Зернення до Президента України, міністра оборони, голови Служби безпеки України, керівництва Ради національної безпеки й оборони

У зв’язку з останніми черговими ворожими заявами керівництва РФ – Московської імперії, дипломатичними демаршами та грубими порушеннями договору про тимчасове перебування флоту РФ в Україні, керівництво держави Україна зобов’язане з усією серйозністю врахувати всі можливі варіанти розвитку подій та розглянути всі наявні можливості для того, щоб дати відсіч потенційному агресорові.

Центральний провід ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери звертається до Президента України, міністра оборони, голови Служби безпеки України, керівництва Ради національної безпеки й оборони з вимогою розглянути всі можливості для відновлення ядерного статусу. Україна має для цього достатній кадровий потенціал та необхідну технологічну базу, одні з найбагатших у світі поклади уранової руди.

Кожен шлях створення власної ядерної зброї має переваги та певні труднощі в реалізації. Так, вартість невеликого реактора-виробника збройового плутонію Pu-239 і радіохімічного заводу складатиме кілька десятків мільйонів доларів; ці витрати може бути зменшено при виділенні збройового плутонію з ТВЕЛів, опромінених на українських АЕС. “Індійсько-пакистанський” шлях – створення ядерної зброї на основі збагачення урану U-235 до 90-відсоткового рівня – дорожчий, але теж цілком може бути реалізований. Відсутні також принципові перешкоди для створення потужностей отримання тритію.

Ми усвідомлюємо всю складність даного питання, яке не може бути вирішено шляхом публічного обговорення. Залучення вітчизняних фахівців-ядерників дозволить обрати оптимальний шляху розвитку ядерної програми та гарантувати невідворотність розплати будь-якому агресорові.

ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери попереджає про неприпустимість розповсюдження безпідставних заяв про “неможливість повернення ядерного статусу” подібних до заяви “націонал-демократа” Юрія Костенка – фахівця з електрозварювання, лідера Української народної партії. Понад 20 % кадрів, що працюють в 13 ядерних містах-”майданчиках” РФ (Арзамас-16, Челябінськ-70, Свердловськ-45 та ін.) складають етнічні українці. Українські вчені від початку ядерних досліджень брали найактивнішу участь у втіленні ядерних проектів – Манхеттенського та “курчатовського”. Будемо слухати таких дилетантів – будемо продовжувати готувати кадри для створення зброї потенційним супротивником або просто держав з розумним керівництвом та підтримувати нестерпні умови для роботи українських вчених в Україні і на Україну. Так триває 18 років – достатньо, щоб оцінити наслідки подібної політики.

Ядерну політику та ядерну безпеку країни мають визначати не електрозварювальники, а серйозні науковці. Кілька років тому академік Національної Академії наук України Віктор Бар’яхтар зазначав: “Якщо порівнювати Україну з Індією та Пакистаном, то за небажаного збігу обставин Україна могла би значно швидше стати ядерною державою з ядерною зброєю та відповідними ракетами, аніж Індія та Пакистан”. Очевидно, останні демонстративні ворожі прояви Московського керівництва мають бути кваліфіковані як згаданий “небажаний збіг обставин”, що вимагає відповідної реакції.

Головний командир ВО „Тризуб” ім. С.Бандери полковник Дмитро Ярош