Перейти до вмісту
Дії „Тризубу” в умовах режиму внутрішньої окупації

Дії „Тризубу” в умовах режиму внутрішньої окупації

1 жовтня 2010 р.

в.о. Головного командира підполковник Андрій СТЕМПІЦЬКИЙ

Насьогодні маємо доконаний факт: в Україні чітко діє режим внутрішньої окупації. І хотілось би цього, чи ні, але багатьом патріотам, політикам, митцям та й простим людям довелось цей факт визнати. Все яснішим є для більшості українців усвідомлення того, що проти нашої нації працює добре злагоджена антиукраїнська бандитська система. Яскравими представниками влади окупанта є тріада московських холуїв Януковича-Азарова-Литвина та велика кількість яничарів-прислужників, котрі самовіддано обслуговують господарів, допомагаючи поневолювати своїх земляків. Московська імперія в своїй загарбницькій політиці перейшла у рішучий наступ і наше завдання, завдання українських націоналістів – протиставитися всіма засобами на всіх ділянках боротьби цій сатанинській машині.

Провідник ВО „Тризуб” ім. С.Бандери полковник Василь Іванишин писав: „Проти української нації ведеться системна, планомірна, цілеспрямована війна на знищення. Її мета – абсолютне опанування країни. Її гасло – „Україна без українців!”

На фоні тотальної новітньої війни, розв’язаної проти нас, українців, смішно і гірко слухати скавуління „різнокольорових шахраїв, політідіотів, соціалідіотів, патріотів-іскаріотів, мискоборців, юдоборців, демоліберастів, замаскованих під патріотів п’ятими колонами (В.Іванишин)” про чергові вибори, котрі все змінять на краще, про конституційність, про демократію. Розпинаються про соціальні та економічні проблеми, про свободу слова так, ніби немає здачі національних інтересів, наче не видно, що йде не просто відверте грабування, а й цілковите знищення держави Україна та перетворення її знову у Малоросію. А тут виборами не зарадиш…

Виникає запитання: яка перспектива діяльності „Тризубу” як легальної структури в умовах режиму внутрішньої окупації?

Організація „Тризуб” ім. С.Бандери за жодних обставин не визнає промосковського ставленика Януковича Президентом України. Про це було сказано у Зверненні нашої Організації після проголошення результатів президентських виборів. Щодо цього питання наша позиція є незмінною. З цього і випливає наша подальша боротьба. Нелегітимний президент, нелегітимна коаліція з „тушками”, нелегітимний уряд, повзучий державний переворот, здача держави і національних інтересів… Перелік довгий.

Ми будемо посилювати нашу пропагандивну діяльність з метою роз’яснення широким масам, що тільки Національна Революція під проводом Національного Ордену – це шлях до свободи, а не панацея у вигляді чергових безперспективних виборів. „Національна революція – це не бунт, не заколот і не різня. Це системні радикальні зміни в житті нації, здійснені її провідною верствою за всебічного сприяння народних мас. Національна революція в Україні ставить собі за мету ліквідувати режим внутрішньої окупації та передати всю повноту влади у руки національно пробудженого народу” (Українська революція: ХХІ століття. Д.Ярош).

Ми будемо роз’яснювати безперспективність партійщини, яка є шкідливою в час боротьби за національну державу. Працювати в рамках тих правил (законів), які нав’язав ворог – значить підтримувати антиукраїнську систему і підігрувати окупанту. Майбутнє нації – тільки в об’єднаному націоналістичному русі.

Ми будемо долучати до націоналістичної діяльності та вишколювати ідеологічно, духовно й фізично нові кадри для боротьби з режимом внутрішньої окупації задля досягнення кінцевої мети – здобуття Української Самостійної Соборної Держави.

Ми будемо організовувати народ до відстоювання своїх інтересів, адже ніхто не ощасливить народ без його участі. Самоорганізація громад є першим кроком до скоординованої відсічі промосковській банді.

Керуючись сьомою точкою Декалогу українського націоналіста „Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи”, ми будемо і надалі здійснювати націозахисні акції. Захист честі і гідності України та кожного українця зокрема – першочергове наше завдання. Якщо зло не карається, воно поширюється. Ми як християни не маємо права цього допустити.

Ми знаємо, що наші недруги знову будуть шипіти про нашу „продажність” всім і вся, що ми граємо на руку ворога, що ми, врешті-решт є „провокаторами”, які хочуть дестабілізувати ситуацію в країні і тим самим знищити демократичні завоювання. Але ми не маємо наміру подобатися всім. Наші дії будуть оцінені наступними поколіннями, адже нація – це не тільки сучасне покоління, але „мертві, живі й ненароджені”, в ім’я яких і ведемо боротьбу. Боротьбу безкомпромісну за право бути господарями на своїй землі, за вільне й гідне майбутнє наступних поколінь.

І на завершення – актуальні словами з матеріалів ОУН: „Провідною ідеєю Твоєї боротьби у світовому розмірі має бути: Київ проти Москви, як центр добра проти центру зла.”

І хай на цьому праведному шляху поможе нам Бог!