Січень 2009
Як нам ставитися до російської історії?
Олег БАГАН Науково-ідеологічний центр ім.Д.Донцова ЯК НАМ СТАВИТИСЯ ДО РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ? У № 233 “Дня” за 2008 р. була опублікована стаття доктора історичних наук Валентини Шандри “Утрачений шанс монарха. Олександр І: імператор обіцяних реформ”, яка своєю концепцією підказує задуматися над однією великою проблемою, що стоїть сьогодні перед українською історіографією: наскільки українці як нація, значна частина якої принаймні від кінця ХVІІ ст. перебувала у складі Російської держави-імперії, мають вважати російську історію “своєю”? За якими принципами і критеріями ми б мали оцінювати події, постаті, тенденції російської історії у її стосунку до історії української? Ці питання є особливо важливими не тільки в суто академічному плані, але й у плані масової свідомості сучасного українства, адже через телебачення, пресу, літературу сьогодні на українців спадає велетенська кількість інформації про російську історію, яку ми на рівні пересічного громадянина (особливо серед його зрусифікованої мовно і культурно частини) часто сприймаємо за “свою”.
15 січня 2009 р.
Що означає російський газ для української нації?
Богдан Червак, провідник Київської міської організації ОУН ЩО ОЗНАЧАЄ РОСІЙСЬКИЙ ГАЗ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ? Спільна заява президента України В. Ющенка та прем’єр-міністра Ю.Тимошенко стосовно поставок і транзиту російського природного газу зруйнувала усталений стереотип про неможливість «мирного співіснування» цих політиків. Існує кілька мотивацій такого вчинку: по-перше, глава держави і керівник уряду, врешті-решт, пройнялися відповідальністю за долю держави, яку російський «Газпром» намагається поставити на коліна; по-друге, таким чином вибиваються козирі з рук російської влади, яка настійливо, але небезпідставно стверджує, що врегулюванню українсько-російських взаємин перешкоджає «неузгодженість між різними гілками влади в самій Україні»; по-третє, українська влада в особі президента і прем’єр-міністра намагається не просто відбивати російські газові атаки, а й контратакувати.
15 січня 2009 р.
Перемога ідейності над підступністю
ПЕРЕМОГА ІДЕЙНОСТІ НАД ПІДСТУПНІСТЮ Іванишин П.В. Національний спосіб розуміння в поезії Т. Шевченка, Є.Маланюка, Л. Костенко: монографія / П.В.Іванишин. – К. : Академвидав, 2008. – 392 с. Нещодавно у престижному київському видавництві «Академвидав» вийшла книжка дрогобицького науковця і публіциста Петра Іванишина «Національний спосіб розуміння в поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко». Книжка з’явилася у серії «Монограф», метою якої є, за задумом організаторів, «сформувати символічну українську аристократичну ложу науковців, зацікавлених у розбудові національної інтелектуальної традиції… об’єднати авторів, які ґрунтовно, сміливо і полемічно досліджують актуальні для сучасності й майбутнього проблеми». В основу об’ємної монографії П.Іванишина лягла недавно захищена ним докторська дисертація з української літератури «Національний сенс екзистенціалів у поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко (діахронія української літературної герменевтики)».
15 січня 2009 р.
Патріархат для нації
Богдан ЧЕРВАК, провідник Київської міської організації ОУН ПАТРІАРХАТ ДЛЯ НАЦІЇ У цьому році Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) відзначатиме двадцятиріччя легалізації своєї діяльності на українських землях. Нагадаю, що в 1946 році за вказівкою Сталіна у Львові був проведений так званий «об’єднавчий» собор, який ухвалив рішення про приєднання УГКЦ до Московського патріархату. Одразу ж було заарештовано й репресовано 10 єпископів, 1400 священників, 800 монахів і монахинь, що належали до цієї Церкви. Відтак одна із традиційних українських християнських церков стала «катакомбною». Свою місійну діяльність УГКЦ здійснювала нелегально, перебуваючи у підпіллі. Лише в час національного відродження, тобто в середині 80-х років минулого сторіччя УКГЦ легалізувалася й впродовж останніх двадцяти років діє в Україні відкрито й публічно.
