Перейти до вмісту
Лицарі Українського Храму

Лицарі Українського Храму

1 лютого 2011 р.·Віктор Сердулець

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ

У зв’язку з арештами провідного активу ВО «Тризуб» ім. С. Бандери, на думку прийшли події далекого 1307 року. А саме ув’язнення «Лицарів Храму» за наказом Пилипа IV. Інколи, важко раціонально пояснити з’яву деяких поверхових асоціацій, котрі породжує людський мозок. Ймовірно, така мисленнєва алюзія виникла на семантичному рівні, а, можливо, в ній є якесь містичне підґрунтя. Хтозна.

Правдоподібнішими були б аналогії з подіями середини ХХ століття: переслідування активістів ОУН польськими, румунськими, угорськими, німецькими та московськими окупантами (саме послідовниками Справи ОУН і є Всеукраїнська Організація «Тризуб» ім. Степана Бандери).

Правда, що воно дало загарбникам? Усунення частини кадрів національно-визвольних змагань не зупиняло борні, а сприяло ще ширшому її розгортанню. «Любов к Отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть…» (І. Котляревський «Енеїда»).

Але організований український націоналістичний рух середини двадцятого століття поборювали режими зовнішньої окупації, а нині це робиться внутрішнім окупантом у державі з назвою Україна, під державним синьо-жовтим прапором, людьми не з орлами чи зірками на фуражах, а таки з «тризубом» – українським національним символом.

Втім, боротьба з українським націоналізмом продовжуватиметься доти, поки українці не здобудуть власної держави, зі «Своєю Правдою і Силою, і Волею». Про це писалося і писатиметься ще багато. А, наразі, чогось, саме «Бідні Брати-Воїни Христа та Соломонового Храму» пригадалися мені дотично до січневих подій 2011 року. Чому? Може тому, що поринувши у філософські розважання, подумалося проте, що історія пам’ятає імена велетнів Духу і не завжди їх катів. Скажімо ім’я магістра Ордену Жака де Моле назавжди закарбувалося в моїй пам’яті, а імена та титули його переслідувачів, мені не історику, довелося «пригадувати» за допомогою енциклопедичних довідників. Можливо, під враженням Магісторового пророцтва перед обличчям смерті, прийшло на пам’ять, що люди, а навіть наймогутніші світу сього – смертні і то смертні раптово, – як казав Булгаковський персонаж. А, відтак, ті, хто гадає ніби влада їхня буде вічною – обманюються. Вічною є тільки Правда Божа. І боротьба за її утвердження – шлях до вічності, а її поборювання і переслідування – шлях до безвісті.

Гасло ВО «Тризуб» ім. С. Бандери: «Бог! Україна! Свобода!». Саме за перемогу Божих Істин бореться Організація. Тож, якщо Бог на боці тих, хто утверджує Його Правду на землі, то з ким ті, що проти?