Лютий 2008
Путін – Герой України!
Олексій ПЕРЕПЕЛИЦЯ ПУТІН – ГЕРОЙ УКРАЇНИ! Нинішній ватажок Кремля наприкінці свого другого терміну вправно грає роль опудала для українців. Згадаймо демонстративні обмеження “Газпромом” постачання газу в Україну, згодом – обіцянку направити на Україну ракети і, нарешті, недавню заяву про те, що “Україна – взагалі не держава”. Українці мають бути вдячні Путіну за його заяви, бо ніщо так не згуртовує націю, як образ зовнішнього ворога. А Путін його старанно створює.
29 лютого 2008 р.
Для тих, хто вірить в Україну
ДЛЯ ТИХ, ХТО ВІРИТЬ В УКРАЇНУ У Видавництві імені Олени Теліги вийшла друга за 2007 рік книга провідника Київської міської організації ОУН Богдана Червака — «Націоналізм. Нариси». У вступному розділі автор зазначає, що український націоналістичний рух у сучасній Україні, його організовані форми дуже часто трактуються як історичне явище, характерне для першої половини минулого сторіччя. Тим часом теорія і практика українського націоналізму адаптовані до політичних і суспільних реалій, а тому настав час осмислити тенденції і проблематику сучасного націоналістичного руху, що дасть можливість глибше збагнути сутність складних суспільно-політичних процесів, які переживає Українська держава.
29 лютого 2008 р.
Петро Іванишин: “Найбільше мені зараз бракує присутності батька”
Нещодавно Петро Іванишин з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка став доктором філологічних наук – одним із наймолодших в Україні вчених такого рангу. А ще він – син покійного Василя Іванишина, Провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери, відомого теоретика й практика українського націоналізму. Саме ці дві теми й переплелися в інтерв’ю. Розмову вів Анатолій Власюк Петро Іванишин: “Найбільше мені зараз бракує присутності батька”
25 лютого 2008 р.
Шлях до співбуття: національно-екзистенціальний тип гуманітраного мислення в україноюдаїці Мартена Феллера
Петро ІВАНИШИН, доктор філологічних наук, доцент, Науково-ідеологічний центр ім. Д.Донцова ШЛЯХ ДО СПІВБУТТЯ: НАЦІОНАЛЬНО-ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ ТИП ГУМАНІТРАНОГО МИСЛЕННЯ В УКРАЇНОЮДАЇЦІ МАРТЕНА ФЕЛЛЕРА Хочеться розпочати огляд заявленої теми із невеликих відступів теоретико-герменевтичного та емпірико-антропологічного плану. Із відступів далеко не випадкових і тісно, на нашу думку, взаємопов’язаних. Що означає для людини бути? По-різному можна відповідати на це питання. Але насамперед це, очевидно, означає бути-у-світі, а значить – означає уміння співбути з іншими людьми та спільнотами, зокрема й людьми іншої національності, етнічності чи субетнічності. А що ж таке співбуття? На думку основоположника онтологічної герменевтики та екзистенціалізму німецького філософа Мартіна Гайдеґґера, співбуття рівнопочаткове буттю-у-світі. Це дуже важлива основоструктура тут-буття людини. Так як не буває якогось голого суб’єкта без світу, так само “не дано від початку ізольоване Я без інших”, – зауважує М.Гайдеґґер. Оскільки буття-у-світі – це завжди співбуття (в іншого німецького герменевта Ганса-Ґеорґа Ґадамера ще – “співжиття”) з іншими, людина (як тут-буття чи присутність) повинна враховувати спів присутність тих інших, від котрих часто себе не відрізняє. Таким чином, людина “сутнісно сама по собі є співбуттям”, оскільки екзистує як буття “з іншими”, “до інших”, “буття-одне-з-одним”, “заради-інших” тощо, що виражається у модусах роботи, неробства, самотності, байдужості, чужості, розлуки та ін. При цьому співбуття можливе навіть із мертвими (як уже-не-присутніми). Саме тому, що буття людини є співбуттям, у неї наявна можливість зрозумілості інших, а також знання себе, оскільки інший – “дублет самості”1.
15 лютого 2008 р.
