НЕСАМОВИТІСТЬ ВАНДАЛІЗМУ

Нещодавно велика делегація зі Львова у складі депутатів обласної ради, активістів Товариства «Надсяння» та священиків УГКЦ відвідали меморіал й могили українських повстанців, вояків УГА та УНР, а також могили невинно убієнних українців, що загинули від рук польських бійців та польських комуністичних агентів. До меморіалів загиблих українців покладено квіти, запалено свічки та відправлено молебни за душі загиблих. Українська преса тепло відізвалась кількома статтями про цей захід, в якому взяли участь і деякі толерантно налаштовані поляки. Львівська делегація відвідала меморіал у м.Млини, де поховано о.Михайла Вербицького – творця мелодії українського Гімну: у с.Воля Заліська, де поховано 160 українців і більшість з них – солдати УПА; в с.Грушовичі, де є меморіал на честь героїв УПА – куренів «Прірви», «Беркута», «Залізняка», «Байди», та «Рена». Тут і могила Олекси і Миколи Баб’яків та доктора медицини Сорбонського університету – Павла Клучника на псевдо «Сірко», а також меморіали в Пікуловичах, Перемишлі, Павликоші та в Ланцуті. Ці скорботні урочистості проходили в рамках заходів під назвою: «Запали свічку на Закерзонні». Але не встигла Львівська офіційна делегація покинути с.Грушковичі, як відразу ж якась злочинна рука польських вандалів сплюндрувала меморіальний пам’ятник у цьому селі. Очевидно, це були заражені імперіалізмом атеїсти, для яких нічого святого нема. Памятний меморіал був весь описаний польськими та російськими термінами – «сволочи», «каты», «фашисты», «дура» та іншою тюремною лексикою, намальовано фашистську свастику, понищено вінки, квіти і свічки та облито фарбою пам’ятник. Поліція Підкарпатського воєводства заявила, що розшукує тих, хто це вчинив. Таке «активне» розслідування викликає лиш гірку посмішку, бо акції вандалів щодо пам’ятних знаків та пропам’ятних хрестів українцям на території сусідньої держави чиняться постійно. Пригадаймо, як було знищено хрести на горі Хрещатій у Бескидах, де в криївці-шпиталі загинули від рук польських комуністів поранені солдати УПА, лікар та медсестри. Тоді нікого не знайшли. Не знайдуть і тепер. Нагадаймо читачам, що українці були виселені комуністичною владою Польщі з цого села у 1944-1946 рр. цього злочину польським шовіністам виявилося замало і тепер, уже в демократичній Польщі, вони воюють з могилами. Таємно, як сатаніти і, можливо, після того, йдуть набожно молитися до костьолу, ділячи святий хрест на польський та український. Ми звертаємось до польської поліції – знайти цих суб’єктів, що вчинили акт наруги і ненависті над могилами наших героїв. Зрештою, уже слід би припинити фронт брехні і аморалі, що йде містами і коридорами влади сусідньої країни. Ті, хто вчинив святотатство щодо меморіалу у с.Грушовичі, є ворогами не тільки українців, а й чесних поляків. Нема у цих людей сентименту ні сумління – брудна справа потребує брудних рук. Можливо, польські шовіністи своїми діями хочуть викликати відповідну реакцію українців, щоб потім зняти галас на всю Європу про «варварів зі сходу», як колись це втілив у життя Падеревський на Паризькій конференції Ради Амбасадорів у 1919 р. А тепер повернімося до Львова і відвідаймо один із найкращих меморіалів Європи – цвинтар «Орлят». Гордість польської нації. Нагадаймо тим, хто нищить наші пам’ятники і хрести у Польщі, що тут лежать загиблі польські воїни, що полягли в боях з українцями, тобто полягли в період придушення ЗУНР на її ж території. І нема ні однієї сплюндрованої могили! Не знищено ні одного хреста! Першого листопада у Львові, до меморіалу полеглих поляків, прибула чисельна польська делегація, місцеві поляки та римо-католицьке духовенство, склавши шану загиблим і запалили свічки. Були у складі делегації високі урядовці з Польщі, зокрема,секретар Ради Охорони Пам’яті війни і мучеництва професор Анджей К.Кунерт, керівник комітету комбатантів та репресованих осіб професор Ян С.Цьохановські, Генеральний консул РП у Львові, амбасадор Ярослав Дрозд з дружиною та консули польського консульства. Хочеться звернутися до професора А.Кунерта із запитанням: Шановний пане міністре, чи Ви бачили бодай один понищений пам’ятник на цвинтарі «Орльонт»? Мені здається, що Ви, високий представник польського уряду, мали б охороняти, і могили національних меншин, у даному разі українців, від варварської руки здегенерованих шовіністів. Чи Ви, прибувши до Варшави, засудите цей акт вандалізму в с.Грушовичах? Чи скромно промовчите?

І ще. В часі Дня пам’яті Всіх Святих на цьому ж цвинтарі поминальну месу відправив львівський архієпископ Мєчислав Мокшицький. Українців вразили перші слова, виголошені Владикою, в часі проповіді. Цитуємо: «Та земля до Польщі належить, хоч Польща далеко є звідси». Це слова з відомої пісні «Червоні маки на Леонте-Касіно». Ваша Екцеленціє, поясніть нам, українцям, будь-ласка, чия це земля «do Polski nalezy»? Маєте на увазі Галчину чи Монте-Касіно? Галичина – українська земля, а Монте-Касіно – Італійська. Якось Ви, Ваша Екцеленціє, освятили меморіальну таблицю на території Польщі з написом, що принижував українців, тепер знову та «ziema do Polski nalezy…». Цікаво, чи не так. А ще б Вам слід було сказати у своїй проповіді про те, що там під Монте-Касіно, у складі Другого польського корпусу англійської армії билося біля 100 тисяч галицьких українців і більшість з них полягло, бо йшли в перших лавах на штурм цієї майже неприступної німецько-фашистської твердині в Італії, а далі під Анконою та Болоньєю у 1944 р. Хотілося, щоб польське римо-католицьке духовенство в Польщі та й в Україні, теж осудило цей недружній акт новітніх вандалів. Чекаємо на якусь відповідь. З цієї землі, що Україною зветься.