Юрій Липа – полковник УПА
Володимир МОРОЗ
Про життя і творчість Юрія Липи написано досить багато, але інформація про його участь в боротьбі ОУН і УПА обмежувалася твердженням “лікар УПА” (Баган О. Юрій Липа: людина і мислитель. – Київ, 1994) або “допомагає пораненим воякам сотні УПА командира Петренка, пише підручник з фітотерапії для медичної служби УПА “Ліки під ногами” (Янчук О. Пороги вічності Юрія Липи // Визвольний шлях. – 2000. – Кн. 9).
З переїздом з Варшави в Галичину (м. Яворів) влітку 1943 р. Юрій Липа підтримував досить жваві стосунки з підпіллям, зокрема надаючи медичні допомогу або консультації при лікуванні членів ОУН. Також він співпрацював з крайовим осередком пропаганди ОУН західних українських земель і, за словами його тодішнього керівника Петра Дужого, “веде постійне листування, подає цінні пропозиції у вигляді коротких («телеграфічним стилем» написаних) записок”.
Із початком творення відділів УПА на Яворівщині Юрій Липа почав надавати лікарську допомогу повстанцям. Про це йде мова у звіті ВО “Буг” з дня 4.11.1944 р.: “Відділ к-ра Лева по приході совітів взріс до куріня… Курінь цей проіснував близько місяць часу в більшовицькій дійсності, який мав дуже багато виграних з більшовиками, задаючи страти більшовикам до 1500 бійців-червоноармійців. Однак з цієї причини, що відділи ці повставали під посереднім приводом та без зв’язку з нашими військовими чинниками, ці всі відділи розпорошились, бо для теренового проводу догідним було, щоб вони стаціонували близько повітового осередка в малих лісках, хоча к-р Дністер обстоював зміну постою до великих Янівських лісів, передбачуючи нещастя відділів в малих лісках. В час тих повальних більшовицьких акцій згинув курінний лікар Юрій Липа, а к-р Дністер зістав ранений. Втрати в людях були невеликі, але відділи розпорошились”.
8 жовтня 1945 р. Українська Головна Визвольна Рада прийняла рішення про присвоєння др. Юрію Липі ступеня полковника Української Повстанської Армії. На його підставі відповідне рішення вміщене в наказі ГВШ УПА ч. 3/45 від 10.10.1945 р. із зазначенням дати старшинства 21.08.1944 р. (тобто дата, яка вважалася днем загибелі Юрія Липи, насправді це сталося 19 серпня, а не 21).
Відповідно, Юрій Липа фігурує в реєстрах старшин УПА-Захід, укладених 1.11.1945 та 1.09.1946 рр., реєстрі старшин ВО “Буг” від 1.01.1948 р. як полковник з датою старшинства 21.08.1944 р. При цьому зазначено, що старшинський ступінь – поручника – він отримав в армії УНР.
На жаль, ні в наказі, ні в реєстрах не зазначено, які саме функції виконував Юрій Липа в УПА, тільки зазначено, що він діяв на території, яка на час укладення документів входила до тактичного відтинка 13 “Розточчя” і воєнної округи 2 “Буг”. У ювілейному наказі ч. 5/52 від 14.10.1952 р. до 10-річчя УПА серед полеглих друзів, які “поклали найбільші заслуги в утворенні Української Повстанчої Армії і у розквіті її військово-бойових і морально-політичних сил” згадано Ю. Липу: “1944 р. серпень – поляг полк. лікар Юрій Липа, публіцист і військовий лікар при УПА-Захід”. Не виключено, що це є вказівкою на те, що Ю. Липа або був призначений, або намічений на пост крайового лікаря УПА-Захід, хоча, імовірніше, в даному випадку іде мова про територіальну приналежність. Все ж таки версії про можливість призначення Ю. Липи у вище керівництво УПА відкидати не слід, хоча до виявлення документів про це, слід вважати, що Юрій Липа був лікарем куреня УПА “Переяслави”, який діяв на Яворівщині, а також надавав медичну допомогу підпільникам з інших регіонів.
Авторитет Юрія Липи як в українському суспільстві загалом, так і серед керівництва підпілля дав основи для припущень про його членство в Українській Головній Визвольній Раді, хоча членом УГВР він не був. Також у 1946–1948 рр. на Яворівщині діяла підпільна друкарня “ім. полк. Юрія Липи”.