Серпень 2009
«Формальний» і «реальний» націоналізм Івана Франка
Богдан ЧЕРВАК «ФОРМАЛЬНИЙ» І «РЕАЛЬНИЙ» НАЦІОНАЛІЗМ ІВАНА ФРАНКА «Формальний» і «реальний» націоналізм Івана Франка, або уроки однієї полеміки* Вияснюючи ґенезу формування світогляду Івана Франка, а також вплив національної ідеї на його творчість, зокрема, публіцистику, не можемо обійти увагою ті його праці, які в радянському франкознавстві завжди служили «еталоном», що мав би показати постать Каменяра як безкомпромісного борця з «українським буржуазним націоналізмом», визначного критика «антинаукової націоналістичної методології» та «палкого прихильника інтернаціоналізму».
31 серпня 2009 р.
Ціна російського флоту
Юрій КИРПИЧОВ З Кореї до Москви привезли гюйс (носовий прапор) легендарного «Варяга», а також шлюпковий прапор «Корейця» і торговий прапор «Сунгарі». Виставка «Крейсер «Варяг». Знаходження реліквій» побуває і в Севастополі. Нічого не казатиму про героїзм поразки, кожен вільний сам вибирати приклади військової слави. Зазначу лише, що на підйом утопленого на мілководді крейсера в японців пішло близько одного мільйона єн. А через 12 років вони продали Росії старий навчальний крейсер «Сойя», з борту якого так і не було стерто гордий напис «Варяг», уже за 4,5 млн. єн.
21 серпня 2009 р.
Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко дала обіцянку виключити пам`ятник Леніну у Києві з Держреєстру
20 серпня 2009 року ПРЕС-РЕЛІЗ Пам’ятник В.Леніну у центрі Києва буде виключено з Державного реєстру. Про це Голову ГО «Люстрація» О.Осуховського запевнила Прем’єр-Міністр України Ю.Тимошенко 20 серпня 2009 року у Львові відбулись щорічні збори Світового Конгресу Українців, у яких брала участь Прем’єр-Міністр України Юлія Тимошенко. На зборах Світового Конгресу Українців виступив Голова ГО «Люстрація» Олег Осуховський, який звернувся до присутніх з проханням підтримати українських патріотів, затриманих 30 червня 2009 року за пошкодження пам’ятника кату Українського народу В.Леніну.
20 серпня 2009 р.
Повідомлення прес-служби Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії...
Повідомлення прес-служби Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії з приводу листа Президента Росії Президентові України та відповіді, яку дали на нього Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко Українці Росії з болем сприймають будь-яке чергове загострення в російсько-українських відносинах, адже для них Україна й Росія – дві однаково близьких держави, немов дві половинки одного серця. Лист-звернення Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва до свого українського колеги Віктора Ющенка велика українська громада Росії розцінила як звернення до всього українського народу, котрий обрав чинного главу держави.
20 серпня 2009 р.
Націоналізм: на перехрестях думок, або уроки Василя Іванишина
Богдан ЧЕРВАК, Київ НАЦІОНАЛІЗМ: НА ПЕРЕХРЕСТЯХ ДУМОК, АБО УРОКИ ВАСИЛЯ ІВАНИШИНА Більше ніж два роки з нами немає Василя Іванишина. Майже кожен, хто з ним був знайомий каже, що так і не змирився із його смертю. До таких належу і я. А тому вихід у світ двотомника відомого літератора, громадського і політичного діяча В. Іванишина «Державність нації» сприйняв як можливість передусім незримого спілкування з людиною, яку глибоко поважав і знав довгі роки.
15 серпня 2009 р.
Москва проти Києва. Яка наша відповідь?
Богдан ЧЕРВАК МОСКВА ПРОТИ КИЄВА. ЯКА НАША ВІДПОВІДЬ? Звернення президента Російської Федерації Медвєдєва у якому він «обґрунтував» недоцільність приїзду до України новопризначеного посла Росії в Україні спричинилася до політичного цунамі. У даному випадку найменше дивує поведінка російського політикуму. Заява Медведєва лягла на благодатний грунт: впродовж багатьох років у сусідній країні культивувалася ненависть до Української держави, українців, нашого минулого і перспектив, зокрема ставилася під сумнів доцільність існування України як незалежної держави. А тому нинішній виступ президента РФ слід трактувати як логічне продовження імперської політики Єльцина-Путіна, де акценти розставляє Медвєдєв. Іншими словами, нічого нового у заяві Медвєдєва не має. А тому й реакція української сторони мала б бути адекватною.
