ГОТУЄМОСЬ ДО БОРОТЬБИ З ОКУПАНТАМИ
Головна тема цьогорічного зимового вишколу «Тризубу» – боротьба з режимом внутрішньої окупації в існуючих умовах.
Більше 60 тризубівців та прихильників організації пройшли різні види підготовки, отримавши додаткові знання, навики, гарт і наснагу.
«Цього року режим внутрішньої окупації, встановлений в Україні олігархами, може перетворитися на режим зовнішньої окупації. Банда Януковича послідовно здає національні інтереси Кремлю, тож українські націоналісти в будь-який момент повинні бути готовими дати рішучу відсіч окупантам», – зазначив Провідник “Тризубу” Дмитро Ярош, відкриваючи зимовий вишкіл, який, як повідомлялося, проходив на території Музею національно-визвольної боротьби в селі Слов’ятин Бережанського району на Тернопільщині.
Символічно, що в часи Другої світової саме в цих лісах базувалася підстаршинська школа УПА. І от тепер тут вишколюються наступники славних воїнів.
Український націоналізм передбачає дієву любов до національних цінностей і готовність віддати все заради їх утвердження. Тому теорія і практика боротьби за державність української нації є головним завданням таких заходів. Ці дві складові на вишколах нероздільні і взаємодоповнюючі. Цьогоріч у тризубівському таборі було багато юних націоналістів, всі вони засвоїли Декалог українського націоналіста, від першого пункту до десятого. «Здобудеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за неї», – так починається Декалог, закінчується ж словами: «Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства і простору Української держави».
Очевидно, щоб здобути українську державність, протистояти ворогам внутрішнім та зовнішнім, воїн-революціонер повинен бути сильним. Тому ми гартуємо своє тіло. Ранок у таборі починається з руханки. Вдень – обов’язково рукопашний бій, смуга перешкод, вправи на витривалість. Також ідеологічна та юридична підготовка – все знадобиться у повсякденній боротьбі. Не можна не згадати теплим словом і про лекції капелана «Тризубу», який розповів новачкам організації про основи віри.
Цьогоріч, поруч із членством «Тризубу», знання і навики націоналістичної дії здобували і представники «Русскоговорящих украинских националистов». Бо «…не зважаючи на мовну відмінність внаслідок історичних процесів минулого, Батьківщина у нас спільна і методи боротьби також», – пояснили своє бажання приєднатися до вишкільного табору хлопці і дівчата з цієї структури. Незважаючи на сніг, мороз та фізичні навантаження кожен з присутніх намагався проявити себе якнайкраще. У таборі не було жодного юнака чи дівчини, хто б нарікав чи скиглив. Всі підтягнуті, зібрані, дисципліновані, як і личить українським націоналістам.
13 січня, в передостанній день вишколу, тризубівці організували костюмований Вертеп з історичною ретроспективою на Різдвяну тему. «Христос Рождається – Славімо його», – обмінювались привітаннями побратими.
…Завершився вишкіл 15-кілометровим маршем. А мені в якийсь з моментів згадався вірш Провідника «Тризубу» Василя Іванишина: «По полях кам’янистих, по дорогах тернистих нам ще довго орати і йти, і хоч хмари нависли, спопелій, але зблисни, щоб інші зробили хоч крок до мети!»
