Свинський час настав!
Іван ХРІН
З різних партійних куч потяглися свині у передвиборчий час до сподіваного великого корита, яке у нашому верховному свинарнику віднедавна називають коаліцією. Весело рохкаючи і хрюкаючи, штовхаючи один одного у власні нечистоти та словесну багнюку, пхалося безроге стадо до своєї єдиної великої мрії – великого, повного жолоба.
І скільки ж то нам довелося стерпіти до цього омріяного дня! Якісь збори, виступи, членські внески, партійні і ще там якісь незрозумілі списки – кому все це треба? Та ж і так зрозуміло, що українцям в цій країні нічого не належить, а все повинно бути наше, тобто свинське. Заводи, фабрики, родюча земля, банки, надра, ресурси – усе наше, свинське. Та нічого, тепер ми, як виграємо оці перегони до місцевих корит, перетворимо всю цю країну на великий єдиний свинарник, напишемо свої закони і навіть свою свинську Конституцію! І тоді всі, хто не захоче рити під сусідом та гадити під себе, нехай начуваються! Ми всі, рильце до рильця, тушка до тушки об’єднаємось довкола нашого великого корита, що називається коаліцією! Ми забезпечимо добробут всіх, бо піднімемо ціни на газ, на гречку, картоплю, цукор і все решту, чим змусимо тих свободолюбних українців щораз більше схилятися до землі, не даючи змоги випростатись, ставати схожими на нас, приймати нашу свинську подобу!
Але спочатку треба всі інші наші породи звести до єдиної державної політики: симоненківку, литвинівку, тигіпківку, ющенківку, костенківку… Бо всі ж вони за духом наші, свинські, не якісь там бандерівсько-українські!
Адже ми – найкращі свині, бо належимо до найсвинськішої партії України – до Партії Оригіналів, а наше гасло – “Україна для свиней!” Якщо хтось не зрозумів, то пояснюємо: не для українців, а для нас, вибраних і добре лайном помазаних тупорилих представників розжирілого свинства! Найкращі ми тому, що наше сало двоколірне, та ще й благородних царських кольорів – у білу та синю смужку. З часом, як добре нагуляємо апетит, поп’ємо української народної крові, то прибуде й червоного м’ясця, от тоді вже станемо триколірними: біло-синьо-червоними!
Ми перепишемо усю цю дотеперішню історію, і зробимо її правильною, свинською! Ми вже передруковуємо підручники для школярів, де деякі наші свині-попередники показані великими героями. Ми переловимо й пересаджаємо усіх істориків й директорів не свинських музеїв, усіх, хто не захоче рохкати по-нашому! Ми заборонимо навіть фестивалі не свинської пісні, щоб українці дарма не тратили сили на спів, а працювали задля нашого ж корита. Бо ми – найбільші Оригіна-ли! Ми вже заборонили писати всілякі дурниці, як от критикувати сьогоднішню нашу свинську владу, і в цьому заслуга наших вірних соратників-шавок! Ми навіть запровадимо наше рохкання як офіційну мову усіх свиней України, і всі українці повинні обов’язково навчитися вільно володіти нею, передовою і всім свиням зрозумілою, а не якоюсь там буржуазно-націоналістичною українською балакати!
Потім візьмемось за культуру й свята. Свині, пам’ятайте! Кожен з нас повинен вміти співати якусь солодкаву колискову, аби українці добре спали після важких трудоднів. Хай кожен навчиться виводити її на свій партійний лад, по-іншому, щоб одна не проїлася, бо ще ж проснуться!
І ще. Пам’ятайте, що ті хмельницько-мазепинсько-петлюрівсько-бандерівські українці мають одну дуже давню і дуже шкідливу звичку масово псувати щасливе свинське життя напередодні свого Різдва. А до Українського Різдва щораз ближче…