ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ!

(Виступ Голови ЦП ВО “Тризуб” ім. С.Бандери підполковника Андрія Стемпіцького на VII Великому Зборі 13 жовтня 2012 р.Б.)

Друже Провідник “Тризуба”, шановні Друзі та Подруги по боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу!

Рівно 2 роки тому, 14 жовтня 2010 р.Б., на розширеній нараді провідного активу Організації в Дрогобичі полковник Дмитро Ярош передав мені керівництво Всеукраїнською Організацією “Тризуб” ім. С.Бандери. Це був рік, коли режим внутрішньої окупації отримав друге дихання – Янукович шляхом брехні, фальсифікацій, підкупу частини виборців захопив найвищу державну посаду Президента України.

Проти нашої нації почала працювати добре злагоджена антиукраїнська бандитська система. Яскравими представниками влади окупанта стала тріада московських холуїв Януковича-Азарова-Литвина та велика кількість яничарів-прислужників, котрі самовіддано обслуговують господарів, допомагаючи поневолювати своїх земляків. Московська імперія в своїй загарбницькій політиці перейшла у рішучий наступ.

У такій ситуації перед нами, націоналістами, постало завдання протиставитися всіма засобами на всіх ділянках боротьби цій сатанинській машині.

Вже у лютому 2010 року, відразу після виборів, вийшла заява-звернення Голови ЦП “Тризуба” ім. С.Бандери полковника Дмитра Яроша, в якій українцям пропонувався план антирежимних дій, у березні відбулась організаційна Конференція, на якій було передбачено можливі провокації та, як наслідок, репресії проти Організації. Одночасно відбувались вишколи, які мали на меті максимально підготувати членство Організації до дій в екстремальних умовах, розширити поле діяльності “Тризуба”. За цей час була створена і почала діяти “Жіноча січ” як референтурний підрозділ Організації. Була проведена ґрунтовна підготовка до створення якісно нового всеохопного націоналістичного громадсько-політичного об’єднання.

Закономірно виникло запитання: яка перспектива діяльності “Тризубу” як легальної структури в умовах режиму внутрішньої окупації?

Насамперед було чітко визначено: Організація “Тризуб” ім. С.Бандери за жодних обставин не визнає промосковського ставленика Януковича Президентом України. Щодо цього питання наша позиція є незмінною і надалі. З цього і випливає наша подальша тактика боротьби. Нелегітимний президент, нелегітимна коаліція з “тушками”, нелегітимний уряд, повзучий державний переворот, здача національних інтересів, здача держави… Перелік довгий.

Після наради в Дрогобичі восени 2010 р.Б. було виголошено основні напрямки діяльності нашої Організації, які й сьогодні не втратили своєї актуальності та є вказівкою до дій всьому членству “Тризуба”:

1. Ми посилимо нашу пропагандивну діяльність з метою роз’яснення широким масам, що тільки Національна Революція під проводом Національного Ордену – це шлях до свободи, а чергові безперспективні вибори без вибору не є панацеєю для українців. “Національна революція – це не бунт, не заколот і не різня. Це системні радикальні зміни в житті нації, здійснені її провідною верствою за всебічного сприяння народних мас. Національна революція в Україні ставить собі за мету ліквідувати режим внутрішньої окупації та передати всю повноту влади у руки національно пробудженого народу” (Українська революція: ХХІ століття. Д.Ярош).

2. Ми продовжимо роз’яснювати безперспективність партійщини, яка є шкідливою в час боротьби за національну державу. Працювати в рамках тих правил (законів), які нав’язав ворог, – означає підтримувати антиукраїнську систему і підігрувати окупанту. Майбутнє нації – тільки в об’єднаному націоналістичному русі.

3. Ми будемо долучати до націоналістичної діяльності та вишколювати ідеологічно, духовно й фізично нові кадри для боротьби з режимом внутрішньої окупації задля досягнення кінцевої мети – здобуття Української Самостійної Соборної Держави.