Чи буде Сєвєродонецьк-3
Богдан ЧЕРВАК, провідник Київської міської організації ОУН ЧИ БУДЕ СЄВЄРОДОНЕЦЬК-3 Намір активістів Партії регіонів та окремих представників органів місцевого самоврядування півдня і сходу України провести на Луганщині з’їзд, під час якого розглянути так звані „гуманітарні проблеми” прийнято порівнювати із з’їздом сепаратистів, який відбувся у листопаді 2004 року в Сєвєродонецьку. Безумовно, підстав так вважати чимало. Передусім йдеться про ініціаторів та прихильників Сєвєродонецька-2, серед яких чимало „контрреволюціонерів”, які у часи помаранчевої революції не приховували свого наміру демонтувати українську державність, шляхом федералізації чи автономізації України. Скажімо, чого вартує ідея ПІСУАРУ – „південно-східної автономної української республіки”, яку три роки тому не лише серйозно обговорювали, а й намагалися втілити у життя.
15 лютого 2008 р.
Україноюдаїка: наука, що об’єднує народи
Олег БАГАН, Петро ІВАНИШИН Науково-ідеологічний центр імені Д.Донцова УКРАЇНОЮДАЇКА: НАУКА, ЩО ОБ’ЄДНУЄ НАРОДИ 1-2 лютого у Дрогобичі відбувалися перші “Читання з україноюдаїки – 2008”, які актуалізували питанням цієї нової науки. Ця міжнародна наукова конференція була присвячена пам’яті відомого українського вченого професора Мартена Феллера (1933-2004). Конференцію організували Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Національний університет “Києво-Могилянська академія” і Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова. Стратегічним завданням науковців було осмислити методологічні та програмні завдання україноюдаїки як комплексної науки про українське єврейство у його тісному взаємозв’язку із українством. Виступи учасників мали дві головні лінії. Про проблематику україноюдаїки говорили історик Жанна Ковба (вдова М.Феллера), президент НАУКМА Сергій Квіт, директор Центру юдаїки Леонід Фінберг, відомий мовознавець Ярослав Радевич-Винницький, керівник Центру Донцова Олег Баган, відома перекладачка Валерія Богуславська, літературознавець Петро Іванишин та ін. Постать і значення М.Феллера як основоположника україноюдаїки були осмислені у доповідях польської публіцистка Ізабелли Хруслінської, учениці професора Світлани Невдащенко, професора Зенона Гузара, літературознавця Лесі Кравченко та ін.
15 лютого 2008 р.
Тут і тепер: місія інтелігента
Петро ІВАНИШИН, доктор філологічних наук, Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова ТУТ І ТЕПЕР: МІСІЯ ІНТЕЛІГЕНТА Той, хто відродив Могилянку: Зб. до 60-ліття В’ячеслава Брюховецького / Упоряд.: В.Моренець, В.Панченко, Т.Ярошенко. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2007. – 704с., [64] арк. іл. Приємно відзначити, що інформаційний простір сучасної України поповнився непересічним виданням, присвяченим непересічній людині. Йдеться про збірник на пошану відомого українського вченого, педагога та громадського діяча, довголітнього президента Києво-Могилянської академії В’ячеслава Брюховецького. Загалом ця праця не лише панорамно окреслює яскраву творчу особистість, а й артикулює постімперській українській людині низку концептуальних питань, найважливішим з яких, як видається, стає фундаментальне питання про місію національного інтелігента. Спробуємо в загальних рисах і збагнути запропоноване збірником окреслення „того, хто відродив Могилянку”, і з’ясувати це герменевтично значуще питання.
15 лютого 2008 р.
Тарас Шевченко – його Україна і його націоналізм
Політична референтура ВО „Тризуб” ім. С.Бандери ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЙОГО УКРАЇНА І ЙОГО НАЦІОНАЛІЗМ У березні кожного року ми з вами відзначаємо роковини з дня народження Пророка і духовного батька українського народу, основоположника українського націоналізму – Тараса Шевченка. Уся його творчість присвячена свободі і розвитку українського народу, які можливі лише у „своїй хаті” – власній національній державі, де – „своя правда і сила, і воля”.
15 лютого 2008 р.
Нестримний, як зухвалість
Петро ІВАНИШИН, доктор філологічних наук, Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова НЕСТРИМНИЙ, ЯК ЗУХВАЛІСТЬ Салига Т.Ю. Всесвіт, гори і він. Петро Скунць. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 120 с. Ну, а завтра куди? Україна – так само, як при мамі була: смерть – куди не піди. Петро Скунць Перед усе відчутнішим духовним спустошенням сучасного покоління українців, перед вельми примарними перспективами постколоніального політикування в цій “державі іржавій”, перед можливою загрозою національного небуття, – кожна втрата одного з тих справжніх, тих, що покликані Господом бути творцями й охоронцями буття народу, стає ударом на відліг. Український мартиролог 2007 року до небезпечного довгий, сповнений незамінних (“…там людина кожна незамінна…”)…
15 лютого 2008 р.
