Росія. Вірш І.Франка

Росія

Багно гнилеє між країв Європи, Покрите цвіллю, зеленню густою; Розсаднице недумства і застою, Росіє! Де лиш ти поставиш стопи, Повзе облуда, здирство, плач народу. Цвіте бездушність, наче плісень з муру. Ти тиснеш і кричиш: Даю свободу! Дреш шкуру й мовиш: Двигаю культуру. Ти не січеш, не б’єш, в Сибір не шлеш, Лиш мов упир із серця соки ссеш Багно твоє лиш серце й душу дусить. Лиш гадь і слизь росте й міцніє в тобі, Свобідний дух або тікати мусить, Або живцем вмирає в твоїм гробі.

Іван ФРАНКО

21.11.1914