Березень 2009
Ліберальна євроінтеграція чи органічне відродження оксидентального духу: перспективи цивілізаційного розвитку України
Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ м.Полтава ЛІБЕРАЛЬНА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ ЧИ ОРГАНІЧНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ОКСИДЕНТАЛЬНОГО ДУХУ: ПЕРСПЕКТИВИ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ Заклики про необхідність євроатлантичної інтеграції ні для кого не є новими. Особливо вони посилились після т.зв. “Помаранчевої революції” 2004 року. Інтеграційна риторика є характерною насамперед для лібералів-центристів, націонал-демократів та навіть частини тих, хто зачисляє себе до націоналістичного руху. При цьому під євроатлантичною інтеграцією розуміється не тільки вступ України до певних наднаціональних структур (СОТ, ЄС, НАТО та ін.), а й глибинні культурно-цивілізаційні зміни українського суспільства.
30 березня 2009 р.
Два ювілеї
23 березня 2009 року минає рівно шістдесят п’ять років від дня народження відомого діяча українського націоналістичного руху, мислителя, вченого, публіциста, політика, Провідника й засновника ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери полковника Василя Іванишина (1944-2007). На жаль, ні пересварена й дезорієнтована дрогобицька громада (включно із націоналістичними об’єднаннями), ні місцева влада, ні політикум, – серед яких за життя у полковника начебто було багато палких шанувальників та вірних друзів, – не спромоглися ні належним чином відзначити його славний ювілей, ні продовжити його націорятівну справу. Усе вшанування обмежилось колом найближчих друзів, побратимів та учнів.
23 березня 2009 р.
Ірраціоналізм, волюнтаризм, романтизм як філософські основи ідеології українського націоналізму
Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ м. Полтава ІРРАЦІОНАЛІЗМ, ВОЛЮНТАРИЗМ, РОМАНТИЗМ ЯК ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ ІДЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ Український націоналізм можна підтримувати, можна поборювати, але заперечити факт його існування неможливо. З націоналізмом пов’язана ціла історична епоха в минулому, він поступово зміцнює свої позиції в наш час і, очевидно, має неабиякі перспективи у майбутньому. Тож з огляду на це виглядало цілком логічно, якщо б націоналізм став об’єктом всебічного вивчення з боку українських науковців, які займаються проблемами історії, політології, філософії, філології, соціології, націології, психології тощо. Однак здобутки сучасної вітчизняної науки у цій сфері надзвичайно скромні. Особливо це стосується філософського осмислення ідеології українського націоналізму. Зазвичай, все обмежується коротенькими замітками про Д.Донцова у підручниках та посібниках з історії філософії, при чому ці замітки як правило спираються на авторів-істориків, які в кращому випадку стверджують, що «інтегральний націоналізм» – це щось відмінне від фашизму, навіть самостійне за походженням, однак таке, що несе тавро своєї епохи – епохи, коли в моді був тоталітаризм і радикалізм… На нашу думку, це не дуже наукове визначення. При цьому здійснюється лише досить поверховий аналіз суспільно-політичних поглядів Донцова, глибокі світоглядні засади якого як правило ігноруються.
15 березня 2009 р.
Героїчна армія в Карпатах
Богдан ЧЕРВАК, провідник Київської міської організації ОУН ГЕРОЇЧНА АРМІЯ В КАРПАТАХ До 70-річчя Карпатської України У цьому році виповнюється 70 років з часу постання Карпатської України – незалежної держави українського народу, що утворилася на Закарпатті у березні 1939 року. З цієї нагоди ще у минулому році Президент України Віктор Ющенко підписав відповідний указ, яким передбачено проведення низки заходів, які мають на меті зафіксувати у свідомості нації одну із її славних сторінок, яка до недавнього часу була маловідома українцям, не зважаючи на те, що символізувала один із етапів національного державотворення.
15 березня 2009 р.
