Перейти до вмісту
КАРФАГЕН МАЄ БУТИ ЗНИЩЕНИМ!

КАРФАГЕН МАЄ БУТИ ЗНИЩЕНИМ!

5 вересня 2012 р.·Андрій МИХАЙЛОВИЧ

Замітка для пропагандиста

Римський сенатор Марк Порцій Катон Старший (324 — 149 рр. до Христа) мав одну особливість. Кожен свій виступ у сенаті він закінчував словами “Карфаген має бути знищеним!” Байдуже, про що йшлося: про якісь побутові проблеми чи про складні геополітичні рішення. Закінчуючи будь-який виступ, він говорив: “ceterum, censeo Carthaginem esse delendam” – “тому я думаю, що Карфаген бає бути знищеним”. Можливо, наполегливість Катона декому набридала, але він не помилявся. Карфаген дійсно був знищений – культура комерсантів, котрі заради успіхів у торгівлі приносили в жертву Молоху власних дітей, була стерта з лиця Землі. Але далі мова піде не про комерсантів та Молоха, а про наполегливість у пропаганді народорятівних ідей.

В Україні панує режим внутрішньої окупації. Це факт, і про цей факт українські націоналісти мають наголошувати на кожному кроці. Також це дуже важлива ідеологема. Українські націоналісти ведуть боротьбу за УССД – Українську Самостійну Соборну Державу – національну державу української нації на українській землі. Шляхом до здобуття цієї держави є Національна революція. Саме донесення до широкого українського загалу цих елементарних істин має бути стрижнем націоналістичної пропаганди. Певною перешкодою для пропаганди цих істин є факт наявності сьогоднішньої відносно незалежної державності, і цим користуються наші вороги: “Что, есть у нас незалежная Украина? Так почему же мы так плохо живем?” (цю риторику, зокрема, полюбляють маразматики комуно-імперського спрямування). Однак ідеологема режиму внутрішньої окупації руйнує і пропаганду ворогів, і демобілізованість пересічних українців. Правда про реальне становище нації здатна і зруйнувати ворожу облуду, і повести народ на шлях боротьби.

Поняття режиму внутрішньої окупації розкриває людям очі. Воно виразно доводить, що Української Держави немає, і що ті біди, котрі переживають українці, походять, власне, від бездержавності. І цю правду варто говорити за кожної слушної нагоди!