Червень 2010
У „безверхій хаті” (Аналіз результатів місцевих виборів 2010)
Петро ІВАНИШИН, Науково-ідеологічний центр Дмитра Донцова У „БЕЗВЕРХІЙ ХАТІ” (Аналіз результатів місцевих виборів 2010) Недавні місцеві вибори в Україні 2010 року стали черговою імітацією державотворчого і демократичного процесу. Але це не дивно. Відбувалися вони (і це давнє спостереження націоналістичних політологів, зокрема Василя Іванишина, тепер поділяє величезна кількість політичних аналітиків, публіцистів і просто свідомих громадян) в специфічних умовах України як неоколонії, що нагадує класичний шевченківський образ бездержавності – „безверхої хати”. Уже після парламентських виборів 2006 року для мислячих людей стало очевидним, що в межах виконавчої, законодавчої та судової гілок влади остаточно утвердилася переважно неукраїнська за кадровим складом (якщо, наприклад, пригадати характеристику уряду Ю.Тимошенко Борисом Олійником) та антиукраїнська за суттю система влади, розподілена між проросійськими (Партія регіонів, КПУ, соціалісти та ін.) та прозахідними („помаранчеві” та інші націонал-демократи) „п’ятими колонами”, на чолі яких явно або приховано стояли і стоять представники олігархічного капіталу. Українську ідею, ідею націоналістичну, ідею національного державотворення (і цим особливо хвалилися ліберали в оточенні В.Ющенка після перемоги у 2004 році) було цілком усунуто з політичного мислення і майже цілком – з політичного мовлення на владному Олімпі.
29 червня 2010 р.
Окупований Захід: християнство в небезпеці
Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ОКУПОВАНИЙ ЗАХІД: ХРИСТИЯНСТВО В НЕБЕЗПЕЦІ Минули часи Нерона та Діоклетіана, і пісок Колізею вже не червоніє від крові неофітів; давно відгриміла Французька революція, і у паризьких храмах не справляють свої дикі оргії якобінці; канув у Лету російський більшовизм, і жодна держава в світі на офіційному рівні не ставить боротьбу з християнством одним із головних своїх завдань. Та не зважаючи на це, християни продовжують терпіти утиски. Звісно, кожен послідовник Христа за своєю природою має бути „не від світу цього”, раніше чи пізніше йому доводиться поплисти проти течії, стати певною мірою юродивим (навіть церковна громада або монастирська обитель ніколи на сто відсотків не гарантують, що кожен богоугодний вчинок буде належно оцінений оточуючими). Так було, так є, так буде завжди. Однак часто трапляються випадки, коли християни стають упослідженими в загальносуспільному масштабі.
15 червня 2010 р.
Євразійство й Україна: чи зможе нація протиставитись модерному неоколоніалізмові?
Підполковник Ростислав ВИНАР ЄВРАЗІЙСТВО Й УКРАЇНА: ЧИ ЗМОЖЕ НАЦІЯ ПРОТИСТАВИТИСЬ МОДЕРНОМУ НЕОКОЛОНІАЛІЗМОВІ? „Ісус бо сказав був до нього: Вийди нечистий душе з цього чоловіка! І спитав його: як тебе звати? Той відповів: Легіон – мені ім’я, багато бо нас!” Євангеліє від Святого Марка 5, 8-9. „…Запануєм і ми, браття у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому…”
15 червня 2010 р.