2010 рік - російські війська в Іда-Вірумаа
Євген ЦИБУЛЕНКО Професор міжнародного права Директор Центру з прав людини Естонія, Таллінн
2010 рік. У ніч на 8 серпня естонські регулярні війська ввійшли на територію самопроголошеної Принаровської Республіки для відновлення конституційного порядку й територіальної цілісності Естонської Республіки. У результаті коротких, але кровопролитних боїв опір добре озброєних й навчених Російською Федерацією сепаратистських банд-формувань було подавлено, за винятком осередкового опору в окремих районах Нарви й Кохтла- Ярве.
Ранком 8 серпня Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв заявив, що дії Естонії є порушенням міжнародного права, а також підкреслив, що винні зазнають кари. Відповідно до положень Конституції РФ, Росія зобов’язана захистити своїх громадян у будь-якій точці планети, додав він. Слідом за цим в Естонію ввійшла колона Псковської 76-й гвардійської десантно-штурмової дивізії. ВПС Російської федерації нанесли масовані удари по естонських аеродромах, основним портам і іншим стратегічним об’єктам у глибині території Естонії.
Як звичайно буває в подібних випадках, екстрене засідання Ради Безпеки ООН, присвячене ситуації на сході Естонії, завершилося без прийняття яких- небудь резолюцій. “Деяким членам Радбезу потрібен додатковий час для ухвалення рішення”, - повідомив після закінчення засідання посол Бельгії в ООН.
9 серпня в райони столиці невизнаної Принаровської Республіки місто Нарва були перекинені додаткові підрозділи російського спецназу, які вступили в безпосереднє вогневе зіткнення з регулярними естонськими військами. У результаті кровопролитних боїв Нарва переходить із рук у руки. На території Російської Федерації йде активне вербування й оснащення найманців із числа колишніх контрактників і козаків для відправлення в зону бойових дій. Естонія оголосила про відкликання половини контингенту військовослужбовців, що несуть службу на території Іраку.
Президент РФ Дмитро Медведєв заявив, Збройні сили Російської Федерації приступили до операції по примусу естонської сторони до миру в зоні конфлікту.
Що за марення? Цього не може бути - скажете Ви. Так, не може, але тільки по одній причині: Естонія - член НАТО. За всі роки свого існування навіть Імперія Зла - СРСР не ризикнула напасти на якого-небудь члена цього альянсу. Тим більше не зважиться на це жалюгідна пародія на СРСР - Російська Федерація. Проте, описані події відбуваються сьогодні, тільки не в Естонії, а в Грузії. Це значить, що вони можуть відбутися в будь-якій країні, що має нещастя бути сусідом Росії.
Дитині зрозуміло, що сепаратистські квазі-держава - Південна Осетія, Абхазія, Придністров’я були створені за допомогою Росії, і можуть існувати винятково опираючись на багнети Російської Армії й матеріальну підтримку Російської держави. Схожий сценарій Росія готовила й у Криму на початку 90- х - на щастя, не вийшло. Проте, істерія навколо Севастополя починає нагнітатися Російськими політиками й ЗМІ з новою силою. Чи не значить це, що Росія повернулася до старих планів?
Дуже доречно було б провести паралелі із Чечнею, але вони настільки очевидні, що на це не хочеться навіть витрачати час. Подвійні стандарти у поведінці Росії видно неозброєним оком. Не менш очевидні й паралелі із “захистом” Гітлером німецького населення на території Чехословаччини. До чого привела Мюнхенська змова - добре відомо. Коли Гітлер узявся “захищати” німців на території Польщі - було вже пізно.
Які висновки? А висновок один - вистачить грати в дипломатичні ігри з Росією. Російська Федерація, зробивши неприкритий акт агресії відносно суверенної держави, Грузії, перейшла останню межу й показала усьому світу свою агресивно-мілітаристську сутність. Тільки скоординовані зусилля міжнародного співтовариства й найжорстокіші міжнародно-правові санкції поки ще можуть запобігти остаточному перетворенню Росії в нацистську Німеччину.