Ми вам покажем кузькіну мать - 2
Віталій ПРИМЕНКО МИ ВАМ ПОКАЖЕМ КУЗЬКІНУ МАТЬ - 2 Россия может применить ядерное оружие 20 января 2008, 10:25 Для защиты суверенитета России и ее союзников в случае необходимости должны быть применены Вооруженные силы, в том числе использовано ядерное оружие. Об этом вчера, выступая на научной конференции в Москве, заявил начальник Генштаба Вооруженных сил Российской Федерации генерал армии Юрий Балуевский. При этом он отметил, что у России нет планов нападать на другие страны. «Мы ни на кого не собираемся нападать, но считаем необходимым, чтобы все наши партнеры четко понимали и ни у кого не было сомнения в том, что для защиты суверенитета и территориальной целостности РФ и ее союзников будут применены Вооруженные силы, в том числе и превентивно, и в том числе с использованием ядерного оружия, в случаях оговоренных доктринальными документами РФ», - сказал Балуевский . «Фокус»
15 лютого 2008 р.
Виступ співголови Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії...
Виступ співголови Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії Валерія Семененка на зустрічі з Президентом України В.А. Ющенком 13 лютого 2008 року в Москві Вельмишановний пане Президенте! Перш за все дозвольте подякувати Вам за постійну увагу до проблем українців за кордоном, зокрема в Росії. Так вийшло, що мені з кінця 80-х довелось на громадській ниві займатися питаннями освіти. Просто я хотів, щоб мої діти знали українську мову, відчували свою причетність до України, і ще в 1989 р. організував у Москві українську недільну школу. А що сьогодні? На жаль, ми ніяк не можемо вийти за рамки недільних шкіл, фольклорних гуртків, додаткової освіти.
13 лютого 2008 р.
Степан Бандера: „ІДЕЙНУ ЗБРОЮ ВОРОГА ВІДКИНУТИ ТОТАЛЬНО…”
Політичний референт ВО „Тризуб” ім. С.Бандери підполковник Іван СУТА Степан Бандера: „ІДЕЙНУ ЗБРОЮ ВОРОГА ВІДКИНУТИ ТОТАЛЬНО…” Під час вивчення нових публікацій на тему націоналізму, що чимраз більше з’являються у ЗМІ та видавництвах, до ВО „Тризуб” ім. С. Бандери потрапила мало чим, на перший погляд, примітна брошура „Український соціальний націоналізм” видана в Харкові у 2007 році під рубрикою – „Бібліотека організації „Патріот України” (далі „ПУ”). В анотації, зокрема, зазначається, що це „збірка ідеологічних робіт та програмових документів”. На обкладинці, окрім помилкового і неприродного визначення „соціальний націоналізм”, нічого такого не має, що могло би насторожити пересічного читача цієї брошури. Однак, це не стосується націоналістів, тих, хто у практичній боротьбі за реалізацію української національної ідеї, також відслідковує різні псевдонаціоналістичні течії, рухи, організації, що цьому перешкоджають.
6 лютого 2008 р.
У Москві відбулося розширене спільне засідання Правління Об’єднання Українців Росії та Правління Федеральної Національно-культурної Автономії Українців Росії
У Москві відбулося розширене спільне засідання Правлінь ОУР та ФНКА УР, в якому взяли участь керівники та представники українських громад Республіки Башкортостан, Камчатського краю, Волгоградської, Мурманської, Нижегородської, Новосибірської, Свердловської, Томської областей, міст Москви та Санкт-Петербургу. Правління одноголосно прийняли звернення до Президента Російської Федерації В.В. Путіна у зв’язку з трагічними подіями Голодомору 1932-1933 років в Україні, заяву щодо незадовільного стану справ із задоволенням національно-культурних потреб українців Росії та ситуації в Бібліотеці української літератури в Москві (додаються), звернення з цих питань до Президента України В.А. Ющенка.
5 лютого 2008 р.