4. Ми будемо всебічно допомагати організовувати народ для відстоювання своїх інтересів, адже ніхто не ощасливить народ без його участі. Самоорганізація громад є першим кроком до скоординованої відсічі промосковській банді.

5. Керуючись сьомою точкою Декалогу українського націоналіста “Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи”, ми будемо і надалі здійснювати націозахисні акції. Захист честі і гідності України та кожного українця зокрема – першочергове наше завдання. Якщо зло не карається, воно поширюється. Ми як християни не маємо права цього допустити!

6. Ми знаємо, що наші недруги знову будуть шипіти про нашу “продажність” всім і вся, теревенити про те, “що ми граємо на руку ворога”, що ми, врешті-решт, є “провокаторами”, які “хочуть дестабілізувати ситуацію в країні і тим самим знищити демократичні завоювання”. Нехай!.. Ми ніколи не мали і не маємо наміру подобатися всім, як і дослухатися до скавуління різних політичних імпотентів та ворогів українського націоналізму. Наші дії будуть оцінені наступними поколіннями, адже нація – це не тільки сучасне покоління, але “мертві, живі й ненароджені”, в ім’я яких і ведемо безкомпромісну боротьбу за право бути господарями на своїй землі, за вільне й гідне майбутнє наступних поколінь.

Отже, погляньмо на зроблене за останні роки…

Діючи згідно випрацюваної тактики, перебуваючи в повній інформаційній блокаді, наші хлопці з перших днів Податкового майдану приєдналися до лав протестуючих підприємців. У листопаді-грудні 2010 року ми єдині з представників націоналістичних організацій підтримували безпеку як наметового містечка, так і акції загалом, розповсюджували націоналістичні матеріали та переконували протестуючих у необхідності Національної Революції як єдиного шляху вирішення усіх питань, у тому числі соціальних та економічних. Наш тризубівський стяг гордо майорів над наметами впродовж усієї акції.

Наступною резонансною акцією став символічний відпил голови боввану Сталіна, здійснений мобільною групою “Тризуба” під керівництвом Романа Хмари 28 грудня 2010 року в місті Запоріжжі. Ця акція набула неймовірного резонансу і, нарешті, прорвала інформаційну блокаду навколо Організації. Мільйони українців побачили приклад того, як не язиком, а ділом можна захищати честь Нації.

Не пройшла ця націозахисна акція й поза увагою ворогів. У новорічну ніч невідомі підірвали вже пошкоджений так званий “пам’ятник” Сталіну, чим дали поштовх до початку широкомасштабної спецоперації ліквідації “Тризуба”.

Ворожа внутрішньо-окупаційна репресивна машина задіяла всі свої традиційні засоби і методи, добре відпрацьовані ще в часи ЧК-НКВД-КГБ. Арсенал їхній незмінний:

1. Провокація, яка дає підстави до репресії (вибух у Запоріжжі в ніч на 1 січня 2011 року біля комуністичного кубла, внаслідок чого був знищений бовван збоченцю-сатаністу Сталіну, і поява в Інтернеті заяви нікому не відомого “Руху Першого Січня”, на основі якої вибух був перекваліфікований у терористичний акт).

2. Хвиля арештів та затримань по всій Україні як активістів “Тризуба”, так і прихильників нашої Організації (Д.Ярош, А.Стемпіцький, С.Бичек, Р.Винар, А.Тарасенко, Р.Хмара, А.Онуфрійчук, С.Борисенко, І.Загребельний, В.Лабайчук, П.Таран, Ю.Пономаренко, Е.Андрющенко, В.Абрамів, О.Зануда, В.Вишнюк, М.Кушнір, М.Сушельницький, В.Давиденко).

3. Брутальні обшуки помешкань тризубівців, залякування членів родин та цілодобове стеження за ними, виклики на допити всіх, хто хоч якось є чи був пов’язаний з “Тризубом” або симпатизує йому, нагнітання ситуації навколо затриманих.

