Реваншистське “коробейництво” Кремля

Роман САЛІТОВ м. Січеслав

Втративши з розвалом Совєтського Союзу словоблудський софізм «інтернаціонального братерства», новітня Московщина, схиблена на месіанському «миролюбстві» помноженому на імперський реваншизм, більш прагматично гримує одвічну роль «палія війни» економічною стратегією збереження ринків збуту для свого військово-технічного краму в країнах третього світу. Для утримання фальшивого реноме наддержави, що має під своїм контролем та впливом більш ніж півсвіту, правоприємниця покійного Союзу, «московська миролюбиця», демонтувала накопичені перед нею борги «братніми» споживачами.

За диявольскою логікою Кремля, його скаредна позиція в торгівлі енергоносіями оперта на економічний фактор, тоді як сучасне «коробейництво» зброєю – на політичний імперський реванш. В умовах світової економічної кризи абсурдне анулювання державою боргів за поставлене чужій державі озброєння іншої оцінки не має.

Ні замголови МЗС РФ Алєксєй Бородавкін, ні прес-секретар «Рособоронекспорт» Вячеслав Давіденко, ані офіційний кремлівський політолог Ніконов, котрі бралися за марну справу підвести хоч будь-яку теоретичну базу цьому «гасударствєннаму» розрахунку, відповіді перед світовою спільнотою не дали.

У 2007 році Москва списала Афганістану весь збройний борг – 11,1 млрд. долларів. «Братній» Сирії було на черзі списано 73% боргу (9,8 млрд. долларів з 13,4) з умовою заключення (верх абсурду!) «Рособоронекспортом» з Сирією кредитного контракту на 9,7 млрд. долларів для поновлення її арсеналу. За коментарем політолога Ніконова цей епізод зі стовідсотковою відвертістю демонструє правдиву сутність наддержавного політичного цинізму: «Сирія – неплатежеспроможна країна. До того ж, ми домовились про військово-технічну взаємодопомогу, що має дуже важливе значення для наших позицій в близькосхідному регіоні».

Непрокоментованою вищезгаданими авторитетами залишається ще більш заплутана справа з платежеспроможним Алжиром, котрому під час візиту Владіміра Путіна в березні 2006 року, було скасовано увесь борг – 4,733 млрд. долларів з умовою підписання контракту на купівлю російської зброї майже на 8 млрд. долларів. В обмін на майбутні контракти було списано борг в 4,6 млрд. долларів з зовсім не бідної, економічно процвітаючої Лівії. Ангола, багата на поклади нафти, родовища алмазів, теж отримала свій подарунок від Путінленду – анулювання боргу на 5 млрд. долларів з 5,7 загального. Реєстр боржників-партнерів «миролюбиці» був би неповний, якщо не згадати списані військово-постачальні борги «братнього» Нікарагуа – 344 млн. долларів, Лаосу – 882 млн. долларів, Монголії – 11,1 з 11,4 млрд. долларів.

Та це, як то кажуть, квіточки… Незважаючи на накладене ембарго резолюцією Ради Безпеки ООН №591 від 29 березня 2005 року на постачання усіх видів озброєння до Судану, знахабніла Москва, не враховуючи постійного експорту до цієї африканської країни різних типів стрілецької зброї, тільки 21 липня 2008 року доперла до неї через Білорусь, порушуючи всі санкції ООН, 12 літаків “МіГ-29”. В листопаді минулого року суданський міністр оборони, Абдул Рахім Мохаммед Хусейн, перебуваючи з діловим візитом у Москві, даючи відповідь на прес-конференції на запитання про зброю, видав своїх кремлівських партнерів з головою: «Раніше було затверджено ряд контрактів стосовно купівлі-продажу російської зброї, що наразі успішно виконуються… Будемо готувати нові договори в міру нашого споживання… Ми дуже задоволені станом військових відношень з Росією».

Ще б пак, бо попри технічну сторону Москва зміцнює мілітарну силу Судану своїми «воєн спецами». Одному з них цього року випала доля засвітитися на шпальтах офіційної англомовної суданської газети Sudan Tribune, коли повстанці збили пілотований ним «МіГ-29» під Хартумом. Міноборони РФ у своїй «безкорисності» пішло ще далі, офіційно заявивши в грудні 2008 року, що після модернізації, під видом військово-технічної допомоги поставить за свій рахунок (!) десять винищувачів «МіГ-29» до Лівану.

Так що коли заходить розмова про політичний бізнес Москви, коментарі зайві.

P.S. Стосовно економічної сторони цього бізнесу, зважайте самі…

10 лютого 2008 року на засіданні Комісії з питань військово-технічної співпраці РФ з іноземними державами, президент Дмітрій Мєдвєдєв з великим задоволенням констатував: «Минулий рік був для нас досить вдалим, прибуток від загального об’єму постачання озброєння за кордон становить 8 млрд. 350 млн. доларів».