Перейти до вмісту
ЧИ МОЖЛИВА В УКРАЇНІ «ІНША» ПОЛІТИКА?

ЧИ МОЖЛИВА В УКРАЇНІ «ІНША» ПОЛІТИКА?

2 квітня 2013 р.·Ростислав ВИНАР, Січеславщина

«Tiocfaidh ar’la!»

«Наш день ще прийде!»

Клич бійців ІРА

Чи може українська нація знайти в собі сили й розвалити ганебну кліть рабських правил життя та поведінки, котрі нав’язав нашому народові, зненавиджений усіма режим внутрішньої окупації, очолюваний “партією районів”?

Це запитання в наш час уже є далеко не риторичним – це питання життя і смерті усіх українців (“смертних”, а не “небожителів”) в Україні сущих. Але для кардинального вирішення цієї надважливої проблеми існування України, як незалежної держави і українців, як нації з перспективою збереження власної самобутності та майбутнього розвитку, ми всі повинні для себе констатувати декілька життєво важливих аксіом.

По-перше: в Україні влада належить не народові (котрий згідно з чинною Конституцією, повинен бути єдиним джерелом влади), а злочинному режимові внутрішньої окупації, який є нелегітимним, і таким, що незаконно узурпував владу в державі.

По-друге: субстратом цього режиму є декілька мафіозно-олігархічних неукраїнських кланів, котрі антиконституційними, рейдерськими методами монополізували у свою приватну власність економіку, фінанси та силові структури нашої країни, змушуючи їх обслуговувати власні корпоративні та кланові інтереси, а не інтереси українського народу та його держави.

По-третє: в нашій системі державної влади немає понять “правляча політична сила” та “опозиційна політична сила”. Усі, хто обслуговує інтереси Януковича та його приспішників є ВОРОГАМИ УКРАЇНИ і після перемоги національної революції постануть перед Українським Народним Трибуналом за зраду інтересів нації! А з ворогами не ведуть переговорів і не домовляються – з ворогами борються!

І останнє… Грати в гру за правилами ворога – це заздалегідь приректи себе на поразку. Тому ми, українські націоналісти з ВО “Тризуб” ім. С.Бандери вирішили піти іншим шляхом.

Колись, Славної Пам’яті Провідник Василь Іванишин визначив термін “політика”, як трансформування у форму ідеології життєвих потреб нації.

Ми, на сьогоднішній день, констатуємо декілька нагальних життєві потреб української нації:

  • Ліквідація кланово-олігархічного режиму внутрішньої окупації.

  • Здобуття та закріплення влади за українськими державницькими силами (незалежно від партійної приналежності), усунення будь-якої можливості захоплення влади антиукраїнськими та антидержавними силами, радикально змінивши в інтересах нації виборче законодавство, що створить можливість побудови та зміцнення національної держави – держави українського народу, в котрій він (український народ) буде справжнім джерелом влади.

  • Далі, своєю чергою, підуть заходи по націоналізації стратегічних галузей економіки та реорганізації українських силових структур для утримання порядку всередині країни та захисту держави від зовнішніх посягань.

  • Усвідомлюючи необхідність і нагальність реалізації цих потреб, озброївшись ідеологією українського революційного націоналізму, ми прийняли рішення про побудову широкого націоналістичного руху на чолі з національним Орденом.

  • Важливою складовою частиною руху є Українська Політична Організація (УПО).

УПО не є партією – вважаємо недоцільним творення ще одного гравця-лузера в рамках існуючої системи. Наша організація є революційною, націоналістичною структурою, суспільно-політичним, надпартійним рухом, котрий створений для об’єднання українців, а не розтягування їх по партійних коморах.

УПО не буде удосконалювати існуючу в Україні державну систему гено- та етноциду української нації. Нашу мету ми бачимо в поваленні внутрішньоокупаційного режиму та побудові національної держави.

УПО вважає своїм першочерговим завданням самоорганізацію громад і творення революційної ситуації в країні. Основою нашої діяльності є боротьба за майбутнє рідної нації та держави, а не політика, як професійна діяльність.

Ми стверджуємо, що українська нація здатна об’єднатися в могутній кулак і перемогти в боротьбі за власну національну державу в ім’я майбутніх поколінь українців.

Ми присягаємо на вірність нашій великій меті перед Господом нашим Ісусом Христом, віддаючись під опіку Пресвятої Богородиці з вірою у те, що день нашої Перемоги настане і наша боротьба не буде марною! І нехай нам у цьому допоможе Бог і святий Архангел Михаїл!