Карпатська Україна і сучасність
В Національній академії державного управління при Президентові України за ініціативи слухацького клубу «Чесне слово» відбувся ІІІ Всеукраїнський круглий стіл «Карпатоукраїнська державність та сучасні загрози національній безпеці України».
У роботі круглого столу взяли участь: Патріарх Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет, віце-президент Національної академії А.Чемерис, провідник Київської міської організації ОУН Б.Червак, директор бібліотеки ім. О.Ольжича О.Кучерук, директор інституту міста О.Сергієнко, екс-начальник ГУР Збройних сил України О.Галака, завідувач кафедри політичної аналітики та прогнозування Національної академії С.Телешун, завідувач кафедри національної безпеки академії Г.Ситник, завідувач кафедри європейської інтеграції І.Грицяк, професор кафедри соціальної і гуманітарної політики академії П.Ситник та викладачі інших ВУЗів України.
Тему для обговорення співкоординатори слухацького клубу «Чесне слово» «Карпатоукраїнська державність та сучасні загрози національній безпеці України» вибрали не випадково. Національна безпека України є одним з головних напрямків діяльності держави і має сприяти задоволенню інтересів людини, суспільства, держави, бути необхідною умовою становлення та розвитку української нації як суб’єкта світового цивілізаційного процесу. Проте внаслідок відсутності чіткої стратегії реформування усіх сфер суспільного життя зростає уразливість України від зовнішність загроз, в суспільстві продовжує зростати соціальне напруження і політична нестабільність.
З вітальним словом до всіх присутніх звернувся Патріарх Української Православної Церкви Київського Патріархату Володимир Філарет, який дуже стурбований тими процесами, які сьогодні відбуваються в суспільстві. «Деякі політичні сили, які спираються у своїх висловлюваннях на церкву, роблять свої брудні справи, - зазначив Патріарх, - наш народ повинен об’єднатись, зберегти єдність і суверенітет України. Якби церква в державі була єдиною, то цих процесів в суспільстві вона не допустила б. Тільки заради любові до ближнього, до свого народу і до своєї держави, ми повинні не допустити розколу в державі».
А. Чемерис, віце-президент Національної академії, додав, щоб зберегти єдність і суверенітет - потрібні кардинальні зміни в державі. Задача Національної академії полягає в тому, щоб провести адміністративну реформу і поламати ту систему, яка є і в центральних органах влади, і на місцях.
С.Телешун, завідувач кафедри політичної аналітики та прогнозування Національної академії, зауважив, що криза - це час для змін, ми повинні сконсолідуватись заради спільної мети, бо сьогодні західні країни називають
Україну хаотичною державою. Сергій Олександрович вніс пропозицію слухацькому клубу «Чесне слово» створити мапу загроз, яка буде постійно змінюватись.
Б.Червак наголосив, що Уряд Карпатської України, як це не парадоксально сьогодні звучить, можливо, єдина у минулому та нинішньому сторіччі українська за формою і змістом влада на Закарпатті.
Незважаючи на складну міжнародну ситуацію, відхід під мадярський протекторат значної частини Закарпаття і вимушене перенесення столиці з Ужгорода до Хуста, вдалося здійснити колосальний політичний і соціально-економічний прорив.
Так, було сформовано дієвий Кабінет міністрів, який складався з чотирьох міністерств: внутрішніх справ, шкільництва і народної освіти, юстиції та комунікацій. Було сформовано Службу безпеки, Управління поліції в Хусті, відділ преси та пропаганди.
Автономний Уряд надавав особливого значення політичній та пропагандистській роботі, що пояснювалося як необхідністю мобілізації зусиль населення краю на розбудову Української держави, так і підривною діяльністю проти неї з боку Угорщини та Польщі, нападами терористів з цих країн на населені пункти Закарпаття, антиукраїнською пропагандою «п’ятої колони» серед його мешканців, а також загостренням українсько-чеських відносин.
Уряд швидко переконав населення у необхідності всенародного захисту кордонів краю. На початку листопада 1937 року була утворена організація народної оборони «Карпатська Січ», кістяк якої склали члени ОУН. Загальна кількість вишколених січовиків становила близько 2 тисяч.
Зрештою, Уряд Волошина зробив те, що давно мав б зробити Уряд незалежної України: закрив усі місцеві осередки антиукраїнських, антидержавних організацій та їхні видання, а також політичні партії, що не стояли на засадах української державності. Курс на українізацію Закарпаття був пріоритетним напрямком роботи нового Уряду.
До обговорення долучались всі учасники круглого столу. Кожен намагався відстояти свої позиції та ідеали, врешті всі зійшлись на необхідності сконцентрувати свої зусилля на розробленні та оперативному втіленні дієвих заходів, пов’язаних із зменшенням зовнішніх та внутрішніх загроз національній безпеці України.
Секретаріат КМО ОУН www.kmoun.info