Для чого росіянам розпад Росії?
Юрій НЕСТОРЕНКО Москва
У існуванні декількох держав однієї нації є значні плюси. Розмежування з неслов’янськими республіками міра недостатня. Російська держава, що залишилася, якщо воно збережеться як єдине ціле, все одно буде дуже великою і успадкує всі неминучі імперські пороки.
Конструктивною альтернативою цьому є поява на цій території декількох російських республік. У чому плюси такого варіанту?
Перш за все, хоча помірні, європейські розміри країни ще не гарантують демократії і високого рівня життя, гігантські розміри гарантують зворотне. Не можна сказати, що принцип «чим менше країна, тим більше уваги до прав і інтересів окремого громадянина» діє з математичною точністю, але у великій країні чоловік неминуче опиняється гвинтиком, статистично незначущою комашкою під ногами гігантського державного монстра. Управляти величезною країною з єдиного центру можна лише тоталітарними способами.
Короткі дороги, які до того ж куди легше підтримувати у хорошому стані, ніж ті, що тягнуться на багато тисяч кілометрів по малонаселених місцях, також вельми сприяють успішному господарству, адмініструванню і соціальним зв’язкам між жителями країни. У невеликій же державі, все на долоні, влада вимушено знаходиться ближче до народу, і чиновник, що прокрався, не може розраховувати піти на теплу посаду у федеральному міністерстві або в іншому регіоні.
Відсутність багаторівневої бюрократичної піраміди різко знижує розміри і вартість державного апарату разом зі всіма характерними для бюрократії зловживаннями і, відповідно, підвищує ефективність управління і ступінь відповідальності чиновників. Ідея розпаду Росії, така жахлива з погляду імперців, полягає не в тому, щоб відняти у росіян їх країну, а в тому, щоб дати їм багато країн. Розселення комуналки, якщо завгодно, але із збереженням можливості ходити в гості до друзів.
Власне, основний контраргумент імперських патріотів будується на демагогічному запереченні такої обставини: мовляв, якщо Росія розпадеться, то держави (зокрема російські республіки), що утворилися на її місці, стануть один одному мало не ворогами, і ми отримаємо феодальну усобицю тисячолітньої давності. Хорошої ж думки ці панове про народ, про який нібито печуться і яким нібито гордяться, якщо вважають, що варто прибрати імперський батіг і ми всі поб’ємося один з одним!
Які ще аргументи приводять прихильники імперії проти розділення Росії на незалежні держави? Ну, звичайно ж, «втрата статусу великої держави». Навіть не говоритимемо про те, що у сучасної Росії цього статусу і так немає, вона виконує на міжнародній арені роль добровільного прислужника всіх світових байстрюків, всіх жебраків і божевільних країн-ізгоїв.
Краще перш за все розберемося, що таке велич і навіщо воно взагалі потрібне. Якщо під величчю розуміються гігантські розміри і здатність лякати весь світ своєю ірраціональною злістю і імперськими комплексами, то не пішла б така велич якомога більш подалі.
Країна повинна, перш за все, забезпечувати своїм громадянам високий рівень життя і не тільки в матеріальному плані; її громадяни повинні бути саме громадянами, що мають всю повноту прав і свобод і готовими захищати їх від будь-яких посягань не тільки ззовні, але і зсередини а не придавленими державою безправними рабами, лакейські гордих «крутизною» свого пана.
І до речі спеціально для тих, хто такий стурбований «величчю» і «роллю на міжнародній арені». Росія у всіх міжнародних організаціях має рівно один голос. Російські республіки ж матимуть там стільки голосів, скільки буде самих республік.
Росіяни після дезинтеграції імперії опиняться в куди кращому стрновищі, ніж після розвалу СРСР. Союзники на кордонах- інші російські республіки, плюс можливе членство в євроатлантичних структурах.
В той же час зовнішня політика росіян, що покінчили з імперією, стане куди більш конструктивнішою. Закінчаться ідіотські сварки з сусідами за кремлівським принципом «і самі вільними не будемо, і вам не дамо» та і самі сусіди перестануть з побоюванням і неприязню дивитися на злобного імперського монстра, що похмуро нависає над ними, бо цього монстра більше не буде а будуть такі ж країни, як у них самих..
Ну і останнє, мабуть, заперечення а чи можливий взагалі мирний, цивілізований розпад Росії, або, варто московським кандалам ослабіти, як почнеться хаос і громадянська війна? Ну якщо вже цілком мирно розпався СРСР, багато народів якого, м’яко кажучи, не дуже любили один одного, то чому ж воювати росіянам з росіянами? Для цього немає ніяких передумов.
Якщо збанкрутілий кремлівський режим, намагаючись врятувати свою імперію, і спробує розіграти цю карту, то неминуче потерпить крах. Бо всяка спроба підбурити регіони між собою протирічать самій суті імперії як єдиного моноліту.
Таким чином, цивілізований розпад Росії потрібний не якимсь міфічним ворогам, придуманим кремлівсько-луб’янською пропагандою, а в першу чергу самим росіянам, які виграють від нього, з якого боку не подивися.
Ті ж, хто кричить, що подібна подія буде для російського народу катастрофою, очевидно, вважають, що росіяни безнадійно гірші, дурніші, бездарніші і так далі, ніж англійці, норвежці, євреї і всі інші народи, що живуть в своїх невеликих країнах так добре, як в гігантській Росії не жили ніколи. Або ж ці панове вважають, що росіяни просто не заслуговують хорошого життя. У будь-якому випадку, погоджуватися з ними навряд чи варто.
Березень 2009р.