Серпень 2012
ІДЕАЛ СЕРЕДНІХ ВІКІВ У ТВОРЧОСТІ ДМИТРА ДОНЦОВА
30 серпня виповнюється 129 років з дня народження визначного класика українського націоналізму Дмитра Донцова (1883-1973 рр.). З нагоди цієї річниці публікуємо одну із наукових розвідок ідеологічного референта Українського націоналістичного союзу Ігоря Загребельного. Розвідка присвячена традиціоналістичним аспіраціям Д. Донцова і показує цього автора як глибоко християнського мислителя. На превеликий жаль, сьогодні все більше число людей, котрі називають себе націоналістами, забувають, що український націоналізм, по-перше, є неможливим без християнства і, по-друге, немає нічого спільного з тими політичними рухами, котрі під прапором так званого «Прогресу» намагаються знищити Віру, Мораль, Доблесть та інші традиційні чесноти, котрі наближують до Всевишнього окремих людей і цілі народи.
29 серпня 2012 р.
ЯКЩО МИ ОГОЛОСИМО ВІЙНУ ВСЬОМУ ЗЛОМУ В НАС ТА НАШОМУ СОЦІУМІ - МИ БУДЕМО ДОБРИМИ ХРИСТИЯНАМИ
Блаженніший Владико, Європа породила секулярне cуcпільство, що було викликом для церкви. У другій половині ХХ століття всі говорять про постмодернізм. Сьогодні це виклик для Церкви та суспільства? Так. Секулярне суспільство в часи постмодерну характеризується таким феноменом як моральний релятивізм. Нема об’єктивної істини, бо істин багато. Нема об’єктивного закону, бо все відносне. Тоді ті чи інші спільні засади соціального життя вирішуються на основі суспільного договору - про що ми домовились як про норму закону і через демократичні механізми легітимізували, те й зробили частиною права. Але чого у цьому контексті вчить Церква: якщо демократія втрачає моральний орієнтир, не базується на якомусь моральному законі, не на істинних вартостях - тоді вона деградує. Тому сьогодні ми бачимо певні моменти деградації самої демократії.
27 серпня 2012 р.
ТРИПІЛЬСЬКІ ГОРЩИКИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ, АБО МАГІЯ ВУДУ ПО-УКРАЇНСЬКИ
Сатанинська за своїм характером магія вуду має африканське походження. Сформувалася вона в середовищі темношкірих рабів острову Гаїті та штату Луїзіана, однак дивним чином ця чортівня знайшла поширення і в сучасній Україні. Одним із елементів магії вуду є віра у зомбі – людину, котру воскресили із мертвих і за її допомогою здійснюють лихі справи. Саме цей елемент сатанинської магії ми можемо спостерігати під час виборчої кампанії 2012 року…
27 серпня 2012 р.
ЗАРАДИ СПРАВЕДЛИВОСТІ...
Завжди радо сприймаю інформацію про позитивні зрушення, які відбуваються між двома сусідніми країнами – Україною та Польщею. На днях українські мас-медіа повідомили про спрощення візового режиму між обома країнами і зниження рівня оплати за оформлення документів. Для українців, це вдвічі приємна новина, бо тисячі українців, особливо галичан, працюють у сусідній нам країні. Місяць липень, цього року, пройшов у Польщі під знаком вшанування жертв волинської трагедії 1943 р. Але, як завжди, однобоко. Так ніби жертв з українського боку не було. Про це ми вже неодноразово писали у своїх попередніх статтях. В рамках цих заходів генеральна прокуратура Польщі порушила кримінальну справу проти дій націоналістичного підпілля на Волині. На запит польських силовиків «за фактами злочинів проти польського народу був допитаний ветеран УПА Степан Бакунець. Підставою для допиту ветерана, було твердження польського історика,заодно відомого українофоба Гжегоша Мотики, який постійно звинувачує УПА у злочинах проти польської людності на Волині. (Див.file:///G:/на вимогу Польщі прокуратура допитала ветерана УПА ВІДЕО. Історична правда. htm.30.07.2012р.). Аберативна писанина п.Мотики вже нікого не дивує, але його постійні нападки на український національно-визвольний рух викликають обурення в інтелектуальному середовищі галицької інтелігенції. Старий вояк УПА достойно дав відповідь, підкресливши ще раз про тісну взаємодію польського підпілля і радянських партизанів в часі волинського протистояння.
