Березень 2008
Практичні аспекти діяльності українських націоналістів у ХХІ столітті
Виступ полковника Дмитра Яроша на конференції „ОУН – минуле й майбуття” на тему: „Практичні аспекти діяльності українських націоналістів у ХХІ столітті” Славної пам’яті Вождь українських націоналістів полковник Євген Коновалець зазначав, що будь-який український націоналіст має бути „державником, соборником та революціонером”; відсутність хоча б однієї складової із вищеперерахованих автоматично виключає людину з націоналістичного реєстру. Саме ці слова, на мій погляд, мають бути певним опертям для того, щоб ми могли розглянути перспективи нашої боротьби.
30 березня 2008 р.
Розвиток національно-екзистенціальної методології: роль Василя Іванишина
21-22 березня 2008 року у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка відбулася чергова резонансна акція всеукраїнського масштабу. Її ініціаторами знову стали вчені-філологи. Кафедра світової літератури ДДПУ (під керівництвом доцента Лесі Кравченко) спільно із кафедрою української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка (репрезентованою низкою відомих учених під керівництвом професора Тараса Салиги) та Науково-ідеологічним центром імені Дмитра Донцова (керівник – доцент Олег Баган) провела Всеукраїнську наукову конференцію “Традиція вісниківства в українській літературі ХХ ст. і національно-екзистенціальна методологія”. Вартим уваги є той факт, що конференцію було присвячено пам’яті відомого українського вченого та громадського діяча, засновника ВО “Тризуб” ім. С.Бандери Василя Іванишина, якому 23 березня цього року виповнилося б шістдесят чотири роки. На конференції було виголошено понад сорок доповідей. Пропонуємо увазі читачів одну із пленарних доповідей, озвучену сином Василя Іванишина професором Петром Іванишиним.
15 березня 2008 р.
Полтавська трагедія, Батуринська різанина та конотопський тріумф
Богдан ЧЕРВАК ПОЛТАВСЬКА ТРАГЕДІЯ, БАТУРИНСЬКА РІЗАНИНА ТА КОНОТОПСЬКИЙ ТРІУМФ «Не газом єдиним» вимірюються стосунки між Україною і Росією. Про це росіянам і українцям нагадав Президент України Віктор Ющенко, зустрічаючись нещодавно у Москві із своїм російським колегою. Як повідомили ЗМІ український і російський лідери начебто домовилися про спільне, так зване трьохстороннє відзначення 300-річчя Полтавської битви. «Вважаємо за доцільне обговорити це питання і з нашими шведськими партнерами» – заявив В.Путін під час підсумкової прес-конференції.
15 березня 2008 р.
Національно-визвольна революція – єдиний шлях до Свободи
Виступ Політичного референта ВО „Тризуб” ім. С.Бандери підполковника Івана Сути на конференції „ОУН – минуле й майбуття” на тему: „Національно-визвольна революція – єдиний шлях до Свободи” Український народ стоїть на порозі власної національної держави та одночасно висить над проваллям втрати державності. Для перетворення нинішнього космополітичного державного утворення на українській території в українську національну державу, необхідно завершити національно-визвольну боротьбу. Національні революції відбуваються тоді: – коли усувається та докорінно змінюється усе те, що було гальмом на шляху природного розвитку людини, родини, суспільства, народу, нації, пов’язувало з їхнім дореволюційним минулим: система влади, структура влади, люди влади й механізми їхнього функціонування;
15 березня 2008 р.
Націоналістична концепція національної громади
Петро ІВАНИШИН, доктор філологічних наук, професор, сотник ВО „Тризуб” ім. С.Бандери, секретар Науково-ідеологічного центру ім. Д.Донцова НАЦІОНАЛІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГРОМАДИ Ключовою проблемою, через врахування якої мало б здійснюватись фундаментальне осмислення всіх інших питань постімперського українського буття, є проблема української державності. Про це усе частіше починають говорити в останні роки і наші різнокольорові політики, і (не)залежні від них журналісти. Проте, якщо уважно проаналізувати різноманітні висловлювання відомих людей України за останні п’ятнадцять років, то помітимо, що політичний міф про те, що начебто в українців уже є „своя, національна держава” раз-у-раз деміфологізувався у різних наукових, публіцистичних, політичних, навіть художніх творах. Досить уважно перечитати собі тих, які мають не штучно роздутий, часто на базі лише колишніх заслуг, а справжній, перевірений спокусами мідних труб та золотого тільця доби незалежності авторитет в українському суспільстві, – Ліну Костенко, Віталія Дончика, Бориса Олійника, Валерія Шевчука, Петра Скунця, Анатолія Погрібного, якоюсь мірою Леоніда Плюща та багатьох інших.
15 березня 2008 р.
Коментар газеті “Бандерівець” до суспільно-політичної ситуації в Україні.
