Нова ОУН на зламі епох: ставимо перед собою надзавдання. Неможливе – можливо!
друг „Богдан”, Січеславщина
Незважаючи на смерть 17 річного школяра з Краматорська, МОЗ України, вустами заступника міністра Валерія Бідного наполягає на продовженні вакцинації українців віком від 17 до 29 років. Лейтмотив вилоcвлювань високопосадовця зводиться до дуже простих тез: факт смерті Антона Тищенка внаслідок проведеного щеплення не встановлений; Україна, зобов’язалася перед Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я провести вакцинацію; індійська вакцина пройшла сертифікацію, і тому є нешкідливою.
Також не встановлено причину госпіталізації інших 92-ох людей, які за дивним збігом обставин пройшли щеплення від краснухи і кору…
Та найбільш приголомшливими є такі слова заступника міністра: вакцинацію буде продовжено після закінчення розслідування причин смерті Антона Тищенка.
Цікаво, бідний заступник міністра зрозумів що він сказав? Можливо не всі звернули увагу на його слова… Але. До закінчення розслідування тих самих причин, Валерій Бідний вже має готове рішення!
72 тисячам українців зроблено щеплення від кору і краснухи. Які сюрпризи зі здоров’ям чекатимуть цих людей в майбутньому залишається лише гадати… Як і тих людей, які не зробили вакцинацію. Те що відбувається дуже нагадує наступне: хочете – не хочете, а ми вас доконаємо. Не здивуюсь, якщо взимку спалахне епідемія корі чи краснухи. В нашу, ну дуже відкриту, державу не складно буде ввести відповідні віруси, а потім кричати на всю горлянку: Ми ж вас попереджали!…
Маховичок системи обезлюднення України, запущений багато років тому, в черговий раз доводить свою ефективність.
А чого варте нашестя мігрантів на наші землі. Так, тільки за офіційними даними, в останні 17 років в Україну приїхало 7 мільйонів(!) чужинців, що зайняли місце українців, мільйони яких витіснені з рідної землі і тепер перебувають за кордоном, працюючи там попихачами.
У той же час по темпах розповсюдження ВІЧ-інфекції Україна займає одне з перших місць у Європі, по кількості вбивств-абортів 5-е місце, але вже у світі (близько 30 мільйонів прекрасних українських дітей не народилося за 17 років „незалежності”). Кількість наркоманів неупинно зростає. Цей безумовно „веселий списочок” можна продовжувати і далі, але хотілося б зупинитися на ще одному моменті.
Земля. Безцінні українські чорноземи, привертають чим раз більший інтерес наших шановних капіталістів.
Для прикладу. Нещодавно Дніпропетровська обласна рада намагалась похапцем прибрати до рук 1906 га заповідної землі в селах Військове, Вовніги, Калинівка, - вартістю не менше пів мільярда доларів. Лише активна позиція селян, які єдиноголосно висловились проти створення в цих краях т.зв. Гідропарку „Дніпровський”, завадила депутатам прибрати до рук черговий шматочок землі.
Це при тому, що села пережили справжні нальоти емісарів, низки різних ФПГ.
Якщо бути точним, відразу три ФПГ претендують на землі над Дніпром:
Приват.
Kомпанії близькі до СКМ в лиці Вілкула.
Криворізсько-павлоградська єпархія церкви московського патріархату, яка, правда, більше підходить під визначення ОЗГ – організована злочинна ГРУпка…
Останній приклад не є поодиноким, – в Україні існує безліч сел, майже повністю скуплених олігархами. Особливо кричущою є ситуація в Дніпропетровській, Київській, Полтавській, Чернігівській областях та АРК Крим.
Сьогоднішня Україна чимось нагадує… Палестину - в 20-их роках 20ст. Євреї, отримавши від Британії, яка контролювала тоді ці території, гарантії створення власного національного осередку, переїжджали туди на постійне місце проживання. Цей процес супроводжувався скуповуванням земель у арабських феодалів, здійснюваний сіоністськими колами, що розпочався відразу після відносної стабілізації ситуації.