23 серпня 2012 р.
“ГАЛИЦЬКІ АВТОНОМІСТИ”: МЕРКАНТИЛІЗМ ЧИ КЛІНІЧНА ШИЗОФРЕНІЯ?
Днями мені “пощастило” натрапити на опус такого собі Володимира Павліва “Виборча програма для галичан”. Назва була багатообіцяючою, текст здавався оригінальним. Проте, коли Google на мій запит “Володимир Павлів” видав доволі великий список посилань, відчуття оригінальності зникло, а натомість прийшло усвідомлення цілеспрямованої антиукраїнської акції. Отож, про все по порядку. У згаданому опусі Павлів бідкається про те, що перед виборами жодна із політичних сил не запропонувала чогось конкретного для “нашої батьківщини – Галичини”. Власне, дочитавши до цього моменту, я й почав цікавитися, ким же є цей Павлів, і яким таким дивом Галичина для нього стала “батьківщиною” (не “малою батьківщиною”, а просто “батьківщиною”). Виявилось, що словоблуддя про “галицьку батьківщину” Павлів пише не вперше.
11 серпня 2012 р.
ЗАВВАГИ (МОЇ ДУМКИ НА МАРҐІНЕСІ ДИСКУСІЇ ПРО ОРДЕН)
**«Бандерівець» продовжує публікацію серії матеріалів, спрямованих проти різного роду спроб аберації ідеології українського націоналізму. Цього разу ми пропонуємо читачеві ознайомитися з однією із статей видатного ідеолога-націоналіста Ярослава Стецька. Стаття присвячена питанню Ордену як основної форми інституційного оформлення націоналістичного руху. Апологія ідеї Ордену на нинішній день є більш, ніж актуальною. Чимало тих, хто називає себе націоналістами, заявляють сьогодні, що концепція Ордену застаріла, або ж, що вона взагалі є чужою для націоналістичного руху. Проти подібного словоблуддя свідчить теорія й практика українського націоналізму. Розпрацьована націоналістичними ідеологами концепція Ордену стала історичною реальністю у формі героїчної ОУН, котра об’єднала у своїх рядах найідейніших, найдієвіших і найжертовніших представників української нації.
4 серпня 2012 р.
ФРАНЦУЗЬКА АНТИНАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ
**Публікація статті Ігоря Загребельного «У лабіринтах соціал-націоналізму, або ж Про якобінські ідеали ВО “Свобода”» викликала у правому середовищі доволі жваві дискусії. Реакція на дану статтю була різною: від вдячності за те, що хтось нарешті відповів на спроби заразити націоналістичний дискурс лівацькими ідеями – до елементарного нерозуміння головних інтенцій статті та звинувачень у породженій політичною кон’юктурою контрагітації (ніби «Тризуб» є політичною партією і йому йдеться про очорнення «політичних конкурентів», а не про чистоту ідеології). Тим не менше, вийти на теоретичний рівень осмислення ідеологічних питань вдалося, і це не може не тішити. Залишається сподіватись, що дискусії триватимуть і надалі та будуть мати достатньо творчий, конструктивний характер. ** Одним із аргументів противників тез, що були висловлені у вище згаданій статті, є твердження про позитивне значення Великої французької революції і, зокрема, її вагому роль у розвитку націоналістичного руху. Бажаючи продовжити діалог, редакція сайту «Бандерівець» публікує наукову розвідку Едуарда Юрченка «Французька антинаціональна революція». Ми не абсолютизуємо усієї повноти викладених в цій студії думок (позаяк це наукова студія, а наукова сфера залишає за собою право на певний плюралізм), однак пропонуємо її як альтернативний погляд на історію. Альтернативний у тому сенсі, що панівна історіографія, котра розвивалася в умовах або комуністичної, або демоліберальної ідеологічної диктатури, нав’язує позитивне значення Французької революції як аксіому, що, на наш погляд, не відповідає справжньому стану речей і суперечить духу українського націоналізму – ідеології, що випливає із християнства і виступає проти тих процесів та явищ, котрі посприяли занепаду християнської цивілізації Заходу.
1 серпня 2012 р.