Злочин категорії “Зрада Батьківщині”

Журналістське розслідування Опубліковано в форумі “Філософія, релігія, духовність” сайту “Майдан”

Священик УПЦ КП Володимир Чайка звів чорний наклеп на Державу Україну і в такий спосіб скоїв державний злочин категорії “Зрада Батьківщині”

Діюча особа – українець Володимир Чайка, який живе зараз в Німеччині. Спочатку пана Чайку прийняли на платну посаду священика Російської Православної Церкви за Кордоном (див. нижче витяг з Клопотання архієпископа Марка перед Посольством Німеччини в Україні про надання панові Володимиру Чайці спеціальної священицької візи).

Переклад:

Російська Православна Церква за Кордоном. 10.11.2001 р. / 23.11.2001 р. До Посольства Федеративної Республіки Німеччини в Києві. Цим ми просимо видати візу на один рік, по можливості, починаючи від 1-го січня 2002 р., для пана Чайки Володимира, народженого 27 жовтня 1974 р. в Івано-Франківській області, паспорт АМ 160633, виданий 27 березня 2001 р., дійсний до 27 березня 2011 р . Підпис. Марк, архієпископ Берлінський та всієї Німеччини.

Але буквально вже через декілька місяців пана Чайку вигнали з посади священика Російської Православної Церкви за Кордоном як інтригана. Його священицька віза втратила силу. Через те він мав повернутися в Україну. Та він не забажав повертатися і тому подав офіційне клопотання про надання йому політичного притулку в Німеччині, в якому звів чорний наклеп на Державу Україну, облудно звинувативши її в політичних і релігійних переслідуваннях, і в такий спосіб фактично скоїв державний злочин категорії “Зрада Батьківщині” (хоч яким би там і не було офіційне формулювання відповідного параграфу кримінального кодексу).

Після ретельної перевірки клопотання пана Чайки державні німецькі установи переконалися в його антиукраїнській брехні і відмовили йому в наданні політичного притулку. Перед ним, отже, знов постала загроза висилки з Німеччини.

Але вихід знайшовся. Йому в пригоді став декан Німецького деканату Української Православної Церкви Київського Патріархату протоієрей Пауль Ехінґер. Якраз на той час пана Ехінґера, розчарувавшись у ньому як у людині, залишило уже все без винятку його колишнє духовенство. Він залишився сам-один. Його так званий “деканат” складався лише з одної-єдиної особи – з нього самого. Тому він радий був взяти до себе кого завгодно, хоча би й зрадника Батьківщини, аби не лишатися в абсолютній ізоляції. Тож він взяв під свою опіку пана Чайку і пристроїв його нібито священиком УПЦ КП в місті Кельні. Фактично ж – ніяким не священиком, а усього лише найманим працівником приватноправового товариства VR 1702 “Українська Православна Церква. Київський Патріархат. Німецький деканат. Зареєстроване товариство” з отакою-от довгою, здатною викликати поплутання і через те зловмисно уживаною назвою (про факт примарної реєстрації так званого “Німецького деканату” під маркою звичайнісінького приватноправового товариства, керованого другою дружиною пана Ехінґера, вже сповіщалося в статті трьох співавторів, опублікованій 19.12.2008 р. в форумі “Філософія, релігія, духовність” всеукраїнського Інтернет-порталу “Майдан”).

Зійшовшись докупи, пани Пауль Ехінґер та Володимир Чайка подвоїли свою антиукраїнську діяльність, спрямовану, головно, проти заробітчан-українців в Німеччині та проти їхньої рідної української мови, і у своїй тотальній ненависті до всього українського, а перш за все до української духовності і культури, дійшли навіть до того, що утворили свою власну «Русскую Православную Церковь Киевского Патриархата». Увазі читача пропонується один документ, який вочевидь викриває антиукраїнську діяльність пана Пауля Ехінґера та його підпанка Володимира Чайки, розгорнуту ними в промосковському руслі руйнівних ідей пана Януковича про надання російській мові статусу державної немовби для задоволення духовних потреб російськомовного населення лівобережної України, а насправді спрямованих на розпалювання етнічної ворожнечі в надії на розкол соборної України за мовно-територіальною ознакою.

Діючи з корисливої підказки інтригана Володимира Чайки, Пауль Ехінґер штучно створив для нього (власне – саме під нього) такий собі окремий “руський” прихід у той варварський спосіб, що своїм одноосібним волюнтаристським рішенням примусово розколов 10 років поспіль єдину до того часу православну громаду міста Кельна на дві окремі громади (українську та російську) виключно за мовною ознакою. І хоча зазначені вище змовники мотивували здійснений ними розкол окозамилювальною демагогією про нібито піклування про задоволення духовних потреб російськомовних прихожан, насправді ж вони свідомо розпалили етнічну ворожнечу і здійснили небезпечну політичну диверсію.

Про вкрай низький моральний (а точніше – аморальний) рівень лжесвященика-пройдисвіта Володимира Чайки можна судити хоча б з його рекламної об’яви „Inanspruchnahme kirchlicher Dienste“ (“Користування церковними службами”), розміщеної на його Інтернет-сторінці (див. нижче):

Переклад (витяг):

Поряд з користуванням звичайними церковними службами та таїнствами ми пропонуємо Вам ще й цілком індивідуальний духовний супровід в тяжких життєвих ситуаціях, а також радимо Вам заступницькі богослужіння Святої Церкви при психічних та фізичних захворюваннях.

Окрім того, священик Володимир Чайка спеціалізувався якраз на інтенсивному духовному супроводі та обслуговування пацієнтів з найтяжчими та раковими захворюваннями.

Нам зрозуміло, чому цей патологічний перевертень, як хижий коршак, зосередив свою увагу саме на нещасних пацієнтах “з найтяжчими та раковими захворюваннями”: в корисливому розрахунку на їхню щиру винагороду з огляду на безвихідний стан здоров’я та в нетерплячому очікуванні їхньої не такої вже й далекої для нього спадщини.

Соломія П., Ілько Д.