БЛАГІ ВІЙНИ

Етичний підхід Святого Томи до війни може освіжити і укріпити тих, хто знайомий з сучасними думками, які, найчастіше, нездібні пояснити християнам, з яких причин їм слід бути готовими до прямої або непрямої участі в якій-небудь війні. Тома Аквінський же учить солдатів-християн, чому їм слід брати участь в справедливих війнах. З погляду Небес, Бог бажає стримувати зло серед Своїх творінь. Використовуючи для цього службу людей, Бог їх діяннями, в яких вони застосовують силу, зводить їх – якщо це праведні солдати, що б’ються з любові до Бога і ближнього, – до тісніших відносин з Собою. Іншими словами, праведні солдати б’ються на шляху освячення, готуючи себе до єднання з Богом. З людської ж точки зору чеснота милосердя (любов Божа) спонукає праведних солдатів робити все можливе для придушення зла і звершення справедливості, що іноді означає використання сили.

Багатьом це здається неспівзвучним. Як, питають нас, насильство може бути актом любові? Відповісти в декількох словах можна таким чином: застосування сили стає актом любові, коли є прагнення наслідувати застосування сили Богом. На практиці це, зокрема, означає, що застосування сили ніколи не повинне включати сутнісне зло – наприклад, не можна навмисно вбивати безневинних людей.

Найважливіший аспект морального підходу Томи Аквінського до війни в тому, що він вчить – на відміну від переважаючих в наші дні поглядів – що відмова від участі в справедливій війні це відмова від чесноти, відмова від доброї справи. З цього висновку виходить, що для християн відмова від ведення справедливої війни – більше зло, ніж для невіруючих. Коли невіруючий не йде на війну, причиною цьому може бути брак сміливості, розсудливості або справедливості. Він може бути боягузом або просто людиною, байдужою до зла. Все це – недоліки природних моральних чеснот. Коли ж християни відмовляються брати участь в справедливій війні, це може торкнутися і всіх їх природних чеснот, але неминуче – і це найважливіше – означатиме брак милосердя. Християнин, що відмовляється вдатися до застосування сили заради допомоги своєму ближньому, коли розсудливість стверджує, що сила – кращий спосіб її надати, це християнин немилосердний.

Звідси витікає, що ті християни, які свідомо і навмисно відмовляються брати участь в справедливій війні, здійснюють порочне: відмовляють в любові ближньому і Богові!

Зі статті Даррела КОУЛА*