Своя рука – владика
Василь АЛЕКСЄЄВ м.Стрий Львівська обл.
Та не всохне рука, яка сама собі подає! “На бідність”. Не до Бога, і тим більше не до народу возносять свої молитви ті, хто дорвався тим чи іншим чином, правдами і неправдами до державного “корита”. І плювати вони хотіли як на одного, так і на другого з високої дзвіниці. Правда, не забуваючи при цьому вдягати українські вишиванки і ревно хреститися та прикладатися до ікон…
Навіть відома істина, що все таємне рано чи пізно стає явним, на них зовсім не діє. Їхню, надійно заховану за товстою шкірою переповнених “капустою” гаманців, совість - не пройняти нічим. Така собі каста “цимбалістів”, яким все - і Україна, і народ - по цимбалах. Обдирали і обдирають обох як липку, без найменшого докору сумління. І все це роблять начебто законно, з печатками і підписами під рішеннями, постановами та указами. Правда, під добре-старо-знайомими “цекістсько-кагебістськими” грифами: “не для преси”, “для службового користування” і “цілком таємно”.
Ще б пак! Є що приховувати владцям від власного народу, його слугам - від господарів країни. У цьому вкотре переконуєшся, прочитавши газету “Дело”, якій вдалося ознайомитися з частиною подібних документів, котрі Мінюст планує розсекретити найближчим часом. І навіть цих, кількох із тисячі, нормативних актів достатньо, аби вжахнутися масштабності майнових оборудок “державників” та їхній невичерпній жадібності.
Так, згідно з офіційним звітом про витрати бюджетних коштів на утримання Кабміну в минулому році, уряд Віктора ЯНУКОВИЧА на свої потреби витратив 261 млн.грн. Бог із ним. Ні Секретаріат Президента, ні Апарат ВР далеко від нього не відбігли. Навпаки - цьогоріч потужності свої всі наростили. Все ж таки, продовольча криза, бензинова, тарифи на житлово-комунальні послуги зросли, інфляція галопує…
Давайте закриємо очі й на те, що Секретаріат Кабміну придбав для своїх “бомжуючих” співробітників 22 квартири по 140 тисяч доларів, в середньому, кожна. Ми всі не під відкритим небом живемо… Та й його інколи треба латати, аби не протікало. Тому й “викинули” на ремонт Будинку Уряду та його кабінетів, коридорів і холлів, заміну ліфтів майже 35 млн.грн. Тут від інтенсивної, напруженої роботи так все швидко зношується після частої заміни одного уряду на інший, так вичовгується крокодилячими туфлями паркет і запацюються “чистими” руками меблі та стіни, що просто жах! Від постійної ремонтної пилюки, кепських запахів “ходоків із народу”, спеки влітку і холодриги взимку, звісно, ніщо так не допоможе бідолашним столоначальникам нашим, як кондиціонери. До того ж - не будь-які, не якісь там дешевенькі, хай і найпрестижніших марок, за 11 тисяч гривень, а - втричі дорожчі! От і обійшлися 56 штук у 2 мільйони. Всього-навсього.
Бог із ними, з 50 конфіскованими судом автомобілями “Опель Омега” 97-го року випуску, переданими безкоштовно (!) 18 червня 2004 року Державному управлінню справами і госпдепартаменту Кабміна! Ми всі не пішки ходимо: слава Богу, маршрутки ще їздять…
Це все, щойно перелічене, ще так собі, квіточки.
Як відомо, апетит зростає під час їжі. Апетити ж наших можновладців зростають навіть у перервах між ложками і трапезами. Вони охоплюють сумнівні оборудки з обміном і продажем пансіонату “Гліцинія” (Крим, Ореанда) та санаторію “Дніпро” (Крим, Гаспра-2), передачу держрезиденцій №6 і №8 в Криму від Держуправління справами (ДУСя) до Управління справами ВР, Гурзуфського і Алуштинського філіалів територіального центру курортології та реабілітації “Крим”, Моршинського військового санаторію від Міноборони до ДУСі (2003-2004 р.р.).
Проте, наймасштабніший переділ державної власності “вийшов” із-під пера тодішнього прем’єр-міністра, а нині Президента Віктора ЮЩЕНКА. Саме завдяки його секретному розпорядженню (№165 від 6 квітня 2000 р.) ДУСя стала найбагатшою державною структурою. До неї увійшли біля 40 заповідників, резиденцій, баз відпочинку, підприємств, а також дитячі садки, недобуди, земельні ділянки в столиці. У переліку забраних у відомств та міністерств об’єктів - Міжнародний дитячий центр “Артек”, Азово-Сивашський національний парк, НП “Україна”, Кримський природний заповідник тощо.
Крім того, ДУСя стала власником 70 га землі в Києві: на Осокорках - 4, вул.Старонаводничій і Щорса - по 28 га. Ринкова вартість - майже 1 млрд.грн! А ще - власником більше 20 житлових будинків у центральних районах столиці. В тому числі - 7-поверхового по вул.Інститутській,18, впритул до якого виросла 20-поверхівка з такою ж адресою. Замовник будівництва - таке собі ТзОВ “Міжнародна компанія “Антарес”. Виявляється, ним раніше керував колишній заступник керівника ДУСі Григорій Смітюх. В тих же руках “Антареса” опинився й історичний особняк 19-го ст. по вул.Липській,10, де розмістився офіс компанії та центральний апарат Партії регіонів. А от ким використовується ще один “подарунок” від ДУСі - резиденція по вул.Пилипа Орлика,1 - не відомо: ні вивіски, ні символіки, у масивні ворота в’їжджають машини з приватними номерами…. Як не відомий і весь перелік об’єктів, що знаходяться у віданні ДУСі СЬОГОДНІ. Як не відомо, кому і що роздає-продає, здає-передає, з ким і на що “міняє, не дивлячись”, “своя рука-владика”.
Судячи з величезної комуністично-пострадянської практики, всі “секретні” грифи будуть зняті з нинішніх документів через років …надцять. Хоча ніяк не второпаю: які можуть бути секрети від власного народу, від людей, які за тебе голосували, які тебе - одного з другим - найняли працювати НА себе, від батьків, зрештою, які тебе виростили, виховали і в світ широкий благословили!..
Певно, виховали все-таки не так. Недовиховані якісь вийшли “слуги народу”… Звихнуті якісь… Однорукі: тільки брати вміють… І молитви іншої не знають, окрім: “Та не всохне рука, яка сама собі подає…”