Коментар газеті “Бандерівець” Головного Командира ВО “Тризуб” ім. С.Бандери полковника Дмитра Яроша до суспільно-політичної ситуації в Україні. Друже Командир, на Вашу думку, чи відбудуться позачергові вибори до Верховної Ради України? Так. Дострокові вибори відбудуться. Відбудуться рано чи пізно. Політична криза, яка викликана в першу чергу абсолютною безідейністю українського (або, точніше, неукраїнського та антиукраїнського) політикуму, не може розсмоктатися просто так – без якихось змін у їх розкладах. І ці зміни будуть напевно. Ось тільки чи вони принесуть якусь користь справжнім господарям цієї землі – українцям – або хоч якесь покращення їхнього життя вже сьогодні чи хоча б у найближчому майбутньому? Однозначно, ні. Бо ці вибори чи будь-які інші в Державі Україна, в якій безроздільно панує Режим Внутрішньої Окупації, у принципі не проводяться для того, щоб ощасливлювати, облагороджувати чи надихати суспільство на якісь позитивні зміни. Усі вибори, які відбувалися в Україні з 1994 року, мали чітку антиукраїнську настанову та примушували більшість українців і представників національних меншин перетворюватися на рабів тих, кого вони ж і вибирали, при тому не зважаючи на кольори партійних прапорів.
15 березня 2008 р.
Карпатський пролог України
Богдан ЧЕРВАК, провідник Київської міської організації ОУН КАРПАТСЬКИЙ ПРОЛОГ УКРАЇНИ “Увесь день 15 березня сильно сніжить. Вулицями Хуста відступає Чеська Армія. З Будапешта надходить категоричний ультиматум, щоб до 8 вечора передати край під мадярську владу. З Берліну немає ніякої відповіді на вчорашню телеграму Уряду. В такій атмосфері сходяться посли на перше засідання сейму Карпатської України”. У цих трьох реченнях із спогадів Івана Рогача про переддень проголошення державності Карпатської України відзеркалено увесь драматизм одного із найяскравіших періодів історії Визвольних Змагань українського народу.
15 березня 2008 р.
Доленосна сила націоналізму
Богдан ЧЕРВАК, провідник Київської міської організації ОУН ДОЛЕНОСНА СИЛА НАЦІОНАЛІЗМУ Що таке сучасна Україна? Не зважаючи на вкорінений у сучасну дійсність плюралізм, в суспільстві, фактично, панує одноголосся щодо оцінки ситуації в країні: ніхто не вдоволений реальним станом справ. При цьому усі мають рацію, аргументуючи свою позицію. Влада невдоволена спадком, що його залишила опозиція у вигляді галопуючої інфляції, високих цін на нафту на нафтопродукти, дисбалансом у розрахунках за російський газ тощо.
15 березня 2008 р.
Виступ на науково-практичні конференції "ОУН. Минуле й майбуття." в Києві 30.03.2008
Майор Яр, заступник політичного референта ВО “Тризуб” ім. С. Бандери Виступ на науково-практичні конференції “ОУН. Минуле й майбуття.” в Києві 30.03.2008 Визначальним чинником усіх цілеспрямованих суспільних процесів є чітка візія кінцевої мети, досягненню якої підпорядковується діяльність суспільного руху. За відсутності чільної мети, будь-який рух приречений на беззмістовне хаотичне блукання та непередбачуваність результатів своєї діяльності в цілому. Якою є головна мета українського націоналізму на даному етапі? З’ясувати це питання є дуже важливим з огляду на те, що більшість організацій, котрі є спадкоємцями націоналістичних традицій минулого, а в очах суспільства нині є виразниками української національної ідеї та націоналістичного чину, після виходу України зі складу СРСР, досі не визначилися щодо єдиного спільного для всіх бачення головної Мети українського націоналізму в умовах державної незалежності. Така ситуація породжує непорозуміння між різними гілками організованого націоналістичного руху, яке інколи втілюється у відверте протистояння. Останнє в свою чергу призводить до дезорієнтації української громади. В сукупності ж вище означені негативні чинники є гальмом у процесі утвердження українського ціннісного спадку в державотворчій практиці України.
15 березня 2008 р.
Битва за перевал
Богдан ЧЕРВАК, провідник Київської міської організації ОУН БИТВА ЗА ПЕРЕВАЛ Синдром пам’ятника Катерині ІІ, коли в українському місті встановлюють монумент особі, яка символізує чужу державу міг повторитися де завгодно, але тільки не в Західній Україні. Так, принаймні, вважає чимало українських патріотів. Однак, виглядає, що комплекс національної неповноцінності як вірус: уражає одразу весь організм. Кожен, хто сьогодні вирішив здолати Верецький перевал, що на межі Закарпатської та Львівської областей може спостерігати якими ударними темпами там завершується споруджується пам’ятника приуроченого 1100-річчю приходу угорців у Карпатську низовину і 1000-літтю входження Закарпаття до Угорського королівства. Ось так, не більше і не менше…
15 березня 2008 р.
Битва за майбутнє людства
Підполковник Ростислав ВИНАР Голова українського комітету Міжнародного антиімперського фронту БИТВА ЗА МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА „Знов бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, кажучи: Оце все дам тобі, як упадеш ниць і поклонишся мені. Тоді Ісус сказав до нього: Геть сатано! Написано бо: Господу Богу твоєму поклонишся і йому єдиному будеш служити.” Євангеліє за Матеєм 4.8 – 4.10
15 березня 2008 р.
Мова і національне буття
Петро ІВАНИШИН, доктор філологічних наук, професор МОВА І НАЦІОНАЛЬНЕ БУТТЯ Мова належить до так званих вторинних знакових систем. Вона – один із найважливіших факторів самоорганізації суспільства і невід’ємна ознака таких спільнот, як рід, плем’я, народність, народ, нація. Через мови ми пізнаємо світ, але в кожного народу мовна картина світу своя, неповторна. “Мова народу – це його дух, і дух народу – це його мова”, – писав Вільгельм фон Гумбольдт.
5 березня 2008 р.