4. Звинувачення тризубівців у тероризмі, вбивствах, замаху на президента, всіх можливих і неможливих підпалах офісів комуняк та регіоналів, збереженні величезних арсеналів зброї, створенні незаконних воєнізованих формувань та підготовці майбутніх терористів ледь не на рівні “Аль-Каїди” тощо.

5. Вибивання з молодих українців потрібних для владного режиму показів для занесення в протоколи та примушування підписуватися під ними; перевезення затриманих з мішками на головах; постійна зміна місця утримання; свідоме приховування від родичів інформації про затримання та місце перебування ув’язнених; недопущення адвокатів до затриманих; постійні катування та побиття; ненадання необхідної медичної допомоги; недопущення священиків для прийняття Святих Тайн; безперервні допити без їжі та сну; взяття під варту з безглуздих та надуманих причин; погрози; підрив довіри до керівництва Організації та один до одного за допомогою заїжджених схем “вже всі зізналися у всьому, а ти, дурний, мовчиш”, “ваше керівництво вас здало”, “ви – гарматне м’ясо”, “вас використали керівники для своєї політичної кар’єри”, “за проведені акції всі отримали гроші, тільки ти один не отримав”, “вас підставили” і т.д. Все це – мала частина того, через що пройшли хлопці.

6. Фабрикування справ на замовлення (постійна перекваліфікація статей, відкриття по-новому вже закритих справ, навішування “висяків” (як от вбивство бізнесмена Брагінського в Дніпропетровську в 2009 році нібито Р.Винарем – хірургом вищої категорії з 26-річним стажем роботи; підпал виборчого штабу Януковича в Галичі Івано-Франківської області в 2009 році нібито В.Абрамівим та інше).

7. Судові вироки та судові процеси, що тривають й донині над українськими націоналістами та патріотами в різних областях України.

Все це наша Організація вже проходила за часів правління Кучми (у 1996 році “Тризубу” був нанесений важкий удар “п’ятою колоною”: два роки проти Організації застосовувалися провокації, арешти за сфабрикованими справами (судові процеси в Донецьку, Харкові, Дніпродзержинську); удари ворожої агентури, які проявились у спробах розколоти Організацію, сильний морально-психологічний тиск на членство, “загадкові” смерті та “випадкові” автомобільні аварії провідних членів Організації. Влітку 1997 року в Тернополі відбулось політичне судилище над членом Центрального Проводу “Тризубу” І.Сутою, а восени 1998 року у Львові відбулось аналогічне політичне судилище над членом Центрального проводу Є.Філем).

Але за своїм цинізмом, брутальністю та ненавистю до всього українського нинішній режим на чолі з Януковичем перейшов всі межі. “Якщо ти свідомий українець і прагнеш жити гідно – значить, ти злочинець!”, “Якщо ти український націоналіст і прагнеш добра для своєї нації – отже, ти терорист!”, “Якщо ти захищаєш честь і гідність “мертвих, живих і ненароджених” українців – ти повинен сидіти в тюрмі!” Так коротко можна сформулювати політичне кредо сучасних “власть імущих”. Відчуваючи себе вершителями доль мільйонів українців, насолоджуючись своєю безкарністю і вседозволеністю, відчуваючи патологічну ненависть до української землі, вони забувають, що є суд Божий і кара Божа…

Коли антиукраїнська ворожа система намагається нищити націоналістичну Організацію – нічого дивного в цьому немає. Якщо Організацію не розпрацьовують – значить, вона або нічого не робить, або діє на руку окупаційній владі. Це логічно. Але в складні часи, коли репресивна машина набирає обертів, з’являються з небуття персонажі, які, як стерв’ятники, чекали свого часу. Це так звані “рятівники” Організації та “всезнаючі” особи. Будучи на узбіччі творення історії, але маючи свої примітивні амбіції та образи, вони спробували (і пробують надалі) миттєво використати нагоду для власного утвердження та реалізації своїх антиорганізаційних планів.