До оновленої землі: візії Тараса Шевченка
Петро ІВАНИШИН, доктор філологічних наук, професор, Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова ДО ОНОВЛЕНОЇ ЗЕМЛІ: ВІЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА “І на оновленій землі / Врага не буде, супостата, / А буде син, і буде мати, / І будуть люде на землі”. Так за рік до смерті в поезії “І Архімед, і Галілей…” сформулював Тарас Шевченко візію українського майбутнього. Щасливого майбутнього, коли національно-визвольна боротьба буде успішно завершена, будь-яка окупація зникне й українці заживуть повноцінним людським життям. Але у 1859 р. в переспіві “Осія. Глава XIV” він прозрівав і щось жахливе: “Погибнеш, згинеш, Україно, / Не стане й знаку на землі, / А ти пишалося колись / В добрі і розкоші! Вкраїно!”. Оновлена українська земля, світ вільних сина і матері, і світ без України, земля загиблих “лукавих чад” – ці дві можливості мабутнього постійно супроводжують нашу націю.
9 березня 2009 р.
Боротьба українців за свою державність не припиняється ніколи. Інтерв’ю Головного Командира
ІНТЕРВ’Ю З ГОЛОВНИМ КОМАНДИРОМ ВО «ТРИЗУБ» ІМ. С.БАНДЕРИ ПОЛКОВНИКОМ ДМИТРОМ ЯРОШЕМ Друже Полковнику, останнім часом «Тризуб» значно активізував свою діяльність у різних напрямах і буквально по всій території України. З чим це пов’язано? Боротьба українців за свою державність не припиняється ніколи. Діяльність же «Тризуба» є частинкою цієї всеохопної боротьби. Більшість внутрішньо-організаційних заходів чи акцій зовнішнього характеру є плановими і відбуваються по заздалегідь розробленим схемам. Але є речі, які запланувати неможливо – вони з’являються тоді, коли «Дух одвічної стихії» пробуджує серця українців від сну і кидає їх в бій «За Україну, за її волю, за честь і славу, за народ». Ось такі спонтанні акції, як правило, і дають найбільший резонанс і ефект.
1 березня 2009 р.
Ідеї Шевченка про Бога і націю
Матеріал розділу «Книгозбірня»: Ідеї Шевченка про Бога і націю
1 березня 2009 р.
Чи врятує Україна Росію від соціального вибуху?
Сергій ІЛЬЧЕНКО Москва В Росії - нова літературна хвиля, літературна мода - 2009. Одна за одною видаються книги, які розповідають про російсько-український військовий конфлікт. Тема сезону. Хіт продажів… Пошук зовнішнього ворога «згори» зустрічає потужний відгук у маргінальних прошарках російського суспільства. В ролі Імперії Добра - Росія, інструмент Світового Зла – Україна Звичайно, одне таке творіння могло б зявитися абсолютно випадково. Але щоб цілих пять - і ось так, гарнітуром, а точніше - серією, з помітною назвою «Війна на порозі»? Пять книг надійшли в продаж всього лише за два з лишком місяця нинішнього року, як пять ракет на ціль, одна за одною. Пять - це вже тенденція і серйозне соціальне замовлення. Адже можливо, що їх і більше ніж пять - просто не все мені потрапили під руку. І я майже упевнений, що за п`ятьма, які вже вистрелили, будуть і шоста, і сьома, і восьма.
1 березня 2009 р.
Хамство як технологія
Сергій ЗЛЮЧИЙ, Член Національної спілки письменників України Історики і етнологи стверджують, що українській нації до перемоги «великого жовтня» хамське ставлення до ближнього було не властиве. Навіть, якщо дивитись з точки зору вікової градації – молодший поступався місцем старшому, не втручався у розмову дорослих, не сперечався зі старшими, в сім’ї панував незаперечний авторитет голови сім’ї, натомість, молодший завжди був серед пріоритетів родинної уваги і турботи. Тож, на побутовому рівні, запалити цигарку в присутності старшого або, будучи напідпитку, брудно лаятись, про це навіть мови не було. В традиційно релігійній, українській родині не було місця лайці в нинішньому її вигляді, а брутальне поводження в присутності дорослих, часом, каралось не тільки словесним засудженням. Кожен з членів родини чудово пам’ятав біблійну притчу про Хама і наслідки висміювання ним власного батька. Помічено, що в колі людей, які спілкуються чистою українською мовою, навіть нині, навряд чи почуєш лайливі слова.
