ІГРИЩА ОЛІГАРХІВ-НЕУКРАЇНЦІВ ІЗ ВЛАСНІСТЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Аркадій МАМОНТОВ
Іллічівський морський торговельний порт - один з годувальників регіону - опинився в епіцентрі тайфуну під назвою «Зміна влади». Цьому процесу був наданий максимальний розголос, задіяна маса спецефектів: «Беркут», мільйонні розкрадання і позапланові перевірки. Сьогодні ЗМІ щосили сурмлять про бізнес-війні верхівки Партії регіонів. Що насправді призвело до ситуації, що склалася і як дивиться порт в день прийдешній? У цьому постарався розібратися «Репортер».
«Пресвітле минуле»
Державне підприємство, що встигло стати одним з головних донорів не тільки Одеської області, а й всього півдня України, воно завжди було привабливо для представників великого капіталу. Тому всі колізії, в які порт потрапив останнім часом, швидше закономірні, ніж несподівані. Тим більше, що перетрубації почалися аж ніяк не зараз, в червні 2011, а похмурої взимку 2010 року…
«Кожна нова мітла мете під себе…»
Вибори Президента-2010 ознаменували початок нової політико-економічної епохи в житті країни в цілому і в житті Іллічівського порту зокрема. Нам вдалося поспілкуватися з людиною, наближеною до керівництва порту. Саме він розповів нам про «вчора, сьогодні та завтра ІМТП».
З 2006 по 2010 роки начальником порту був Геннадій Скворцов, і тоді можна сміливо називати часом стабільності і процвітання підприємства. «Проте відразу після обрання Президента Януковича Скворцов був знятий, і «до керма» був поставлений «регіонал» Костянтин Лавриненко. Людина, не мав досвіду управління державними підприємствами, але мав досвід управління підприємствами приватними», - зазначає наш джерело.
Керуючись особистим досвідом, К. Лавриненко став підходити до порту як приватник. Але ж у приватника одне головне завдання - підвищення прибутку.
«Замість того, щоб підвищувати вантажопереробку, він вирішив зайнятися оптимізацією колективу. У першу чергу, були скорочені працюючі пенсіонери - понад 800 чоловік з 8200 працівників порту! По-друге, він ліквідував премії, які становлять значну частину доходів працівників порту, - ділиться з нами соціальної складової «нової мітли» наш джерело. - В результаті, середні виплати на підприємстві (з урахуванням премії) впали на 700 гривень. Більше того, в планах попереднього керівництва було скорочення ще 1,5 - 2 тисяч осіб».
При цьому вантажопереробка все так же не збільшується. Таким чином, міський бюджет Іллічівська, куди потрапляє велика частина відрахувань зарплат портовиків, щомісяця втрачав понад мільйон гривень.
Колективне трудове… мовчання
Тут відразу необхідно зробити чітке розмежування між приватними і державними підприємствами. Задачу ПП ми окреслили чітко - прибуток і, по можливості, надприбуток. Головне ж завдання ДП докорінно інша - продовження роботи галузі.
Крім того, найбільш важливим моментом для працівників державного підприємства є укладення колективного трудового договору, нормами якого повинен керуватися директор підприємства. Таким чином, підміняючи завдання, К. Лавриненко переступає «святая святих української демократії в трудовому законодавстві».
У цьому випадку першим на захист працівників порту повинна стати профспілка. «Тим часом, профспілка працівників ІМТП ніяк не реагував на події, ігнорували ситуацію і вищі відомчі профспілки. Голова профспілки ІМТП Сергій Бризгалов написав обурений лист Президенту та Прем’єр-міністру, в якому докладно виклав ситуацію в порту. Зауважте, на початку травня, через півроку після завершення всіх «трудових репресій», а не відразу, як це було необхідно», - зазначив наш співрозмовник.
На превеликий подив бюрократичному реакція влади була негайною.
Ситуацією в ІМТП зайнялася ОДА. Зокрема, порт відвідала віце-губернатор Наталія Чегодар. Було вирішено, що в подальшій своїй діяльності керівництво порту буде дотримуватися норм колективного договору, укладеного ще у 2009 році. На перший погляд, ситуація була вирішена, однак тільки на перший погляд…
«Маски-шоу» і бравий в.о.
Перед описом подальших подій слід відзначити цікаву деталь: Костянтин Лавриненко - депутат облради від Партії регіонів, його заступник з фінансів Єрьоменко - теж.
А далі - буквально вісті з фронту:
«14 червня Костянтин Лавриненко звільнений з посади начальника ІМТП»
«14 червня Олександр Грігорашенко призначений в. о. начальника ІМТП»
«Співробітники міліції затримали більше 30 працівників Іллічівського морського торгового порту (Одеська область) за перешкоджання приступлении Олександра Грігорашенко до посади виконуючого обов’язки начальника порту»
«Як з’ясувалося, вказівку не допускати дав сам К. Лавриненко, депутат Одеської облради. Потім В. Севрюкова в будівлю пустили, а А. Грігорашенко залишився на вулиці. Пізніше київська делегація звернулася в правоохоронні органи», - зазначив представник порту.
На місце прибув міліцейський загін спецпідрозділу «Беркут», бійці якого штурмом взяли будівлю. При цьому і були затримані близько 30 співробітників порту.
Джерело уточнило, що під час штурму в будівлі були розбиті шибки.
Новий керівник порту потрапив в будівлю тільки близько 17:00, після чого почалася вистава А. Грігорашенко колективу.
