Табачник проти Коханівського

Кость ЗАЦАРНИЙ

Нова влада повернула старі “кучмівські” репресії. Яскравий приклад - фабрикація кримінальної справи проти активіста Конгресу українських націоналістів, заступника голови Святошинської РО КУН м. Ки єва Миколи Коханівського. Формальний привід простий - бійка під міністерством освіти 17 березня 2010 року з таким собі Віктором Вороніним, що представився помічником колишнього депутата, а нині одіозного міністра освіти Дмитра Табачника.

Насправді це помста за спробу демонтажу памятника Леніну в центрі Києва 30 червня 2009 р. Про це наголосив Микола Коханівський на прес-конференції в УНІАНі 26 березня: "Наші віртуальні стосунки з Табачником тягнуться з нашої чину виконати Укази Президента Ющенка про демонтаж памятників тоталітарної доби. Тоді я звинуватив Табачника у брехні, оскільки він двічі з телеекранів заявив про внесення цього ганебного ідола до списків спадщини ЮНЕСКО. Натомість він опублікував у тижневику “2000” величезну статтю, у якій ображав українську націю, стверджував, що нема української інтелігенції, всіляко ображав мене і хлопців, які мені допомагали. Тому я вважаю цю кримінальну справу політичною помстою. І навіть якщо мене ув’язнять, я буду продовжувати боротьбу з цією владою. Дехто говорить, що тре ба дати шанс цій владі показати себе. Нічого чекати, бо легалізувався стан внутрішньої окупації, стан придушення і гноблення всього українського, і призначення україножера Табачника міністром освіти яскраве тому свідчення. Тому я не буду давати шансів цій владі. Вона для мене є владою кримінальників і я буду сам з нею боротися і закликаю до боротьби всіх патріотів. Нас чекає вже не “помаранчева”, а національно-визвольна революція. Ми маємо підняти червоно-чорні прапори, які приведуть нас нарешті до справді синьо-жовтого пра- пора".

Сидір Кізін, адвокат Миколи, підтвердив замовний характер справи. Зокрема, не беруться до уваги покази 10-ти чоловік, які бачили, що Воронін провокував бійку, тримаючи плакат образливого для українців змісту, накинувся на Коханівського першим і почав душити. Потім, коли його відтягли від Миколи, знову кинувся в бійку, за що й отримав по пиці. Якби Коханівський дійсно був винен, його б затримали міліціянти на місці події.

Не була видана постанова про порушення кримінальної справи,щоб мати можливість оскаржити її. Кримінальна справа була порушена на підставі голослівних звинувачень Вороніна, слідчий навіть не взяв пояснень у Коханівського.

Тобто, влада вдається до неприкритої розправи за допомогою провокації та подальшого кримінального переслідування. Голова ГО “Люстрація” Олег Осуховський, який проводив прес-конференцію, загострив увагу на закритті новою владою кримінальних справ на таких одіозних постатей як Маркова, Бакая та Цушко.

Натомість порушено кримінальну справу на Ірину Фаріон, а ветерана визвольних змагань Ореста Васкула брутально виганяють з його помешкання у селі Ясногородка під Києвом. Пан Олег закликав українство до акцій громадської непокори і нагадав, що режим Кучми поплатився за спроби придушення демократії, але тепер люди вийдуть на вулиці не з помаранчевими прапорами, а з вилами та косами і утвердять владу українських патріотів.

Присутній на прес-конференції Герой України Степан Хмара нагадав, що свого часу патріотичні депутати змусили Кучму звільнити Табачника з посади голови адміністрації Президента. Нинішнє ж призначення є прямою образою всім українцям. Табачник не має права займати будь-яку посаду і бути громадянином України, тому-що не вважає Україну за державу, а українців за народ.

Після прес-конференції Микола Коханівський разом зі своїм адвокатом вирушили до слідчого, де Миколу було заарештовано.

29 березня у Шевченківському суді відбувся суд з усіма можливими процесуальними порушеннями. Засідання перенесли з 14-ї години на 12-ту не сповістивши про це адвоката. Лише завдяки виставленій зранку сторожі адвокат був поінформований і прибув майже вчасно на засідання. До зали його спочатку не хотіли допускати. Зрештою впустили, але брутально почали не впускати журналістів, хоча засідання було відкрите, а журналісти акредитовані. Причому головуюча судового засідання, суддя Горб І.М. відсилала до голови суду, а голова суду - до судді Горб. Це тривало до прибуття депутатів Джоджика та Зайця. Після їхнього втручання журналістів таки впустили до зали.

Депутати брали Коханівського на поруки (ще була заява депутата Парубія), але суд відмовив після довгого “пріння” у дорадчій кімнаті і обрав запобіжний захід - утримання під вартою на час слідства (два місяці).

За цей час трапилися такі події:

• 25 березня під “Червоним корпусом” КДУ було затримано міліцією Анатолія Пікула, який роздавав “антиТабачні” листівки.

• В цей час, на тому ж місці, дебелі молодики “донецької” зовнішності намагалися відібрати такі ж листівки у крихкої дівчинки.

• В цей день у Миколаєві російські фашисти намагалися побити учасників “антиТабачного” пікету.

У суботу 27 березня о 8.30 ранку у помешканні журналістки Олени Білозерської відбувся обшук. Міліціянти з Голосіївського РУ ГУ м. Києва вилучили два диски зі світлинами, чим грубо порушили ст.17 Закону України “Про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів” та Ст. 171 Кримінального Кодексу “Про перешкоджання професійній діяльності журналістів”.

• 29 березня, під час пікетування Шевченківського суду, міліція склала адміністративний протокол на заступника голови КМО КУН Володимира Манько за начебто несвоєчасно подану заявку про акцію. Йому загрожує 15 діб адміністративного арешту.

• І нарешті 30 березня Верховна Рада відхилила подання про відставку Табачника, а сам Табачник підписав наказ про скасування державних іспитів з української мови для бакалаврів.

Тобто ми маємо чітко сплановану каральну операцію анти держав них сил проти активістів патріотичних сил.

Єднаймося й борімося! Інакше - загибель…