Під час репресій в інтернет-просторі з’явилися відеозвернення з надзвичайно “серйозними” звинуваченнями на адресу керівництва “Тризубу” про масові зради та співпрацю з силовими структурами. Почались кухонні дискусії про те, хто винен і чому так сталося. (Взагалі, практика “кухонної боротьби” і “боротьби” в Інтернеті на форумах та в соціальних мережах є доволі потужною, адже для цього і часу небагато потрібно, і з задоволенням цей час минає та й, врешті-решт, безпечно).

Крім того, можна поради давати, показувати своє “знання і розуміння ситуації”, робити таємничий вигляд і розповідати про “істинні” причини затримань та арештів, про зрадників, агентів та провокаторів. Смішно на це дивитись, якби це не впливало на психологічний стан тих, хто реально, а не за клавіатурою чи чаркою, бореться за свою Націю.

У зв’язку з цим пригадалась цитата з “Жерців імпрези” Провідника “Тризубу” полковника Василя Іванишина про так званих “ябунів” і “ябистів”: “Самі, звичайно, нічого не роблять, зате завжди незадоволені всім і всіма і час від часу голосно кричать: ябуни – “Як буде необхідність, то я й автомат візьму!”; ябисти – “Я би стріляв всіх підряд!” Вся ця деструктивна “мишача вовтузня” як навколо “Тризубу”, так і серед деяких “членів” нашої Організації дуже добре відділяє “кукіль від пшениці”. Тому звертаюсь до всіх, хто свідомо чи несвідомо працює на боці ворога: об’єднуйтесь десь там, на стороні, в “Клуби взаємного вшанування”, в гуртки “Кухонних борців за кращу долю України” або “Шанувальників Зеленого Змія” і не лізьте до Організації, бо вона має націоналістичний імунітет… Та й не місце вам у “Тризубі”.

Окрему увагу хочу зосередити на постаті полковника Дмитра Яроша. Він один з тих, на кому був сконцентрований шквал інтриг, провокацій, зміїних шепотінь та безглуздих звинувачень. Один із засновників Організації, який повністю віддається організаційному життю (на відміну від багатьох “правдолюбців”), двічі керував “Тризубом” і раптом став “зрадником” і “агентом СБУ”. Воістину, чим нахабніша брехня, тим охочіше в неї вірять люди.

Звичайно ж, не антиукраїнський режим зі своїми псами запроторив за націоналістичну діяльність актив “Тризуба” до тюрем, а всіх “здав” Ярош. Той Ярош, який сам творив і розбудовував нашу Організацію, витворював провідну команду і жив “Тризубом”. І нікому не було цікаво, що відразу після виходу на волю Дмитро Ярош приклав максимум зусиль, щоб стабілізувати ситуацію навколо “Тризуба” та вивести Організацію з-під удару, не чекаючи похвал і не б’ючи себе в груди, а діючи як справжній націоналіст. Але “плюй дурному в очі, а він каже, що то Божа роса” – те саме і з “всезнаючими правдолюбцями”, які є звичайними інтриганами та дрібними (і головне, нікому не потрібними) провокаторами. Тому користуймось мудрістю: “Собака гавкає, а караван іде”.

Вже після піку репресій, у другій половині 2011 року, поновилися чергові спроби підставити Організацію під удар, посіяти недовіру до керівництва, активізувалися деструктивні та розкладові дії зовнішніх та внутрішніх ворогів, з’явилися спроби шляхом інтриг та нашіптувань посіяти зневіру та підірвати організаційну дисципліну… Справились і з цим! І, як завжди, після кожного випробування “Тризуб” став сильнішим! На цей час, після складного процесу очищення від шумовиння (слабодухих, інтриганів, кар’єристів) і набуття неоціненного революційного досвіду, наше тризубівське Братство з новими силами рушило до славних звитяг у боротьбі за свою Націю.

Чого вдалось досягнути за останній рік?

