НАДІЙНИЙ ТИЛ ЗАПОРІЗЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ
В житті не уявляла, що колись стоятиму під СІЗО з передачею для ув’язнених. Але так вже сталося, що з десяток націоналістів з усієї України запроторили в Запорізький слідчий ізолятор — далеко від дому, батьків і близьких, які могли би їх підтримувати. Тому купка небайдужих хлопців та дівчат вирішила взяти цю роботу на себе.
Моя активна участь у цій, як виявилося, нелегкій справі стала можливою завдяки навчальній сесії — на три тижні я опинилася в Запоріжжі, а тому запропонувала свою поміч голові Штабу допомоги політв’язням Іллі Волошину.
Здавалося б — що складного: взяв, відніс, здав — і все. Аж ні. По-перше, продукти і речі треба закупити на всіх десятьох немісцевих хлопців — а це понад 10 кг на кожного. По-друге, треба запакувати все за правилами СІЗО. По-третє, передати — а це значить відстояти пару годин під кімнатою для передач і, якщо не пощастить, потім ще вислухати нарікання працівниць СІЗО.
Штаб вже виробив певну систему роботи. Закупку проводять по вихідних, силами двох-трьох хлопців те все відносять до офісу ВО «Свобода». Перелік продуктів приблизно однаковий щоразу: каші і вермішель швидкого приготування, консерви або сало, цибуля, часник, яблука, апельсини, приправи, олія, овочі, цигарки, сірники, предмети гігієни та ін. Прихильники «Свободи» допомагають цукром і медом. Взагалі Іллі дзвонять з усієї країни — з сіл, міст та містечок — перераховують гроші, питають, якими продуктами краще допомогти. Намагаємося покласти якомога більше в одну передачу. Бо дехто із хлопців знаходиться у камері на шість осіб, а декому доводиться ділитися усім із ще вісімнадцятьма сусідами.
Перед тим, як нести передачу, її ще треба оформити згідно з вимогами СІЗО. Заповнити заяву у двох екземплярах із переліком продуктів та речей і вказати їх кількість або вагу. Все має бути у прозорих обгортках або пакетах, цукерки — без обгорток, пральний порошок або сіль — висипані із коробки у пакет, цигарки — так само викладені у пакет, без пачок. Якщо кип’ятильник - то тільки малої потужності , до 500 Вт. Якщо речі — то без шнурків, мотузок чи чогось такого. Нічого скляного чи керамічного. Якщо буряк чи картопля — то тільки варене. Якщо пластівці чи вермішель — то тільки із вкладеним способом приготування з обгортки, де значиться, що це не вариться, а заливається окропом. Консервів передавати можна не більше 5 банок за раз. Правил стільки, що одне інколи суперечить іншому.
Минулого разу мені казали, як правильно зробити. Зробила — тепер і це, кажуть, не так. Спробуй зрозуміти, — скаржилася якось жінка у черзі.
На один паспорт в принципі дозволяють оформлювати передачі кільком арештованим. Але в певні моменти це неабияк дратує працівниць СІЗО. Наприклад, 9 березня, після того як передачі не приймалися 4 дні — вихідні та святкові, черга була вдвічі більшою, ніж зазвичай — близько 70 осіб замість 30–40. Прийшовши як завжди близько першої години дня, ми мали реальний шанс не встигнути передати жодної із чотирьох запланованих передач. Орієнтовно о 14:30 повідомили, що приймуть ще п’ять передач і все. Ми в цю п’ятірку не пролізли.
Коли до завершення прийому лишилося хвилин двадцять, то дозволили здати ще 3 паспорти із заявами для оформлення передачі. У моєму паспорті були заяви на чотирьох арештованих.
Це що — гуманітарна допомога? — питає мене у віконці, міцно вмурованому у кремезну стіну, працівниця СІЗО, яка от-от зірветься на крик.Ви совість маєте? — встромляє з-за плеча її колега.
Вона може закритися на засув і взагалі мене не дослухати. Їй байдуже, хто й навіщо запроторив хлопців за грати, і чому доводиться відносити передачу одразу кільком хлопцям за раз. Вмовили, щоби прийняли хоча б дві передачі. Далі лишається чекати, коли покличуть до віконця, де приймають продукти і речі. Перед віконцем — столик. Маєш хутко викласти все на стіл, і знати, що і де покладено. Віконце відкривається:
На кого першого?
І понеслася: треба миттєво передавати те, що називають по списку. Заминки затримують чергу і дратують працівниць СІЗО, що в цих умовах прирівнюється до злочину.
Постійна підтримка ув’язнених патріотів явно непокоїть когось із силовиків. Інакше не дзвонили би у вихідні пізно ввечері і не розпитували, хто фінансує регулярні передачі. Вочевидь, їх бентежить, що якісь в їхньому розумінні «хулігани» мають дієздатний тил по ту сторону колючого дроту.
Зоя Красовська, прес-секретар ГО «Град» (м. Дніпропетровськ), спеціально для «Паноптікона»
Штабу постійно потрібні як «руки», так і ресурси. Запропонувати свою допомогу можна за контактами: 0636714689, 0992889547 (Ілля Волошин).