«Суворе сьогодення» мовою цифр
Перша звістка про те, що Іллічівський порт на межі колапсу з’явилися в ОДА якраз в травні. Начальник облуправління економіки Олег Муратов заявив, що імпорт в Україну через порти Одещини знизився на 8%, а експорт - на 2%. І тільки завдяки зростаючим транзитних вантажопотоків портів регіону вдалося наростити обсяг вантажообігу на 1,6% в порівнянні з минулим роком.
При цьому О. Муратов відзначив, що основну відповідальність за проблему несе Іллічівський порт, чия продуктивність істотно знизилася. Крім того, на підприємстві, де працює 6 тисяч чоловік, «урізали» зарплату в середньому на 700 грн.
Фактично відразу після звільнення Лавриненко прес-служба Мінінфраструктури опублікує перші результати перевірки ІМТП. У заяві відомства, зокрема, йдеться: «У I кварталі обсяг переробки вантажів зменшився на 14% - в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. План отримання доходу від реалізації продукції в IV кварталі 2010-го виконано на 12,5%, а в I кварталі 2011 року - на 15%.
Під керівництвом К. Лавриненко чистого прибутку портом отримано майже вполовину менше, ніж заплановано. Капітальні інвестиції за вказані періоди здійснювалися в обсязі 8 - 15% планових показників. Таким чином, в I кварталі 2011-го підприємство втратило понад 600 тис. т вантажообігу (у порівнянні з I кварталом 2010 року) та понад 24,2 млн грн чистого прибутку ».
Резюмуючи деталі, прес-служба заявляє: «Це свідчить про невиконання К. Лавриненко умов укладеного з ним контракту і є законною підставою для звільнення».
При цьому в ЗМІ з’явилася інформація, що звільненого керівника звинуватили не тільки в зниженні виробничих показників порту, а й у втраті контейнерних вантажопотоків на користь сусідньої приватного порту - Іллічівського рибного.
Власником цього порту називають Ігоря Коломойського (на початку року дві світові контейнерні лінії, Maersk і ZIM, перевелися на обслуговування з державного у приватний порт). З урахуванням того, що до приходу в Іллічівський порт Костянтин Лавриненко очолював порт Ігоря Коломойського, тепер це дало підстави підозрювати його в лобіюванні інтересів приватної структури.
Більше того, Колишній начальник Іллічівського порту Костянтин Лавриненко всупереч законодавству, без проведення тендерних процедур та за відсутності законних підстав перерахував на користь приватної компанії 80 млн грн з державних коштів, заявляє Мінінфраструктури. А потім з’явилася інформація, про те, що опальний директор і зовсім втік з країни.
«Туманне майбутнє»
«15 червня всі дізнаються, що новим начальником ІМТП призначений Олександр Грігорашенко. Він пообіцяв на зустрічі з трудовим колективом дотримуватися соціальних зобов’язань і сприяти збільшенню перевалки вантажів через порт. Обидва ці пункти не можуть бути виконані », - зазначає наш джерело.
Що стосується соціальної сфери - в планах нового керівництва передача відповідної інфраструктури (дитячих садків, профілакторіїв, піонерського табору) на баланс профспілок або Іллічівського міськради.
Таким чином, порт позбавляється важливою статті витрат, знову залазячи в кишеню своїм працівникам, тому що тепер їм доведеться оплачувати послуги зазначених закладів за свій рахунок і в повній мірі.
А що стосується можливості збільшувати вантажопотоки … Можливості подібного підвищення залежать не від керівника порту, а від транспортної політики країни.
На сьогоднішній день в портах Одеської області склалася складна ситуація у зв’язку з тим, що внутрішні потоки змінили свій напрямок, а іноземні йдуть в обхід України. Все більша частина металу експортується через Маріуполь і Севастополь (через географічну близькість до Донбасу).
Експортні ж потоки з Росії та Казахстану вирушають до Новоросійська, Санкт-Петербург і порти Прибалтики.
Останні виграють завдяки тому, що керівництво балтійських країн прийняло так звану «комплексну ставку транзиту», коли перевізник при в’їзді в країну відразу оплачує всю вартість перевезення. У нас же треба окремо платити за залізницю, автомобільну транспортування, окремо - в портах, на митниці та інших супутніх інстанціях. Залучити іноземних перевізників в таких умовах дуже складно.
У світлі подібних тенденцій напрошується простий і безапеляційний питання: НАВІЩО треба було міняти начальника, якщо ситуація на краще в корені не змінюється?
За інформацією, наявною в нашого джерела, весь шум, піднятий навколо ІМТП, пов’язаний з бізнес-розбірками в самій партії влади. «А саме: Лавриненко лобіював Ігор Коломойський. В цей же час нинішній начальник Грігорашенко - ставленик Рината Ахметова. Для олігархів, які займаються експортом, ІМТП дуже цікавий », - підкреслює джерело.
Викликає питання і поведінка голови профспілки ІМТП Бризгалова, який занадто довго збирався з листом.
За даними нашого джерела, Бризгалов не є самостійною фігурою і не схильний до рішучих дій для захисту прав трудового колективу. Тому джерело припускає, що вся ця ситуація була розіграна, щоб передати ІМТП від одного олігарха до іншого.
Між тим, права працівників порту потоптані. Права жителів Одеської області - потоптані в економічному плані, оскільки Іллічівський порт - одне з бюджетоутворюючих підприємств. Потоптаний та імідж нашої держави - подібні хвилювання, викриття і обвинувачення не сприяють налагодженню сприятливого інвестиційного клімату нашого регіону. Таким чином, потоптаний та імідж губернатора Матвійчука, що ратує за збільшення інвестицій в Одеську область.
І відкритим залишається головне питання: чи замислювалися володарі захмарних капіталів про долі простих жителів міста, області і країни, коли затіяли переділ останніх ласих шматочків пирога під назвою «України»?