Серпень 2009
«Формальний» і «реальний» націоналізм Івана Франка
Богдан ЧЕРВАК «ФОРМАЛЬНИЙ» І «РЕАЛЬНИЙ» НАЦІОНАЛІЗМ ІВАНА ФРАНКА «Формальний» і «реальний» націоналізм Івана Франка, або уроки однієї полеміки* Вияснюючи ґенезу формування світогляду Івана Франка, а також вплив національної ідеї на його творчість, зокрема, публіцистику, не можемо обійти увагою ті його праці, які в радянському франкознавстві завжди служили «еталоном», що мав би показати постать Каменяра як безкомпромісного борця з «українським буржуазним націоналізмом», визначного критика «антинаукової націоналістичної методології» та «палкого прихильника інтернаціоналізму».
31 серпня 2009 р.
Націоналізм: на перехрестях думок, або уроки Василя Іванишина
Богдан ЧЕРВАК, Київ НАЦІОНАЛІЗМ: НА ПЕРЕХРЕСТЯХ ДУМОК, АБО УРОКИ ВАСИЛЯ ІВАНИШИНА Більше ніж два роки з нами немає Василя Іванишина. Майже кожен, хто з ним був знайомий каже, що так і не змирився із його смертю. До таких належу і я. А тому вихід у світ двотомника відомого літератора, громадського і політичного діяча В. Іванишина «Державність нації» сприйняв як можливість передусім незримого спілкування з людиною, яку глибоко поважав і знав довгі роки.
15 серпня 2009 р.
Москва проти Києва. Яка наша відповідь?
Богдан ЧЕРВАК МОСКВА ПРОТИ КИЄВА. ЯКА НАША ВІДПОВІДЬ? Звернення президента Російської Федерації Медвєдєва у якому він «обґрунтував» недоцільність приїзду до України новопризначеного посла Росії в Україні спричинилася до політичного цунамі. У даному випадку найменше дивує поведінка російського політикуму. Заява Медведєва лягла на благодатний грунт: впродовж багатьох років у сусідній країні культивувалася ненависть до Української держави, українців, нашого минулого і перспектив, зокрема ставилася під сумнів доцільність існування України як незалежної держави. А тому нинішній виступ президента РФ слід трактувати як логічне продовження імперської політики Єльцина-Путіна, де акценти розставляє Медвєдєв. Іншими словами, нічого нового у заяві Медвєдєва не має. А тому й реакція української сторони мала б бути адекватною.
15 серпня 2009 р.
Зернення до Президента України, міністра оборони, голови Служби безпеки України, керівництва Ради національної безпеки й оборони
Євген МАЛАНЮК, 1959р. МАЛОРОСІЙСТВО I Поняття малоросійство, в тім сенсі, в якім тут ужито, не мало б обмежуватися українським лише світом. Кожна многонаціональна держава, не виключаючи найбільш навіть національно-упорядкованих імперій, в процесі свого історичного існування, витворювала своєрідний пересічний тип імперської людини. Згадаймо ще донедавна пам’ятний нам тип, напр., австрійця, який, без особливих перешкод, міг бути одночасно чехом чи хорватом, поляком чи русином-українцем. Політична мудрість старого Риму, який очолював світову імперію, але ніколи не «романізував» своїх колоній, якби ще дотлівала в устрою віденської імперії Габсбургів. Правда, протягом XIX ст. в був. Австро-Угорщині проривалися тенденції до адміністраційного, якщо вже не німчення, то, принаймні, вживаючи зловісної назви недавнього минулого, гляйшальтування. Але такі намагання були випадкові і ніколи не носили характеру чогось уплянованого. Тип «австрійця», цебто — поміж чи понаднаціональний тип громадянина й мешканця наддунайської монархії — формувався автоматично, хоч і досить зовнішньо, розуміється. Більш, ускладнені, але, все ж подібні процеси в’язалися з виникненням типу бритійця або колоніяльного (а раніш і метропольного) француза. Вже досить відмінний характер носили аналогічні явища на терені Германськім, особливо — германо-пруськім, отже вже східньо-європейськім. Але засадничо-інакший образ бачимо на властивім сході Европи.
15 серпня 2009 р.
Волинь як бумеранг
Богдан ЧЕРВАК ВОЛИНЬ ЯК БУМЕРАНГ В українсько-польських взаєминах з’явилася нова-стара проблема. Нещодавно сейм Республіки Польща в урочистий спосіб, одностайно проголосував ухвалу стосовно чергової річниці подій на Волині у 1943 році. У документі, зокрема зазначається, що «Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія на кресах всходніх здійснювали антипольську акцію — масові мордування, які мали характер етнічної чистки та ознаки народовбивства». Не треба бути далекоглядним політиком, аби зрозуміти, що саме таке трактування історії, якій уже більше 60 років, обов’язково викличе в Україні адекватну реакцію: від здивування – до глибокого обурення.
15 серпня 2009 р.