15 серпня 2009 р.
Зернення до Президента України, міністра оборони, голови Служби безпеки України, керівництва Ради національної безпеки й оборони
Євген МАЛАНЮК, 1959р. МАЛОРОСІЙСТВО I Поняття малоросійство, в тім сенсі, в якім тут ужито, не мало б обмежуватися українським лише світом. Кожна многонаціональна держава, не виключаючи найбільш навіть національно-упорядкованих імперій, в процесі свого історичного існування, витворювала своєрідний пересічний тип імперської людини. Згадаймо ще донедавна пам’ятний нам тип, напр., австрійця, який, без особливих перешкод, міг бути одночасно чехом чи хорватом, поляком чи русином-українцем. Політична мудрість старого Риму, який очолював світову імперію, але ніколи не «романізував» своїх колоній, якби ще дотлівала в устрою віденської імперії Габсбургів. Правда, протягом XIX ст. в був. Австро-Угорщині проривалися тенденції до адміністраційного, якщо вже не німчення, то, принаймні, вживаючи зловісної назви недавнього минулого, гляйшальтування. Але такі намагання були випадкові і ніколи не носили характеру чогось уплянованого. Тип «австрійця», цебто — поміж чи понаднаціональний тип громадянина й мешканця наддунайської монархії — формувався автоматично, хоч і досить зовнішньо, розуміється. Більш, ускладнені, але, все ж подібні процеси в’язалися з виникненням типу бритійця або колоніяльного (а раніш і метропольного) француза. Вже досить відмінний характер носили аналогічні явища на терені Германськім, особливо — германо-пруськім, отже вже східньо-європейськім. Але засадничо-інакший образ бачимо на властивім сході Европи.
15 серпня 2009 р.
Волинь як бумеранг
Богдан ЧЕРВАК ВОЛИНЬ ЯК БУМЕРАНГ В українсько-польських взаєминах з’явилася нова-стара проблема. Нещодавно сейм Республіки Польща в урочистий спосіб, одностайно проголосував ухвалу стосовно чергової річниці подій на Волині у 1943 році. У документі, зокрема зазначається, що «Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія на кресах всходніх здійснювали антипольську акцію — масові мордування, які мали характер етнічної чистки та ознаки народовбивства». Не треба бути далекоглядним політиком, аби зрозуміти, що саме таке трактування історії, якій уже більше 60 років, обов’язково викличе в Україні адекватну реакцію: від здивування – до глибокого обурення.
15 серпня 2009 р.
ЗАЯВА з приводу ухвали Сейму Республіки Польща
Нещодавно Сейм Республіки Польща ухвалив постанову «щодо трагічної долі поляків на Кресах Всходніх» у якій спотворено національно-визвольний рух українського народу, зокрема діяльність Організації Українських Націоналістів на Волині у 1943 році. Крім того, у документі, схваленому польськими депутатами, міститься твердження про «креси всходні» для означення території, що належить Україні, а також безпідставно звинувачуються українські націоналісти в «етнічних чистках». У зв’язку з цим Провід Українських Націоналістів заявляє: під час Другої світової війни Організація Українських Націоналістів вела безкомпромісну боротьбу проти всіх окупантів за створення Української Самостійної Соборної Держави. При цьому діяльність ОУН поширювалася на всі українські етнічні землі, але ніколи українські націоналісти не вели бойових дій на територіях інших держав.
1 серпня 2009 р.
Недержавність нації
Стрілець БЕРЕСТ Нещодавно увазі всього українського суспільства були представлені події в місті Марганці Дніпропетровської області. Мені особисто доводилось бачити на кількох наших телеканалах, які спробували «лояльно і толерантно» висвітлити ці події, скупі коментарі, схожі на бігучу стрічку під час кримінальних програм. «Вбивство під час виконання службових обов’язків», «вбивство через побутову сварку» та інші заяви, схожі на дуполизне белькотання раба перед хазяїном. Потім були несвідомі крики одного «лівоохоронця» про те, що «нікакова мєждунаціанальнава канфлікта здєсь нєт».
1 серпня 2009 р.