Багато політиків нині наголошують на необхідності встановлення політичної та економічної стабільності в Україні. Коли я про це чую у мене відразу постає перед очами сьогоднішня Палестина… Повторюсь, там теж починали зі встановлення „стабільності”. От тільки, ми ще будемо заздрити арабам, якщо в найближчі роки докорінно не змінимо ситуацію, що склалася. Бо, як бачимо, методи, якими воюють з українцями на їх землі, в сотні разів досконаліші за ті, що застосовували проти арабів в Палестині.
Цікаво тільки, хто і кому пообіцяв, українські, найкращі у світі чорноземи?
Відповідь на питання „що робити?” ми всі знаємо. Питання в іншому, як?
Останні київські вибори показали, що українці розчаровуються в політичних силах – ідеї яких зводяться до гасла: „хліба і видовищ!”, та переходять в когорту т.зв. „відмовників”. Тож за умови продуманої роботи кількість прихильників націоналістичного руху може поповнитись новою багатотисячною армією.
Василь Іванишин, одного разу відповідаючи на запитання журналіста (це був 2006 рік), сказав, що сьогодні в Україні значно більше національно-пробуджених людей аніж було на початку 90-их років минулого сторіччя. Разом з тим, на думку Василя Іванишина, ми стали в багато разів слабкіші. „Рівно в 120 разів” - наголосив Іванишин. „Тоді національний рух був організований, а сьогодні в Україні існує сто двадцять партій” – пояснив він.
Україна конче потребує націоналізму. Сьогодні, одним своїм бажанням ми не можемо зробити так, щоб 120 партій перетворилися в дві чи максимум три. Та ми можемо „відділити зерно від полови”. Залишаючись структурою орденського типу, „Тризуб” зобов’язаний довершити процес відродження єдиного Національного Ордену. До його складу повинні увійти всі націоналісти, незалежно від сьогоднішнього організаційної приналежності (ОУН, ОУН(р), УНА-УНСО, Українська партія, „Свобода”, Національний Альянс тощо), які мають ідейний стрижень, відповідні характерологічні риси, орденський світогляд та ставлять інтереси Нації вище своїх особистих чи партійних амбіцій. Організації ж вище перераховані можуть навіть продовжувати свою діяльність, але тільки як структурні підрозділи єдиного Національного Ордену – під керівництвом Проводу та у повному підпорядкуванні націоналістичним принципам.
Об’єднуючим фактором для українських націоналістів має стати одне - Україна. Гаслом і життєвим кредо – Бог, Україна, Свобода! Ідеологічними засадами - ідеологія українського націоналізму.
Щодо програми, то її основою має бути „Програма реалізації української національної ідеї у процесі державотворення”, запропонована „Тризубом” ще у 2001 році. Для її вдосконалення інші організації повинні внести свої компетентні зауваження.
Зараз не час для розмов і суперечок, а час для швидкого відновлення діяльності потужного націоналістичного руху. Події в країні розвиваються швидко і майже неконтрольовано. Один рік рахується за п’ять, а то і за всі десять. Роки 2008-2010 можуть вирішити шлях по якому далі піде Україна
Політичні і громадські сили, які себе ідентифікують, як націоналістичні, у разі відмови від входження до широкого націоналістичного руху справедливо повинні бути названі зрадниками та провокаторами, що обслуговують антиукраїнські сили та радикально нейтралізовані. Спеціалістів у проведенні акцій проти зрадників (якщо такі знайдуться) не бракує.
З відновленням єдності українських націоналістів, має бути відновлена і практика діяльності славних попередників з УВО-ОУН-УПА. І тоді – тільки вперед – до Національної Революції.
І ще одне – щодо лідерства в Національному Ордені. Це питання не повинно стати яблуком розбрату. Навіть більше, Організацію могла б очолити і людина, яка не є членом вищезазначених організацій. Головне, щоб вона мала ті якості, які необхідні Провіднику українських націоналістів – мудрість, мужність і шляхетність.
Ставимо перед собою надзавдання. Неможливе – можливо! Царство Небесне здобувається силою.
З нами Бог, Богородиця, та все Небесне Військо на чолі з Архистратигом Михаїлом!