Перейти до вмісту
Перший вишкіл із «Тризубом» імені Степана Бандери. Враження і роздуми

Перший вишкіл із «Тризубом» імені Степана Бандери. Враження і роздуми

1 січня 2009 р.

друг БЕЗІМЕННИЙ м. Київ

Моє знайомство з «Тризубом» відбулося кілька місяців тому за допомогою Інтернету, де я зайшов на сайт «Бандерівець». Метою моїх пошуків на той момент були організації, які пропонували можливості зміни життя шляхом об’єднання людей спільною ідеєю, а також виробленням і реалізацією способів її впровадження в життя. Після ознайомлення з програмами, статутами та ідейними засадами доволі великої кількості організацій (а також політичних партій, участь в яких зазвичай передбачала як максимум роль статиста), я визначив, що саме «Тризуб» найбільше відповідає моїм запитам, і вирішив вийти на контакт з його представником.

Під час першої зустрічі, майже одразу після знайомства, я отримав пропозицію відвідати шестиденний вишкіл, щоб на свої очі побачити все із середини. На мій погляд, це був найкращий спосіб для ознайомлення із Організацією, тому я погодився і в назначений час, разом з усіма, прибув до табору на Тернопільщині.

Перше, що я помітив в житті всіх учасників вишколу – це була атмосфера побратимства. Про це явище варто сказати окремо, оскільки воно не тільки полегшує спілкування між людьми та допомагає витримувати навантаження, але і є необхідністю для успішної боротьби за спільну ідею в реальних умовах. Ми, хоч і об’єднані спільною ідеєю, є різними людьми, і до «Тризуба» у кожного був свій шлях, але мета вимагає, щоб ми були сильними, а сила в нашій єдності, взаєморозумінні і підтримці. Саме в культивації цих якостей серед членів Організації я вбачаю одне із основних завдань вишколу.

Друге – це дуже насичений графік занять. Це зрозуміло, оскільки в короткий термін потрібно надати максимум необхідної інформації та навиків, враховуючи те, що одних цікавлять питання загальні, більше ознайомчі, а інших конкретні, ті які виникали в процесі діяльності.

Третє – повна відданість командного складу своїй задачі, а саме вихованню кадрів. Кожен учасник вишколу отримував всю потрібну йому інформацію або допомогу в будь-якій сфері.

Четверте – висока організованість вишколу. На мій погляд саме це, разом із великим навантаженням, дозволяє визначити придатність людини до боротьби, бо в реальних умовах на сумніви часу може і не бути, тому важливо знати все це заздалегідь.

П’яте – дух християнства і націоналізму – на мій погляд тут коментарі зайві.

Власне я, за час проведений на вишколі, лише впевнився у правильності свого вибору та отримав відповіді на питання, які мене цікавили. І хоч ще попереду дуже багато роботи, в першу чергу над собою, я вже маю той напрям, який веде нас до нашої спільної мети.

Слава Україні!