Ядерне питання: 18 років безхребетності
Сергій ГРИЦАЄНКО Це не каламбури, не «приколи», а реалії сурової доби: хочеш мати те, чого не мав ніколи, те роби, що досі не робив! Володимир Красіленко Японська легенда оповідає, що юнак Ходзе Дзінсуке, мріючи помститись видатному майстру фехтування, який вбив його батька, знайшов унікальний шлях до перемоги [1]. Він розумів, що звичайний поєдинок з першим фехтувальником Японії дорівнював би самогубству. Після довгих роздумів він дійшов висновку, що єдиною можливістю здійснити задумане, не вдаючись до вбивства з-за рогу, було б встигнути вихопити меча з піхов і завдати вирішального удару ще до того, як це зробить супротивник - випередити його на першому етапі, коли він буде діставати меча з піхов. Протягом трьох довгих років вдосконалював молодий самурай свою майстерність, єдиний рух - видобування меча, доводячи його до неймовірної швидкості. І його розрахунок виявився вірним - пальці ворога лише торкнулись руків’я меча, а він вже впав, розрубаний швидким ударом. І сьогодні майстри яйджитсу можуть розрубати навпіл падаючу краплю води і вкласти меча у піхви ще до того, як обидві половинки краплі торкнуться землі…
1 серпня 2009 р.
"Лєнін ето..."
У XIX ст. Карл Маркс сказав: “Прізрак бродіт по Європє – прізрак комунізма”. У XX ст. ця примара стала реальністю з початку на одній шостій земної кулі, а потім розповзлася на половину світу. І уособлював цю примару кат і збоченець Владімір Ульянов Лєнін. Тоді більшовики стверджували: “Лєнін умєр, но дєло єго живьот.” Для того, щоби переконатися, як “живьот” його “дєло” сьогодні, пропонуємо вашій увазі уривки з творів московських школярів школи №686. Мову і орфографію оригіналу збережено.
1 серпня 2009 р.
Поневолювачі душ
Віктор РОГ Віддавна Україна являє собою об’єкт особливих зацікавлень з боку близьких і далеких «доброзичливців». Вигідне геополітичне розташування, багаті природні ресурси, глибокі культурні традиції, потужна наукова база і великий потенціал України спонукають їх споглядати на нашу Батьківщину з острахом і недовірою, змушуючи застосовувати проти нас різноманітні методи «нейтралізації». Тож мета й умови диктують засоби. Для здійснення своїх лукавих замірів у цьому випадку найефективнішим засобом є зміна світоглядних орієнтирів і системи цінностей «об’єкта експансії», тобто українського народу, зміна його генетичного коду, говорячи простою мовою – «зомбування». Це сьогодні намагаються зробити не лише за допомогою політичних засобів, пропаганди, економічного тиску та псевдокультурної експансії, але й впливаючи на підсвідомість людей парапсихологічними засобами та через діяльність різноманітних антидуховних, антитрадиційних, псевдорелігійних транснаціональних сект, що мають широко розгалужену структуру і багатоканальну мережу втілення своїх задумів руйнівного впливу на суспільство. І даремно дехто недооцінюює ролі релігії, ролі «віри» у вузькому розумінні поняття в процесі побудови нашої держави, адже є потужні сили, які цю роль добре розуміють.
1 серпня 2009 р.
Обдурити важко – треба залякати?
Іван КІЛИК 11 серпня українська громадськість мала чергову нагоду пересвідчитися у справжніх намірах президента РФ, переглянувши відеозвернення Медвєдєва. Що нового почули українці? Розглянемо основні тези його виступу. Медвєдєв вирішив дати кілька «складних і неприємних» оцінок діяльності вищому керівництву України. З якого б це дива? Пояснює: українські політики зізналися, що їх рівень безпрецедентно низький. Правда, не згадує, хто зізнався – не «здає». Але ми знаємо і вам скажемо: поплакатися про свій низький – ні, безпрецедентно низький, тобто ніякий рейтинг побігли до московського «папи» Янукович, Симоненко і – хто б ви думали? – Яценюк! (Його слова: «Ющенко дав достатньо приводів для звинувачень Медвєдєва). Можемо сміливо погодитися з Медвєдєвим: рівень популярності згаданих маріонеток (бо політиками їх називати недоцільно) і справді низький. І шкодувати їх нема чого: українці щораз чіткіше відрізняють котлети від мух.
1 серпня 2009 р.
Зернення до Президента України, міністра оборони, голови Служби безпеки України, керівництва Ради національної безпеки й оборони
У зв’язку з останніми черговими ворожими заявами керівництва РФ – Московської імперії, дипломатичними демаршами та грубими порушеннями договору про тимчасове перебування флоту РФ в Україні, керівництво держави Україна зобов’язане з усією серйозністю врахувати всі можливі варіанти розвитку подій та розглянути всі наявні можливості для того, щоб дати відсіч потенційному агресорові. Центральний провід ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери звертається до Президента України, міністра оборони, голови Служби безпеки України, керівництва Ради національної безпеки й оборони з вимогою розглянути всі можливості для відновлення ядерного статусу. Україна має для цього достатній кадровий потенціал та необхідну технологічну базу, одні з найбагатших у світі поклади уранової руди.