15 січня 2009 р.
ОУН: уроки і завдання
ОУН: УРОКИ І ЗАВДАННЯ Виступ члена Проводу Українських Націоналістів Богдана Червака на урочистій академії присвяченій 80-річчю ОУН у Тернополі Всечесні отці, шановні пані і панове, подруги і друзі! Насамперед дозвольте поділитися міркуваннями Голови ОУН Миколи Плав’юка з нагоди нинішнього ювілею. ОУН постала як виключно українська суспільно-політична формація, яку створили активні учасники національно-визвольного руху доби УНР і ЗУНР, які об’єднались в Українську Самостійну Соборну Державу 22 січня 1919року. Ці людини не визнали за остаточну військову перемогу і поділ українських земель між 4-ма окупантами.
15 січня 2009 р.
Літературознавство як кітч?
Петро ІВАНИШИН, доктор філологічних наук, професор, Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК КІТЧ? Гундорова Т. Кітч і Література. Травестії. – К.: Факт, 2008. – 284с. – (Сер. «Висока полиця»). У доволі непростій ситуації опиняється сучасний дослідник, який береться за створення метакритичних праць, тобто намагається дати оцінку роботам своїх колег (особливо старших, авторитетних). Власне, складність з’являється тоді, коли та оцінка не зовсім глорифікаційна, коли критикована робота спонукає до дискусії чи полеміки, особливо ж – коли важко заплющувати очі на сумні прояви апатридського нігілізму чи політичних аберацій. Тоді часто можна очікувати від покритикованої сторони замість аргументування власної думки, закономірно наукового обстоювання позиції – не зовсім адекватних способів ведення суперечки. А способи ці давно відомі. Найчастіше зустрінемо в якості аргумента банальну лайку. При цьому опонента елегантно окреслять і “маразматиком”, і “фашистом”, і “нативістом”, і “ксенофобом”, і “нацреалістом”, і “негідником”, і “рагулем” тощо, чи, скажімо, звинуватять у “лесбійській закоханості” або творенні загадкового “совєтсько-націоналістичного дискурсу”. Не бракує також і використання засобів цензури і тиску: доноси публічні й кулуарні, апеляції до різнорівневого керівництва, маніпулювання інформацією з боку начебто “обурених”, і навіть пряме переслідування знайомих та однодумців “єретика” тощо (про такі сумні факти уже писала українська преса). На жаль, всі ці заходи найчастіше відбуваються без однієї дрібнички – вивчення (або хоча б побіжного прочитання!) праць протилежної сторони. Та, будьмо справедливі, хіба все встигнеш у запалі відстоювання плюралізму, етики й толерантності!
15 січня 2009 р.
Інформаційна війна за газ: хто виграв?
Богдан ЧЕРВАК, провідник Київської міської організації ОУН ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА ЗА ГАЗ: ХТО ВИГРАВ? Інформаційна війна, що супроводжує українсько-російський газовий конфлікт несподівано стала предметом уваги вищих посадових осіб держави. Так, перебуваючи на Тернопільщині, голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, «що Україна програла інформаційну війну з Росією, пов’язану з газовими переговорами». При цьому спікер наголосив що, «судячи з інформаційних повідомлень, імідж України зіпсований в очах європейського співтовариства: «Наші мляво заперечують, а на весь світ транслюється, що Україна є непередбачуваним і ненадійним партнером. Це дуже погано. Я переконаний, що нам потрібна чіткість і прозорість у цьому питанні, а головне - захистити інтереси людей», - додав В.Литвин.
15 січня 2009 р.
Інкубатор високоосвічених дебілів: штрихи до портрету вищої школи
Ігор ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ м. Полтава ІНКУБАТОР ВИСОКООСВІЧЕНИХ ДЕБІЛІВ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТУ ВИЩОЇ ШКОЛИ Якби ви вчились, так як треба, То й мудрість би була своя. А то залізете на небо – І ми –не ми, і я – не я. І все це бачив, і все знаю: Нема ні пекла, ані Раю. Немає й Бога – тілько я… Т.Шевченко Хочеться переінакшити слова, взяті з епіграфа: “Якби ви ВЧИЛИ, так як треба”… Справді, система освіти – надзвичайно важлива в житті суспільства. І для того, щоб в нашій “хаті” запанували “своя й правда, і сила, і воля”, дуже важливо, щоб й “мудрість би була своя”. На жаль, система освіти в сучасній Україні не дуже цьому сприяє.