1 березня 2009 р.
Глухий кут інформаційної політики
Національна комісія з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при президентові України оприлюднила заяву, в якій висловила занепокоєння загрозливою ситуацією у сфері свободи слова та інформації, і запропонувала оздоровлювати інформаційний простір шляхом денаціоналізації та усуспільнення існуючих державних та комунальних ЗМІ. Така заява консультативно-дорадчого органу, що утворений при главі держави, можливо й віддзеркалює певні небезпечні процеси у медійній сфері, але тільки не глибину проблеми, перед якою опинилася країна, а точніше її інформаційна складова.
1 березня 2009 р.
Зберегти обличчя
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ Національний університет «Києво-Могилянська академія», «Всесвіт» Я хочу, щоб кожний діяв і сповняв свої життєві обов’язки, скільки може; щоб сам я упокоївся за садінням капусти, але не журячись ні смертю, ні тим паче моїм необробленим городом. Мішель Монтень (переклад А. Перепаді) 2009 рік — час із вивихнутим суглобом. Кожен, хто перебуває в стані кризи, прагне підбити підсумки й провести бодай якусь риску між досвідом минулим і очікуваннями щодо майбутнього. У такому разі, як запевняють фахівці, варто не впадати у відчай, а спокійно провести обрахунки. Проте наразі хотілося б провести не стільки обрахунки втрат (можливих чи реальних) від світової економічної кризи, скільки від кризи інтелектуальної, кризи елітарної, яка в Україні почалася, мабуть, від часів незалежної української історії в 91-му. Михайло Булгаков у «Собачому серці» вкрай точно зауважив: «Разруха, на самом деле, — это не старуха с клюкой, разруха — она в голове». В нашій ситуації, крім «розрухи в головах», маємо ще й «розруху» в серцях, між людськими душами однієї нації.
1 березня 2009 р.
Карпатська Україна і сучасність
В Національній академії державного управління при Президентові України за ініціативи слухацького клубу «Чесне слово» відбувся ІІІ Всеукраїнський круглий стіл «Карпатоукраїнська державність та сучасні загрози національній безпеці України». У роботі круглого столу взяли участь: Патріарх Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет, віце-президент Національної академії А.Чемерис, провідник Київської міської організації ОУН Б.Червак, директор бібліотеки ім. О.Ольжича О.Кучерук, директор інституту міста О.Сергієнко, екс-начальник ГУР Збройних сил України О.Галака, завідувач кафедри політичної аналітики та прогнозування Національної академії С.Телешун, завідувач кафедри національної безпеки академії Г.Ситник, завідувач кафедри європейської інтеграції І.Грицяк, професор кафедри соціальної і гуманітарної політики академії П.Ситник та викладачі інших ВУЗів України.
1 березня 2009 р.
Придністров'я: молдовське? Російське? А може – українське?..
Володимир СЕРГІЙЧУК, професор КНУ ім. Тараса Шевченка, доктор історичних наук Україна, як ми знаємо, приєднавшись до Заключного Акту наради в Гельсінкі 1975 року, обстоює непорушність повоєнного територіяльного устрою, про що повсюдно й заявляє. Хоча саме Україна могла б висунути претензії щодо примусового вилучення її земель. І яскравий приклад цього – територія лівобережного Придністров’я, що входить нині до складу Молдови. Придністров’я - це споконвіку Українські землі, ще від часів Київської Русі. На них 1917 року була проголошена влада Української Народної Республіки, а після її загибелі тут опинилися при владі більшовики. До 1924 року Придністров’я входило до складу Одеського, Балтського і Тульчинського округів УССР, потім на цих землях створено Молдовську Автономію в складі УССР: то була автономія для молдован, де їх було лише 31%, натомість українців 49,65%.
