Травень 2012
МІФ ПРО “ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ” Й СИНДРОМ НЕПАМ’ЯТІ
На перший погляд, це неймовірно абсурдна і парадоксальна річ. Ті політичні сили України і ті діячі, котрі і самі роздмухують щороку під Дев’яте травня просовєтську “патріотичну” істерію, і сприяють робити це на українській території російським мас-медіа, не виявляють реального інтересу ані до справжніх героїв війни, ані до вшанування пам’яті полеглих, ані до засвоєнню уроків тієї страхітливої трагедії. Так, є прапори, телефільми, пісенні марафони, виступи державних діячів з осанною на честь “дружби совєтських народів” тощо – враження таке, що ти потрапив якщо й не у сталінські, то у брежнєвські часи. А от реальні подвиги реальних фронтовиків залишається і в буквальному, і в переносному сенсі “за кадром” - бо у кадрі, як телевізійному, так і політичному, перебувають здебільшого інші, обвішані бойовими орденами й медалями, здобутими не на передовій.
11 травня 2012 р.
З ІДЕЄЮ ЖИВОГО НАЦІОНАЛІЗМУ
З іменем Василя Іванишина пов’язаний цікавий і важливий етап розвитку сучасної теорії та ідеології українського націоналізму. Як відомо, у період перебудови СРСР і в перші роки української державної незалежності в політичній свідомості нашого суспільства цілковито домінували вартові та ідеали демократизму. Боротьба – протистояння проти совєтської тоталітарної системи закономірно розвинула в суспільстві цілу систему антикомуністичних принципів і сподівань – громадянської незалежності, ідейного плюралізму, багатопартійності та максимальної індивідуальної свободи. До цього додалися потужні і масштабні ідейно-ціннісні впливи із Заходу з його колосально розвиненою пропагандою лібералізму. Водночас і політичні представництва з української діаспори принесли в Україну або чистої води лібералізм-демократизм, або, у ліпшому випадку, тільки спогади про героїчну боротьбу ОУН-УПА, без будь-яких намагань розвинути ідеологічні основи націоналізму в сучасності.
1 травня 2012 р.
VAE VICTORIBUS*
Брати КАПРАНОВИ Щовесни українців турбує одне й те саме питання. І це не вибори, ба навіть не посівна. Це питання про перенесення вихідних. Який новий фокус із травневими святами вигадає Кабмін? Які дні доєднають до 1-го, а які – до 9-го травня? Переноси різні, але результат один – щоразу ми отримуємо два практично неробочі тижні на початку місяця. А все через те, що наші діди зламали хребет фашистському звірові. Діди, до речі, 9 травня працювали і тільки ввечері дозволяли собі сто грамів за Перемогу – бо завтра знову на роботу. Але то нічого. Те, що діди недовідпочивали, ми відпочинемо!
1 травня 2012 р.
КУМЕДНА АГРЕСІЯ ШОВІНІЗМУ
Нещодавно в “Кур’єрі галіційському” була надрукована стаття якогось Володимира Клучака під назвою “Крихти польськості в Галичині”. (Див. “Kurier Galicyijski”13-26 квітня 2012 р. с.15). Вперше, від часу заснування цієї непересічної газети, надруковано відкрито антиукраїнську, антигалицьку статтю, яка обурила багатьох читачів. Ніхто з українців, що проживають в нинішній Польщі, не насмілився б писати такі болючі і образливі слова, як це зробив п.Курчак. Дивує позиція редакції львівської газети, яка все сміливіше допускає публікацію матеріалів такого типу.
1 травня 2012 р.