Липень 2009
Навіщо Путіну “надцерква”
Анатолій СТРІЛЯНИЙ Московський патріархат – продукт не тільки історії, а й нинішньої влади. Путінізмові потрібна підмога. Працювала й логіка: якщо Росія – «наддержава», то й церква в неї має бути «надцерквою»… Цю пару чекає велике розчарування… “Лапки” назавжди Здавалося б, одержавши свободу, Російська православна церква Московського патріархату мала б… пригадати пережиті нею страждання, покаятися за плазування перед безбожною владою і, діставши благословення, розпочати нове життя во ім`я Христа. В імя Христа – означає в імя свободи. Це було б тим більш важливо, що мракобісна окостенілість церкви виявилася одним із джерел потрясінь 1917 року. ХХ століття жорстоко закріпило відомий історичний закон: усяка церква, що дуже багато на себе бере й не бажає йти в ногу з часом, виявляється битою, якщо не знищеною. Хто наполегливо хотів бути всім, стає нічим.
1 липня 2009 р.
Хрестоматія українського націоналізму
Нещодавно Українською Видавничою Спілкою імені Юрія Липи в Києві (а не у Львові, як подали деякі ЗМІ) з нагоди сторіччя з дня народження Провідника ОУН Степана Бандери та 80-ліття створення ОУН видано збірку «Антологія українського націоналізму». Потреба у виданні такого збірника назріла давно, адже найкращим аргументом в дискусії про роль і значення українського націона-лізму в національно-визвольному русі та процесі українського державотво-рення є першоджерела. Резонанс, який викликала перша презентація книги у Львові за участю Голови ОУН Стефана Романіва та провідних істориків і по-літологів, цьому став яскравим підтвердженням. Брак відповідної літератури є очевидним, як очевидним є і той факт, що уявлення про український націо-налізм у багатьох співвітчизників сформовані під впливом комуністичної пропаганди, дуже далекої від історичної правди. Та і сьогодні не бракує чин-ників, які продовжують всіляко паплюжити і перекручувати ідеологічні заса-ди та політичну практику українського націоналізму.
1 липня 2009 р.
Кіріл: патріарх чи резидент?
Іван КІЛИК Ще не встиг керівник РПЦ ступити на українську землю, як одразу ж проговорився. Звичайно, думати, що сталося це випадково, якось не випадає – занадто серйозний рівень місії, чи точніше, спецоперації. Проаналізуємо висловлювання, котрі є значимими, а, може, й основними у процесі візиту Кіріла. Отже, уважно вдумуйтеся у видані ним перли. Кіріл: Київ – лише «південний центр російського православ’я». Абсолютно у стилі «малоросія-південні райони Росії». Такою формулою постійно користувалися окупанти царського покрою, а тепер виявляється, що навіть та, застаріла їх мотивація ще актуальна. Могли б і щось нове придумати… Але ж знають, що без Києва їм – ніяк, бо Київ – і справді центр, а вони – так собі, периферія; коли Київ уже був центром, вони залишалися у глухомані та дебрях. Залишається там і нинішня Москва, незважаючи на розбудову імперії чи прикриття формулою «Москва – Третій Рим». Бо глухомань та нездоланна і дебрі непрохідні – вони панують у їх, московській душі, котру й вони самі ніяк не можуть «умом понять». Використовуючи їх логіку, Кіріла та всіх прихильників «Києва як південного центру російського православ’я» треба вважати зрадниками їх же Батьківщини-Московії з усіма похідними звідси наслідками: репресіями, виселеннями, голодоморами, зачистками і т.п. Якщо відповідних заходів не буде вжито, то задум «Третього Риму» треба вважати таким, що був штучним, себе не виправдав, вже не актуальний. В імперських аналітиків є серйозна проблема: що придумати, аби і надалі тримати у своєму силовому полі власний народ?
1 липня 2009 р.
Росіяни йдуть!
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ Іноземні бізнесмени «гуртом і вроздріб» скуповують українські автозаправні мережі. Платитимемо монополістам за пальне втридорога? Тільки дуже прискіпливий автовласник може помітити, що в Україні дешевшає бензин. Аналітики порахували: падіння вартості становить два відсотки. Натомість Західна Європа на падіння світових цін на нафту відреагувала 15% зниженням вартості пального. Тож вітчизняний водій нині може тільки з сумом спостерігати за еластичним європейським ринком — і сподіватися на краще. На жаль, сподіватися на краще найближчим часом не доводиться: через кризу монополізація і так непрозорого нафтового ринку загострюється.
1 липня 2009 р.
Націоналізм і демолібералізм: два погляди на людину і суспільство
Віктор РОГ Не є чимось надзвичайно дивним той незаперечний факт, що 20-40 роки XX століття стали такими багатими на теоретиків українського націоналізму і на ґрунтовні праці з ідеології та проблематики українського націоналізму. Молодий організований суспільно-політичний революційний рух потребував таких людей і такої праці, він вимагав негайної і ґрунтовної відповіді на безліч гострих питань, потребував окреслення напрямків дії і візії майбутнього. Потребував аналізу та характеристики як внутрішньонаціональної ситуації, так і світових явищ і тенденцій.
1 липня 2009 р.