МИ НАРОДЖЕНІ ПЕРЕМАГАТИ, МИ ПРИРЕЧЕНІ ПЕРЕМАГАТИ!
(Виступ Головного капелана ВО “Тризуб” ім. С.Бандери отця Петра Бурака на VII Великому Зборі 13 жовтня 2012 р.Б.)
Любі брати і сестри, друзі та побратими!
Хотів би вам нагадати таке наше гасло: “Бог, Україна, Свобода”. Ми походимо з неба, ми призначені для неба, ми зобов’язані здобути небо. Ми народжені вільними, ми покликані залишитися вільними і плекати свободу для себе і для тих, хто поруч із нами. З Божої волі ми народилися Українцями, ми повинні жити для України і здобути свободу для України. Ми знаємо, для чого жити, ми знаємо, як боротися, ми знаємо куди йти. Тож не біймося – і борімось.
Якось невдовзі після того, як нинішня банда прийшла до влади після узурпації внаслідок президентських виборів, тут, неподалік, у Бережанах, було в нас подібне зібрання, тільки називалось конференцією. Я щось подібне говорив – і не минуло півтора місяця, як я прокинувся в реанімації. Вони намагаються нас лякати, труїти і вбивати. Але це ознака того, що вони нас бояться. Спроба репресій – це ознака їхнього переляку. Панічного переляку.
Але ж нам необхідно йти до перемоги. Тому, якщо раптом хто-небудь з нас, подивившись на себе, виявив, що заснув, то хай прокидається, якщо прокинувся – хай встає, якщо встав – хай іде, якщо пішов – хай дивиться, хто йде поруч. Якщо ви пішли разом, то йдіть, карбуючи крок, адже дорогу осягне тільки той, хто йде. І сама дорога виникає під нашими чеканними кроками. Наш земний шлях – шлях Української національної революції, здобуття УССД. У духовному сенсі наша дорога – це Христос, який каже про Себе: “Я є дорога, Істина і Життя”. Ще Він закликає нас пізнати ту Істину: “Пізнайте Істину і вона зробить вас вільними”. Вона зробить нас вільними і від сатани, і від ворогів, як внутрішніх, так і зовнішніх. З Богом ми переможемо!
До речі, про те, хто перемагає і хто кого боїться. Нещодавно два молоді члени нашої Організації, обидва нижчі за мене зростом, інтелігентні, з вищою освітою, проходили випадково і побачили, що на вулиці стоїть намет КПУ. А в ньому 6 здорових охоронців. І коли наші побратими здивувалися, що воно тут знаходиться, та ще й у Тернополі, відійшли трішки, на хвилинку, і не встигли переговорити, як побачили, що намет згорнули і шістка чоловічків уже втекла. Адже “їх аж цілих двоє, а ми одні!”. Вони перелякані. Вони бояться. А ми переможемо, тому що ми народжені перемагати, ми приречені перемагати!
Ми хочемо перемогти, ми можемо перемогти, ми переможемо! І хай Господь нам у цьому допомагає. Слава Україні!
13.10.12 р. Б., м. Зборів