1 березня 2009 р.
Праведник у концтаборі
Антін БОРКОВСКИЙ 25 березня численна делегація українського духовенства прибуде до колишнього нацистського концтабору Майданек, аби вшанувати пам’ять отця Омеляна Ковча, котрий загинув 65 років тому. Відбудеться й урочисте відкриття пам’ятної таблиці цього великомученика. Згідно зі статутом меморіального музею «Концтабір Майданек», заборонено «індивідуальне» увічнення пам’яті в’язня. Тож на меморіальній таблиці викарбовано рядки з морального заповіту греко–католицького священика отця Ковча: «Тут бачу Бога — Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей». Духовенство УГКЦ урочисто прийме символічний прах отця Омеляна — часточку землі Майданека, щоб потім помістити його в кафедральних соборах кожної єпархії. Ініціатор заходу священник Стефан Батрух, завдяки самовідданості котрого і вдалося сконцентрувати зусилля в цій міждержавній церемонії, поясняє, що жертовність отця Ковча є заохоченням для взаємної поваги, отож «слід надати шану та подяку усім знаним та незнаним людям, які в час переслідувань спромоглися на героїзм».
1 березня 2009 р.
Триває передплата на газету "Українське Слово"
Триває передплата на газету “Українське Слово” - воістину національну газету українців, яка з дня виходу - 1 травня 1933 року - присвятила себе боротьбі за незалежну соборну Україну. Та, як засвідчила реальність, з проголошенням Незалежности Української держави потреба в цій боротьбі не відпала. Усі ми є свідками того, як на Незалежну Україну розгорнули масований наступ антиукраїнські сили - від прямих ворогів нашої державности з теренів Росії і до згуртованих ними антинаціональних сил всередині нашої держави - так званої “п’ятої колони”, що діє легально, офіційно, бо захищена демократичними статтями нашої Конституції, проте діє всупереч цій Конституції.
1 березня 2009 р.
Українці, пильнуйте!
Вадим ДЖУМА депутат Дніпропетровської обласної ради Аще кто речет, яко люблю бога, а брата свого ненавидит, лож єсть. Соборноє посланіє Іоанна. Глава 4 Минули 75 роковини страшної трагедії для української нації – Голодомору 1932-1933. Після такої дати не завадило б і підбити підсумки. Чи зроблено щось? Так, начебто чимало, взяти хоча б славнозвісний меморіал. Однак саме його можна сміливо назвати блюзнірством над однією з найболючіших кровоточивих ран нашого народу – над жертвами Голодомору.
1 березня 2009 р.
Інформаційне повідомлення
2 квітня 2009 року об 11 годині на території Видубицького монастиря відбудеться вшанування пам’яті українського генерала Якова Гандзюка. Біля могили генерала буде встановлено почесну варту, відбудеться поминальна панахида, прозвучать виступи державних діячів, науковців і представників громадських організацій. На честь героя буде здійснено військовий салют. 90 років тому в ході українсько-більшовицької війни велися активні бої за Київ. Наступ більшовицьких військ, а фактично російських червоногвардійців з Москви і Петербургу мав на меті задушити молоду державу – Українську Народну Республіку. Серед тих, хто виступив проти більшовиків був і генерал, командир 1-го Українського корпусу Яків Гандзюк. Більшовицька куля обірвала життя генерала 27 січня 1918 року. Місцем його останнього спочину стали святі землі Видубицького монастиря.
1 березня 2009 р.
Національна революція із огляду сучасності
Друг “БЕЗІМЕННИЙ” Для пересічної людини питання Національної революції зараз, на 18-му році незалежності України, здається щонайменш дивним і недоречним. Ми наче б то маємо свою країну, її незалежність і суверенітет визнала світова спільнота, є всі необхідні владні структури – загалом маємо повноцінну (в плані формального устрою) українську державу. Навіщо революції? Навіщо знову ці зміни і періоди нестабільності? Все рівно отримаємо ту саму українську державу. Чи не краще послідовно розвивати ту, що вже маємо?
1 березня 2009 р.