Велику увагу приділено кадровій базі Організації. В нелегкі часи кожен проявив себе, свої вміння, ініціативу, характер. Врахувавши як негативні, так і позитивні якості людей, проведено ряд кадрових змін, які вже дають свої позитивні плоди. Організація розпрощалась з тими, хто вносив дисбаланс та деструктив у наші структури. Це теж добре, адже показує, що “Тризуб” має імунітет і вміє захищати себе від внутрішніх та зовнішніх чинників.

Проведено ретельний аналіз ситуації в кожному загоні і, враховуючи результати, відбулась реорганізація певних організаційних структур та підрозділів.

Великим позитивом стало відродження “Тризубу” в тих областях, де довгі роки ми не мали наших структур. Подяка за це нашим молодим командирам!

Врахувавши певні структурні недоліки в Організації, які виявилися в ході репресій, ми попрацювали над їх усуненням: оновили склад Центрального Проводу Організації, ліквідували недієві референтури, створили нові, які відповідають сучасним викликам часу тощо.

Змогли вирішити болючу для нас проблему – налагодили регулярний випуск організаційного бюлетеня “Бандерівець” і системно його розповсюджуємо на всіх теренах України.

Провели десятки пропагандивних акцій та заходів у багатьох областях України, випустивши при цьому десятки, якщо не сотні тисяч листівок, тисячі плакатів, буклетів та інших агітаційних матеріалів.

Було надруковано тисячі примірників брошури Провідника Організації Дмитра Яроша “Слово до побратимів…” та книги “Нація і Революція”.

Оновили організаційний сайт “Бандерівець”, хоча роботи з ним ще предостатньо. Незабаром запрацюють нові націоналістичні інтернет-ресурси. Охопили, завдяки системній діяльності нашого членства, соціальні мережі.

Змогли повністю виплатити всі організаційні борги перед адвокатами, які захищали наших хлопців у всіх судових процесах, а це для нас було справою честі!

У 2011 та 2012 рр. на високому рівні взяли участь у Всеукраїнських прощах до Зарваниці, цього року взяли активну участь у Патріаршій прощі до Крилоса, постійно наші хлопці здійснюють охорону піших прощ до Унева.

Провели традиційний зимовий всеукраїнський вишкіл у Слав’ятині та ряд регіональних вишколів. На даний час працюємо над вдосконаленням вишкільної багаторівневої системи.

Вишукуємо можливості допомагати матеріально та інформаційно в’язням режиму з інших структур та організацій.

Беремо активну участь у виборчій кампанії на Тернопільщині. Це робимо з метою революціонізації широких мас населення та використовуємо виборчий процес як полігон для майбутньої діяльності Української Політичної Організації “Тризуб”.

Впродовж року мали десятки зустрічей з відомими та авторитетними політиками, громадськими діячами, представниками силових структур та бізнесменами, що свідчить про ріст авторитету нашої Організації та зацікавлення широких кіл нашими ідеями.

До того ж провідний актив Організації залучається до процесу відродження єдиного націоналістичного руху та українського Національного Ордену.

15 липня цього року сталась важлива подія в житті нашої Організації. Під час Всеукраїнської Прощі в с. Зарваниця, за рішенням старшинської наради, полковника Дмитра Яроша було проголошено Провідником ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери. Ця подія надала додаткової сили “Тризубу” і віддала ідейно-політичне провідництво Організації в надійні та досвідчені руки нашого побратима – полковника “Яструба”.

Про націозахисну діяльність багато говорити не буду, бо більшість із присутніх тут або самі здійснювали її, або були поінформовані про неї.

Зроблено багато, але враховуючи підневільний стан української нації, треба зробити востократ більше.

Ми – націоналісти, а тому – відповідальні за долю нації. Цим “Тризуб” завжди керувався, цим і будемо керуватися надалі!

Ми хочемо перемогти! Ми можемо перемогти! Ми переможемо! Слава Україні! Героям слава! І хай допоможе нам Бог!

13.10.12 р.Б., м. Зборів