ЗВЕРНЕННЯ до районних осередків політичних партій, громадських організацій та громадян району
27 травня 2009 року сесія Рахівської міської ради, що на Закарпатті (міський голова Думин Я.В.) прийняла рішення про найменування частини правого берега р. Тиси в райцентрі, а саме від центрального мосту до перехрестя вул. Миру, вул. Шевченка та вул. Київської – Сегедською набережною”. Рішення прийнято без відома громадськості міста, без попереднього обговорення в депутатських комісіях та без внесення в порядок денний сесії.
В принципі, констатуюча частина рішення особливих заперечень не викликає. Мерія міста Рахова підтримує з містом Сегедом побратимські зв’язки. І з огляду на перспективи подальшого розвитку туристичних, культурних, економічних зв’язків із сусідами, такий жест Рахівської міської громади не був би поганою справою.
Однак є й інший аспект даного рішення – його мотивуюча частина. Рішення прийнято депутатами „з нагоди 70-и річчя встановлення дружніх зв’язків з містом Сегедом Угорської республіки, керуючись ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Таке трактування історичних подій сімдесятирічної давнини є або повним правовим нігілізмом, або цілеспрямованою політичною провокацією.
Ми не знаємо авторів даного рішення, але хочемо нагадати їм та їхнім ідеологічним натхненникам, що сімдесят років тому відбулася брутальна окупація Закарпаття (Карпатської України) включно з територією рахівщини військами фашистсько-гортіївської Угорщини. Вражають масштаби розгорнутого при цьому терору – розстріли, тортури, зґвалтування, нелюдське ставлення до полонених карпатських січовиків та цивільного населення краю. Є свідчення очевидців про масові катування полонених у Великому Бичкові (в приміщенні спортзалу середньої школи) та в Рахові - в колишньому приміщенні будинку „Просвіти”, де зараз знаходиться райвійськкомат. Яскравим підтвердженням цього є і так звана Квасівька трагедія – звіряче катування та вбивство сімох патріотів краю (в тому числі греко – католицького священика). Це були мирні люди, не озброєні і не військовополонені. В міжнародному праві подібний злочин кваліфікується як злочин проти людяності і не підлягає строку давності.
Панове депутати, дружні зв’язки в такий спосіб не встановлюють. Минуло сімдесят років, але з угорської сторони не прозвучало вибачень за скоєні злочини. А такий жест мав би відбутися і стати підтвердженням доброї волі та прагнення до встановлення добросусідських відносин.
Вважаємо прийняте Рахівською міською радою рішення цинічним трактуванням історії та блюзнірством по відношенню до українського законодавства.
12 березня 2008 року Президент України видав Указ „Про відзначення 70-и річчя подій, пов’язаних із проголошенням Карпатської України”. Указом передбачено як на державному так і на місцевому рівні „…проведення в навчальних закладах, військових частинах і закладах культури тематичних заходів, документальних виставок щодо висвітлення подій, пов’язаних з проголошенням Карпатської України та …присвоєння окремим навчальним закладам, закладам культури імен Августина Волошина та його соратників, а також проведення заходів щодо відповідного найменування або перейменування в установленому порядку проспектів, площ, вулиць і парків в населених пунктах України”.
14 березня 2009 року офіційні делегації від усіх районів та міст Закарпаття разом з Президентом України прийняли участь в урочистостях на Красному Полі під Хустом. Ще до сьогоднішнього дня під величним Хрестом Пам’яті красуються вінки від осередків політичних партій.
Що ж зроблено в райцентрі на виконання Указу Президента? А нічого. Дотепер не було жодної меморіальної дошки, жодної назви вулиці, парку, установи, присвяченої згадуваним подіям. І ось міська рада вирішила поправити ситуацію.
Міські депутати від цих самих партій (НУ-НС, БЮТ) проголосували за ганебне рішення, яке спричиняє зростання напруженості у міжнаціональних стосунках, носить явно антиукраїнський та антидержавний характер.
Звертаємось до прокурора району з вимогою:
дати правову оцінку діям міського голови п. Думина Я. В. за таке недолуге виконання Указу Президента;
винести протест прокуратури на згадане рішення та зобов’язати Рахівську міську раду скасувати прийняте рішення як незаконне на позачерговій сесії міської ради в термін до 5 червня 2009 року.
Пропонуємо керівникам осередків політичних партій, чиї депутати проголосували за прийняття даного рішення, дати політичну оцінку антиукраїнським діям своїх депутатів.
В разі не скасування горезвісного рішення в установлений термін, пропонуємо громадянам району, учасникам творчих колективів та патріотичним силам краю зробити свій вибір та бойкотувати проведення Дня міста Рахова, що має відбутися 6 - 7 червня 2009 року.