1 серпня 2009 р.
Заява Козацького братства бойового Звичаю Спас «Сокіл»
ВОНИ НЕ ДАЮТЬ НАМ ЖИТИ – МИ НЕ ДАМО ЇМ ПАНУВАТИ! У зв’язку з агресивною українофобською позицією Генерального директора компанії «Славутич», Carlsberg Group Петра Чернишова ВО «Тризуб» ім. С.Бандери закликає всіх українців світу приєднатися до звернення Спудейського братства Києво-Могилянської Академії та Козацького братства бойового Звичаю Спас «Сокіл» і розпочати національно-захисні дії по активному бойкоту пива виробництва Carlsberg Group: «Славутич», «Львівське», «Tuborg», «Carlsberg», «Holsten», Балтика тощо!
1 серпня 2009 р.
Навіщо Москві українці?
Віктор КАЛАШНИКОВ, Москва Вирівнюючи стрій своїх підданих, Москва прагне повернути в нього і тих, хто, як вона вважає, через непорозуміння тимчасово відбився. З призовним контингентом в оновленій «імперії зла» справді туго, а генералам потрібно щораз більше солдатів. Лише частково цю проблему вдається вирішувати компенсаторним ввезенням центральноазійських рабів. Тим часом у пам’яті залишаються свіжі спогади про бравих служаків-малоросів, без яких СРСР не зміг би затоптати своїми чобітьми півсвіту. У «московському процесі» Володимир Буковський розповідає, як, вийшовши з психлікарні 1965 року, він виявив, що всі його колишні друзі-шістдесятники «кудись зникли, немов розчинилися». А ті, з ким він намагався завести розмову, випадково зіткнувшися на вулиці, неодмінно кудись поспішали: “вибач, старий, - бурмотіли вони на ходу, не підводячи очей, - потрібно ось диплом спершу захистити, дисертацію, кандидатську отримати”. Або “потрібно спершу дітей виховати”. Буковський вбачає в їхній поведінці не тільки громадянську незрілість, але і фатальну недалекоглядність. Адже років за двадцять «їхніх дітей погнали до Афганістану, щоб вбивати або бути вбитими». Виникає образ покірного натовпу, який (навіть його інтелектуально просунута частина) приречено плентався, куди скеровують всемогутні пастирі - зокрема на криваві злочини і власну загибель.
1 серпня 2009 р.
Некролог
Січеславська крайова Організації ВО “Тризуб” ім. С.Бандери та Дніпродзержинська міська організація Народного Руху України і міське об`єднання правих сил ,,Своя Правда” висловлють щире співчуття родині і близьким трагічно загиблого гідного нащадка повстанських батьків – ЯСЕНЧУКА ОЛЕГА ВАСИЛЬОВИЧА. Царство небесне і вічна пам’ять тобі незабутній наш друже і побратиме.
1 серпня 2009 р.
Реваншистське “коробейництво” Кремля
Роман САЛІТОВ м. Січеслав Втративши з розвалом Совєтського Союзу словоблудський софізм «інтернаціонального братерства», новітня Московщина, схиблена на месіанському «миролюбстві» помноженому на імперський реваншизм, більш прагматично гримує одвічну роль «палія війни» економічною стратегією збереження ринків збуту для свого військово-технічного краму в країнах третього світу. Для утримання фальшивого реноме наддержави, що має під своїм контролем та впливом більш ніж півсвіту, правоприємниця покійного Союзу, «московська миролюбиця», демонтувала накопичені перед нею борги «братніми» споживачами.
1 серпня 2009 р.
Сталінський «патріарх» радить чекістові
Як Російська православна церква вирішувала “питання греко-уніатське” на Україні? Радіо Свобода вперше публікує листи патріарха Алексія I полковникові держбезпеки Георгію Карпову - главі Ради у справах РПЦ при Раднаркомі СРСР. На днях в Австрії був опублікований невідомий раніше лист Никіти Хрущова до Йосифа Сталіна. Документ датований 12 грудня 1945 року (Хрущов очолював тоді Раду міністрів Української РСР) і містить пропозиції про способи знищення Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Для кращого розуміння проблеми РС вперше публікує листи Патріарха Російської Православної Церкви Алексія I главі Ради у справах Російської православної церкви при СНК СРСР полковникові держбезпеки Георгію Карпову.
1 серпня 2009 р.