Вислови Каудильйо Іспанії генералісимуса Франсиско Франко
Пропонуємо вашій увазі деякі цитати і вислови великого сина іспанського народу Каудильйо Іспанії генералісимуса Франсиско Франко:
«На війні треба жертвувати серцем»
10 заповідей генерала Франко для офіцерів іспанської армії:
Виявляй кожним своїм вчинком любов до Батьківщини і вірність королю.
Нехай високий військовий дух проявляється у виконанні твоїх професійних обов’язків та дисципліні.
Поєднуй чистий дух лицарства з постійною турботою про свою репутацію.
З любов’ю стався до виконання своїх службових обов’язків, роби все сумлінно.
Не ремствуй і іншим не потурай.
Домагайся, щоб тебе любили підлеглі і поважали командири.
Будь готовий добровільно виконати найнебезпечніші та найризикованіші завдання.
Сповідуй дух побратимства, будь готовим віддати своє життя за товариша, радій успіхам та нагородам товаришів.
Будь рішучим та готовим взяти на себе відповідальність.
Будь сміливим та відважним.
«Ми прийшли, щоб належати народові, Ми прийшли для бідних і середніх класів, а не для капіталістів… Наша мета в тому, щоб не було жодного житла без вогню та хліба».
«Внутрішня організація Іспанії повинна будуватися на широкій тоталітарній концепції, через її природні інституції… і встановлення ієрархічного режиму.., свого часу буде виявлено волю народу через технічні організації та корпорації… Асоціації та особистості отримають найбільшу свободу в рамках суверенних інтересів держави».
«Хрестовий похід за релігію, батьківщину та цивілізацію».
«Тільки війною без хрестового походу ми не переможемо».
«Іспанія повинна стати католицькою державою».
«Бог. Батьківщина. Справедливість!»
«Не партія, а єдиний політичний організм національного характеру, союз об’єднаних спільною метою, зацікавлених у підтриманні порядку, добробуту країни, в розвитку Іспанії в релігійному, культурному і економічному аспектах».
«Велика, Єдина, Католицька Іспанія!»
Мета нової держави полягає у «відродженні католицької традиції соціальної справедливості та високого розуміння людяності, ставлячи перед собою завдання здійснити по-військовому, конструктивно і в глибоко релігійному дусі революцію, яка визріла в Іспанії і яка повинна повернути іспанцям раз і назавжди Батьківщину, Хліб і Справедливість».
«Немає сумніву в тому, що необхідно або ставати на бік Москви і тим самим принести в жертву Іспанію та її християнську цивілізацію, або ж розпочати хрестовий похід за велику, могутню і любиму вітчизну».
«Ми прагнемо свободи, але з порядком».
«Там де буду я, не буде комуністів».
«Боже, прийми з милістю зусилля народу, що з Твоїм Іменем героїчно переміг ворогів Істини у цьому столітті».
«Я хотів би просто сказати, що я хочу не тільки перемогти, але й переконати. Більше того, мене не цікавить або майже не цікавить перемога без переконання».
«Ми боремося, щоб звільнити наш народ від впливу марксизму і міжнародного комунізму… ми прагнемо звільнити цією боротьбою моральні, духовні, релігійні та культурні цінності, створені іспанським народом упродовж його славної історії. Слава іспанців у тому, що вони принесли на своїх багнетах захист цивілізації, зберегли християнську культуру і католицьку віру».
«Війна в Іспанії не є штучною. Вона стала вінцем історичного процесу, боротьбою Батьківщини проти Антибатьківщини, єдності проти розбрату, моралі проти криміналу, духу проти матеріалізму. Вона не мала іншого розв’язання, окрім тріумфу чистих і вічних принципів над ницими, антиіспанськими».
«Найкраща держава для нас – держава католицька. Нам недостатньо, щоб народ був християнський і виконував приписи цієї моралі; необхідні закони, які б підтримували ці християнські принципи і попереджали зловживання».
«Людина – раб того, що сказала, і господар того, про що промовчала.»
Останнє звернення генерала Франко до іспанців:
«Іспанці! Оскільки підійшов час мого звіту перед Богом і постати перед його справедливим судом, я прошу Бога, щоб він мене прийняв, бо я хотів жити і вмерти 4католиком. В ім’я Христа, якого я шаную, я прагнув бути вірним сином Церкви і вмерти на її грудях.
Прошу прощення у всіх, які і сам щиросердно прощаю тих, хто називав себе моїми ворогами, якщо такі є. Але я вірю й сподіваюсь, що в мене не було інших ворогів, окрім ворогів Іспанії, яку я любитиму й служитиму до останнього подиху, який вже наближається.
Хочу подякувати тим, хто співпрацював з нами, і натхненно, з повною віддачею і самопожертвою прагнув до великої, єдиної та вільної Іспанії. В ім’я любові до Вітчизни я прошу вас продовжити мир та єдність і оточити майбутнього короля дона Хуана Карлоса де Бурбона такою ж вірністю і відданістю, якою ви удостоїли мене. Надайте йому таку ж підтримку, яку я мав від вас.
Не забувайте, що вороги Іспанії і всього християнського світу не дрімають. Не спіть і ви, і ставте перед собою тільки насущні інтереси вітчизни й народу, як свої власні. Не відмовляйтеся від досягнення соціальної справедливості й культури для всіх іспанців, зробіть це сенсом свого життя. Підтримуйте єдність іспанських земель, черпаючи натхнення з багатого розмаїття регіонів, як із джерела сили і єдності Вітчизни.
Хотілося б в останню хвилину, з’єднавши ім’я Бога та Іспанії, обійняти всіх вас, щоб вигукнути разом в останній раз на порозі смерті: Возвисся, Іспаніє! Живи, Іспаніє!»