Жовтень 2008
Історія і сьогодення
У видавництві ім. Олени Теліги вийшла друком нова книжка Богдана Червака «Україна: між перемогами та поразками». У книжці розповідається про так звані складні сторінки історії України, довкола яких політики, громадські діячі, зрештою чимало українців сьогодні «ламають списи». Крізь призму історичних фактів, що довший час замовчувалися, а отже, були маловідомі широкому загалові, автор намагається дати відповідь на запитання: у чому актуальність вітчизняної історії? У пошуках відповіді Б. Червак аналізує останні події, пов’язані суспільно-політичним протистоянням довкола таких «історичних тем» як відзначення 75 річниці Голодомору 1932-33 років, встановлення в Одесі пам’ятника російській цариці Катерині ІІ, а на Закарпатті – пам’ятного знаку, що символізує угорську окупацію українських земель. В епіцентрі уваги автора – «різанина» на Волині в 1943 році та правда про український Київ у період німецької окупації. Крім того, у книжці розглядаються питання, пов’язані із гідним вшануванням пам’яті Симона Петлюри та перенесенням в Україну праху голови проводу ОУН Євгена Коновальця. Це далеко не повний перелік тем, проблем і питань, які аналізуються у новій книжці.
1 жовтня 2008 р.
Аналітична заява стосовно дострокових виборів – 2008
Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова Призупинення діяльності Верховної Ради й оголошення Президентом дотермінових виборів парламенту відкрили перед нацією та країною ще один важливий етап політичного значення. На жаль, ситуація в нашій державі, яка склалася за останні роки, робить цей етап випробування суспільства загрозливим і для самої державності, і для національної сконсолідованості. Чинники дестабілізації України мають внутрішнє і зовнішнє походження. У післякучмівський період розвитку країни, як це не прикро, олігархічні й космополітичні середовища лише посилили свій вплив на політикум і політику, ще більших розмірів набрали розчарування й аполітизм громадськості, натомість зміцніли антинаціональні, проросійські тенденції, які охопили і верхівку політикуму, і розрослися на низовому рівні. З одного боку, великі політичні утворення – Партія регіонів, БЮТ, Блок Литвина – почали не лише спекулювати на соціально-економічній проблематиці, а й загравати (іноді відверто, іноді приховано) із російською стратегією щодо України, сподіваючись знайти собі підтримку на виборах з боку Кремля і в маргінальному середовищі зрусифікованого електорату. Зрозуміло, що цю лінію підтримують відверто проросійські й антидержавницькі утворення, такі, як КПУ, Соцпартія, ПСПУ, Російський блок та ін. Усе це об’єктивно посилює відхід і політикуму, і суспільства від реальних національних інтересів українства, ширить хаос, цинічну демагогію й космополітизм, бо означені середовища дуже часто прикривають свою в суті антиукраїнську політичну лінію соціальними обіцянками, кон’юнктурництвом, і крутійщиною у сфері понять і принципів.
1 жовтня 2008 р.
Шлях Росії – від колонізатора до колонії?
Юлій ХВЕЩУК На фоні урочистого відзначення 14 жовтня Свята Покрови та вшанування українських військовиків, непоміченою пройшла інша подія – саме цього дня, імовірно, розпочався процес розпаду сучасної Росії. Символічно? Офіційно острів Тарабаров (тепер – Іньлундао, «острів Срібного Дракона») передано Китаю, а Великий Уссурійський поділено на дві частини. Його західна частина, що відійшла під юрисдикцію КНР, називатиметься Хейсяцзидао (острів Чорного Ведмедя). Східна ж частина закріплена за Росією. Загалом Китай придбав близько 174 кв. км території (це окрім дрібних островів на ріці Аргунь в Читинській області (які теж тепер китайські).
1 жовтня 2008 р.
Окупація вітчизняного інформаційного простору та заходи з протидії їй
Дмитро МІЧУДА, член Київської міської організації ОУН Як відомо, інформаційний простір України є окупованим: частково іноземними ЗМІ (як російськими, так і західними), але більшою мірою – нібито рідними, проте, промосковськими за ідеологією і світоглядом (а їхні власники – головно, російськомовні євреї). Не виняток – його спортивний сектор. Автор цих рядків – футбольний оглядач Інтернет-сайту, тож, не з чуток знає про те, як висвітлюють різноманітні змагання відповідні газети й журнали, радіостанції та телеканали. Зокрема, в ефірі „Мегаспорту”, УТ-1, „Ера-FM” неодноразово лунали заклики вболівати за клуби й збірну сусідньої країни; коментатори, порушуючи стандарти неупереджености, на всю державу зізнавались у симпатіях до цих колективів (особливо „відзначились” О.Тингаєв, І.Циганик, В.Щербачов, М.Герасименко, С.Дерепа), активно пропагуючи необхідність підтримки „братів-слов’ян”. Обурює й те, що цьогоріч улітку більшість репортерів спокійно, якщо не схвально, поставились до ганебного факту встановлення на території одного з кримських пансіонатів монумента керманичеві національної команди Росії.
1 жовтня 2008 р.
На хвилях житейського моря
Степан КАРАЧКО ( Присвячую світлій пам’яті моїх дорогих дідуся та бабусі.) Одного разу, під час перегляду нашого сімейного фото - архіву, мені до рук потрапила фотографія, пожовтіла від плину років. На фотографії збереглося чітке зображення молодої пари, яка ніжно обіймалася, весело позуючи фотографу. Внизу був надпис " Навіки разом Штефан і Марійка. Варшава 1910 рік." Я обережно беру фотографію своєю тремтячою рукою, підношу ближче до сонячного світла і розглядаю її. З фотографії весело посміхаються обличчя ще зовсім юної пари і на мить мої думки полинули в ті далекі часи, коли вони були молоді і закохані, не передчуваючи нещасної долі, яка їм судилася. До мене підійшла донька і стала поруч.
1 жовтня 2008 р.
Оголошення
Чому Росія так «болісно» реагує на Голодомор в Україні у 1932 -ЗЗ роках? Чи можна наводити паралелі між Голокостом та геноцидом вірмен і українським Голодомором? Чи потрібно притягувати до відповідальності осіб, що заперечують Голодомор? Чому в Україні тема Голодомору не цементує націю? Що має зробити влада, український політикум для гідного відзначення 75-річниці Голодомору? На ці та інші запитання ви почуєте відповіді на хвилях Третьої програми Українського радіо - Каналу духовного відродження «Радіо «Культура» у програмі «Про минуле і сьогодення з Богданом Черваком».
1 жовтня 2008 р.
Останні з армії Чупринки
Олег ЗАХАРКІВ, м. Бережани, Тернопільська обл. ОСТАННІ ІЗ АРМІЇ ЧУПРИНКИ На місці останнього бою членів ОУН з органами НКВС 26 жовтня в лісі поблизу хутора Лози відбулося урочисте віче зі вшанування пам’яті героїв ОУН-УПА. Організатором заходу виступила Бережанська станиця НСОУ „Пласт”. Священики УГКЦ, УПЦ та УАПЦ із сіл Божиків, Шумляни та міста Підгаєць відправили панахиду. В урочистостях взяли участь творчі колективи сіл Божиків, Волощина та Квіткове. У виконанні учнів та пластунів із Божиківської школи присутні мали змогу почути вірші та пісні на повстанську тематику. Звукопідсилюючу апаратуру для свята надано Бережанським представництвом ВАТ «Укртелеком».
1 жовтня 2008 р.