15 січня 2009 р.
І знову Крути…
хорунжий ФІЛОСОФ м. Полтава І ЗНОВУ КРУТИ… Чергова річниця бою під Крутами… У пресі з’являються відповідні публікації, політики, громадські діячі та інші “батьки народу” готують свої вельми патріотичні заяви. Про Крути писали і говорили дуже багато, тож придумати щось нове й оригінальне важко – відразу натикаєшся на банальність. Але все ж, така затяганість крутянської теми не може примусити нас, українських націоналістів, не звернути на неї уваги. Навпаки: всі ті патетичні слова, так засмальцювали подвиг юних лицарів, що його вже не видно – тож доводиться “витягувати діамант з багнюки”.
15 січня 2009 р.
Заява Міжнародного Антиімперського Фронту щодо подій у Газі
ЗАЯВА Міжнародного Антиімперського Фронту щодо подій у Газі Світова спільнота стала свідком чергових кривавих злочинів ізраїльтян у секторі Газа, свідком неприхованого геноциду палестинського народу. Міжнародний Антиімперський Фронт рішуче засуджує дії ізрaїльских окупантів та вважає їх проявом агресивного імперіалізму. МАіФ висловлює щире співчуття палестинському народу та побажання якнайшвидшої перемоги над ізраїльськими загарбниками. Дмитро Ярош, Голова Міжнародного Антиімперського Фронту
15 січня 2009 р.
Від “письма” до літератури, або Iстина як сутність мистецтва слова
Петро ІВАНИШИН, доктор філологічних наук, професор, Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова ВІД “ПИСЬМА” ДО ЛІТЕРАТУРИ, АБО ІСТИНА ЯК СУТНІСТЬ МИСТЕЦТВА СЛОВА Я на сторожі коло їх поставлю слово. Тарас Шевченко Оглядаючи масив новітньої літературознавчої продукції, все більше переконуємось у тому, що відсутність відповідей на фундаментальні питання у межах наукового розуму найчастіше приводить до на диво неглибоких або й відверто нігілістичних прочитань, що часто поєднуються із банальним цинізмом. І те, й інше, на нашу думку, зумовлено передусім не так психічними якостями того чи іншого дослідника, як недостатнім теоретичним вивірянням основоположних понять та принципів у межах власного способу тлумачення. Не важко помітити, що для науки про літературу найбільш фундаментальним було і залишається поняття художньої літератури й увесь комплекс пов’язаних із ним питань. Ідеться, скажімо, про культуру й мистецтво, про естетичне й інтенціональне, про природу і функції літератури, про критерії художності й тезаурус, про літературну комунікацію й структуру літературного твору та ін. Саме від відповіді на ці питання значною мірою залежить аксіологія й методологія дослідницького пошуку, розбудова нових евристичних й епістемологічних систем, зрештою, сама можливість почути й фахово витлумачити історично та синхронно оприсутнений голос літературного буття.
15 січня 2009 р.
Бандера – прапор нації, ОУН – дороговказ Свободи
100-літньому ювілею С.Бандери, 80-літньому ювілею ОУН присвячується БАНДЕРА – ПРАПОР НАЦІЇ, ОУН – ДОРОГОВКАЗ СВОБОДИ Є люди, які своїми духовними параметрами долають і рамки своєї епохи, і межі життя. Смерть не зупиняє їх впливу, вони залишаються необхідними нації і після смерті. І тоді говоримо про безсмертя. Таким був, є і буде Степан Бандера. Він витворив якісно новий – політично свідомий, активний і жертовний – тип українця-громадянина і сам був його ідеальним уособленням: служити не особам, а Україні, не урядам, а українській незалежній державі, боротися не за мандати і посади, а за Ідею – за свободу і державність нації.
15 січня 2009 р.