Травень 2011
Нація, націоналізм та універсальність християнської релігії
Ігор Загребельний НАЦІЯ, НАЦІОНАЛІЗМ ТА УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ХРИСТИЯНСЬКОЇ РЕЛІГІЇ Видатний філософ-неотоміст Ж. Марітен свого часу зазначав: «Ціль релігії – життя вічне для власного колективного тіла Церкви Христової, і оскільки її коріння занурені, таким чином, у порядок надприродний, вона повною мірою універсальна, надрасова, наднаціональна, надкультурна» [1]. І справді, інколи може здатися, що християнство, особливо католицизм, є явищем космополітичним, чужим феноменам нації та націоналізму. Та чи справді це так? Особливої актуальності дане питання набуває в сучасній Україні, за умов, коли паралельно відбуваються процеси національного (навіть за нинішніх політичних умов) та релігійно-духовного відродження (до цього варто додати факт зростання ваги католицизму (як грецькому, так і в латинському обрядах) в релігійному житті країни). Що ж, спробуймо розібратися в даному питанні.
30 травня 2011 р.