о. Рафаїл СТЕФУРАК: СВЯТЕ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
о. Рафаїл СТЕФУРАК
СВЯТЕ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
Сьогодні ми, дорогі браття й сестри в Христі, звеличуємо Христа Господа, який сьогодні відслонив перед своїми учнями й Апостолами невеличку частинку Свого Божества.
Неодноразово Він проходив із Юдеї через Самарію в Галілею біля тієї прекрасної гори, вкритої зеленню, квітами. І тут, перед своїми Страстями, невдовзі перед тим як Він має звершити волю Небесного Отця – віддати своє життя як Викуп за багатьох – Христос бере трьох учнів своїх, інші залишились у підніжжі гори. Петра, Якова та Івана бере на ту високу гору, на котрій молиться, як говорить про це євангеліст Лука, і Матей, і Марко. І в хвилині, коли він молився, в одній миті учні побачили як Його обличчя засяяло немов сонце. А одяг був блискучий, білий немов світло. І явились, як кажуть євангелісти, два старозавітні великі Патріархи і Пророки – Мойсей та Ілля. І розмовляли з Ним про Його Страсті, про Його смерть в Єрусалимі.
Бере Христос їх на гору, молиться. І божествений Спаситель відкриває їм частину неба. Христос сьогодні показує, що Він – Той, направду котрого послав Отець – Месія і Спаситель. Що Він є Той, на Якого чекало багато віків людство. Що він є Той, Який прийшов на землю, щоби переобразити, перемінити людську природу, знищену гріхом, пристрастями. Переобразити людське єство.
Христос заяснів немов сонце, а одяг став білим і ясним немов світло. Христос показав в одній миті їм те, що чекає Його після Страстей, після Смерті, час Світлого Воскресіння Його. І Христос показав учням ту велику славу, котра чекає і на них, і на тих усіх, які будуть охрещені в ім’я Пресвятої Тройці. Які скинуть з себе гріх, знущання сатани, диявола. Які зодягнуться в ризу нетлінності, в одяг чистоти й святості силою хрещення і силою святого миропомазання.
Ісус Христос показав нам сьогодні і пригадує нам, дорогі браття і сестри, що ми, силою Його Страстей, Смерті і Воскресіння, теж будемо колись перемінені, пере ображені воскресінням в останній день. Бо Він прийшов до нас, до людей – Бог прийняв тіло, щоби перемінити, як кажуть святі Отці Церкви, переобразити ту людську природу, знищену гріхом. Він – Бог, Він – Світло, і в Його Світлі будуть перемінені, пере ображені ті, які увійдуть в те Світло. І котрі вже тут, на цій землі, почали вже жити тим Вічним, Блаженним і Святим Світлом.
Кожна ікона, яку малюють іконописці, – на них зображені Христо, Богородиця, святі перемінені, переображені. Ми на іконах не бачимо вже людей землі, людей, прив’язаних до землі, до того, що промине, пройде. На кожній іконі ми бачимо ту мить переображення. На кожній іконі є це свято, яке сьогодні звершуємо. Бо ті святі, Божі угодники, які своїм життям вгодили Богові, через збереження Закону Його, через постійну молитву, через постійну участь у житті Божому в Євхаристії, в Святій Літургії. Вони з кожним кроком, день за днем, перемінювались, переображувались, і сьогодні, перемінені, в Небі сяють сяйвом Божого обличчя. Від Бога перейняли ту красу первісну, котру мали прабатьки наші Адам і Єва і через гріх втратили.
Це переображення чекає кожного з нас, дорогі браття і сестри. Не тут, на цій землі. Тут маємо почати перемінюватись через гідне святе християнське життя. Пам’ятати, на кожному кроці, що ми – діти Божі, покликані до святості, до досконалості. Ми діти Божі, як каже Іван Богослов, “а ще не виявилося, ким ми будемо; бо коли виявиться, – до Нього будемо подібні, так як і Він; перемінені, переображені в Його Царстві”.
Христос зробив своїх учнів свідками того великого чуда, щоб вони не зневірились, щоб вони були сильні, міцні у вірі, перемогли всі труднощі. За Небо, за ту переміну вічну і святу вони боролись і страждали до кінця, і життя своє віддали.
Нехай хвилина сьогоднішнього переображення, нехай ця спільна наша молитва в цьому храмі, де ми кажемо “Добре нам тут бути, Господи!”, бо ми відходимо кожної неділі, кожного свята, залишаємо все, що земне, що нас обтяжує, що нас приневолює, від чого ми не раз страждаємо і терпимо, ті різні лиха, ті горя, ті біди, ті нещастя, – те все, кожен переживає або в родині своїй, або там, де працює, в нашому суспільстві. Приходимо сюди, молимось, залишаємо те все там, за порогом храму. Але Христос бере своїх учнів і сходить з тієї гори. І за хвилю і ми вийдемо з цього храму.
Але хвилиною переображення маємо жити, про хвилину переображення маємо пригадувати собі, як пригадували учні, коли казали “Добре нам тут бути!” Щоб не зневіритись, щоб не відійти від Христа в хвилинах, коли нас чекають ще тяжчі випробування, спокуси, боротьба.
Господи! Добре нам тут бути! Дай нам силу, щоби ми з кожним кроком, коли зближаємося до Тебе, до Вічності нашої, до Мети нашого життя, – щоб ми прямували, пере ображуючи, перемінюючи наше життя, наші вчинки. Щоб ми будували сильні, могутні наші родини з Тобою, на Тобі. Щоб ми будували наше суспільство, яке, дай Боже, щоб було переміненим – суспільством, де панує любов, де царює справедливість, де є мир і прощення, де є повага і пошана до іншої людини, до нашого співбрата чи сестри. І де Бог є Царем і Господом нашим, а ми – Його народом, які будуємо життя на Його Євангелії, на молитві і на постійному спів причасті через Євхаристію, через Службу Божу, на котрій не тільки стаємо очевидцями того чуда, але черпаємо з нього те Світло Вічне, ту Благодать, ті сили, ту нову енергію в наше життя. Щоб колись навіки ми з Ним були перемінені, пере ображені в Його Світлі, в Його Красі, в Його Царстві.
Амінь.
о. Рафаїл Стефурак, ЧСВВ. 19 серпня 2011 року Божого. http://osbm-kyiv.com.ua/