам’ятники – це дуже приблизна цифра, а вже у майбутній «своїй хаті» – здобутій національній державі, обов’язково буде створено єдиний реєстр пам’ятників Кобзаря.

Найбільше пам’ятників в Україні встановлено на батьківщині його матері – Івано-Франківщині – 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області.

Найбільше пам’ятників за кордоном встановлено у новоімперській Російській Федерації – 30, Казахстані – 16, США та Канаді – 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та інших країнах (Австралія, Китай, Японія, Великобританія, Узбекистан, Азербайджан, Туркменістан, Данія, Греція, Італія, Чехія, Словаччина, Румунія, Угорщина, Болгарія, Узбекистан, Грузія, Литва, Македонія, Парагвай, Чорногорія та ін.).

Перший пам’ятник Шевченку було відкрито у 1881 році до 20-річчя від дня смерті мислителя й митця у місті Форт Шевченко (Казахстан) під керівництвом І.Ускова, який був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні.

В Україні перший пам’ятник Шевченку (його погруддя) було встановлено у Харкові у садибі Алчевських у 1898 році.

Серед закордонних пам’ятників найбільш цікавими і незвичайними є аргентинський (Буенос-Айрес, 1971) та італійський (Рим, 1973).

На першому – молодий Шевченко, в його постаті – напруження та пристрасне звернення до людей, поряд – скульптурна група «Гайдамаки», що є своєрідною ілюстрацією до образу поета. Це мистецьке рішення особливо вдале для пам’ятника, що знаходиться в іншому етнічному середовищі: супутні персонажі містять додаткову інформацію для глядачів, які мають обмежені знання про Україну, Шевченка, його твори. Автор – Леонід Моложанин.

Автор другого пам’ятника Уго Мацеї одягнув українського Тараса в римську тогу, зобразив його трибуном-оратором, який, піднісши руку, звертається до присутніх із полум’яним словом. Таке «переодягнення» – образна констатація того, що Шевченко та його твори належать не лише Україні, а й усьому людству.

Найвищий у світі пам’ятник Шевченкові, висотою 7 метрів, стоїть у Ковелі, що на Волині.

Найвище місце на Землі, де встановлений монумент поетові, на Кавказі – піку Шевченка у донині окупованій московськими імперіалістами Кабардино-Балкарії – 4200 метрів над рівнем моря.

Зводиться монумент у Південно-Африканській Республіці (ПАР). Після його відкриття пам’ятники Шевченку будуть на всіх континентах.

У житті Шевченка є багато визначних дат, але акцентуємо увагу на тих, які має знати, пам’ятати та вшановувати кожен українець:

  • 9 березня 1814 року – день народження Кобзаря,

  • 10 березня 1861 року – день смерті,

  • 22 квітня 1838 року – молодий Шевченко, завдяки українській спільноті був викуплений кріпацтва,

  • 22 травня 1861 року, – згідно «Заповіту», урочисто перепохований у Каневі на Чернечій горі..

Сто п’ятдесят два роки пройшло з моменту перезахоронення труни Шевченка у рідну землю, серед степу широкого, де реве ревучий. Триста шістдесят чотири сходинки, ведуть на Тарасову гору у Каневі. Ними пройшли понад дванадцять мільйонів людей зі сто п’ятдесяти країн світу, такі приблизні підрахунки.

Прийдуть до могили Шевченка і цього року 22 травня. Хтось, як і в усі часи окупації, за рангом служби відбуватиме урочистість, але більшість українців прийдуть на святу могилу за велінням серця, щоб вкотре усвідомити велич його Заповіту, зачерпнути сили і наснаги у безперервній боротьбі за Шевченкову – національну, козацьку Україну.

Далеко не всі пам’ятники Шевченку ще не споруджені. Але найдостойнішим пам’ятником найбільшому з українців стане здобута ними у революційній боротьбі – Українська Національна Самостійна Соборна Держава, на сторожі яких він поставив своє СЛОВО.

***Тернопіль. ***

21 травня, 2013 р. Б.

Адзербайджан. Баку

Аргентина. Буенос Айрес

Болгарія. Софія

Бразилія. Курітіба

Бразилія. Прудентополіс

Бухарест. Румунія. Бухарест

Білорусія. Мінськ

Греція. Афіни

Грузія. Тбілісі

Данія. Копенгаген

Казахстан. Амаати

Казахстан. Мангишлак

Канада. Вінніпег

Куба.Гавана

Литва. Вільнюс

Македонія. Скоп’є

Молдова. Тирасполь

Парагвай. Енкарнасіон

Польща. Варшава

Росія, Санкт-Петербург

Росія. Москва

Румунія. Бухарест

США. Вашингтон

Туркменістан. Ашхабад

Угорщина. Будапешт

Узбекистан. Ташкент

Франція. Париж

Чехія. Прага

Італія. Рим

США. Манітоба