Пацючня заворушилясь
Семен ШВАЧКА, Січеслав ПАЦЮЧНЯ ЗАВОРУШИЛАСЬ! Вже і не згадаю, коли востаннє був у кіно. Кіно – це взагалі більше з підліткових спогадів. Зараз генеральний потік кінопродукції за бажанням переглядається на компі – з цифрових носіїв або з нетової „Труби”. Ну, іноді, коли випадає вільний час, можна переглянути якийсь древній бльокбастер по „1+1” в українському перекладі. Так, на телебаченні з цим більш-менш гаразд, чого не скажеш про наші місцеві кіномережі. Піти до кінотеатру, звісно, можна, якщо забандюриться раптом потішити себе псевдо-хайтековими інтер’єрами, великими м’якими кріслами (не те що дрова невідомого походження в райцентровій кіношці нашої бурхливої молодості), похрумтіти чіпсами… для чого ще, додумайте самі – тільки не задля самого кіно!
5 лютого 2008 р.
Дніпропетровська обласна рада: брехня, наклеп, підбурювання
Максим КРАВЕЦЬ, Національна Спілка Журналістів України 29 січня – у День Пам’яті Героїв Крут, українських хлопців-студентів, що стали до нерівного бою з п’яним большевицький бидлом і своєю кров’ю вписали до новітньої історії України золоту сторінку невмирущої слави, у День, який гідний стати для нас і прийдешніх поколінь українців справжнім (а не вигаданим і нав’язаним злочинною комуноїдною владою) Святом Захисника Вітчизни – у повітрі Дніпропетровська чимось таким запахло… не сказати, що дуже ароматично. Ні, це не черговий викид газів із заводу „Петровка” і не густий смог від димів Придніпровської ТЕС, це більш вишуканий, можна з деяким перебільшенням сказати, розумовий виплід довірених, так би мовити, осіб, обраних народом України, що проживає на території багатостраждальної Дніпропетровської області.
1 лютого 2008 р.
Дивні заяви секретаря РНБО України Р. Богатирьової з приводу бібліотеки української літератури в Москві
Повідомлення Правління Об’єднання українців Росії та ради реґіональної громадської організації „Українці Москви” Як стало відомо з інформації, розповсюдженої сьогодні інформаційним агентством УНІАН, секретар Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова заявила, що „переконалася у збереженні фондів (?! – авт.) Бібліотеки української літератури в Москві… Ніякого знищення фондів немає… Все в ідеальному порядку. Нарощується кількість книг”. Вельми дивно, як український чиновник високого рангу „купився” (чи хотів „купитися”) на окозамилюючі заяви сучасних варварів, нинішніх керівників Бібліотеки, які лише 2 місяці тому повністю знищили її унікальний газетний фонд.
1 лютого 2008 р.
„Раритет” замість газет?
П. ЖОЛНИРЕНКО, колишній читач колишньої БУЛ Зазираючи іноді на сайт Бібліотеки української літератури, шукаю там інформацію про нові видання, про які в інші часи бібліотека регулярно повідомляла своїх читачів. Судячи з сайту, видається, що ось вже рік БУЛ взагалі не отримує книжкових новинок з України. Перестали з’являтися і огляди газетно-журнальних публікацій, що виходили до того. Проте які перли виходять з-під пера бібліотечних грамотіїв! Справжнім раритетом став жовтневий випуск роздрукованого на шикарному папері кольорового буклету БУЛ, який дістався мені, в тексті якого помилка на помилці сидить та помилкою поганяє! Зберігаю для молодшого сина-дошкільника як посібник з ліквідації неписьменності.
1 лютого 2008 р.
90 – річчя Кубанської Народної Республіки
16 лютого з 12.00 до 13.40 в Українському домі відбудеться урочиста академія з нагоди проголошення 90-ї річниці Кубанської Народної Республіки (16.02.1918р). В урочистій академії візьмуть участь: голова УВКР Дмитро Павличко, історик, професор Володимир Сергійчук, голова Київського Меморіалу ім. Василя Стуса, директора музею совєцької окупації Роман Круцик, представник Українського козацтва Євген Петренко, делегація від української громади Кубані на чолі з Миколою Сергієнком та інші чільні діячі громадського руху.
1 лютого 2008 р.
Російська жорстокість
Максим ГОРЬКИЙ Багато жорстокості переживав я і бачив. Я ніколи не міг знайти виправдання для їх існування. Ціле життя мучило мене: Звідки по ходить ця людська жорстокість? Колись доводилось мені читати книгу з фатальним наголовком: «Поступ, розвиток жорстокості». Автор пробує при помочі дуже штудерно зіставлених і пояснених прикладів довести, що поступ людськосте проводить до виявлення таємничої, властивої людині насолоди: катувати свого ближнього, його тіло, душу. Я прочитав книгу з відразою, вона не переконала мене ані трохи, а її парадокси незабаром зникли мені з пам’яті.
1 лютого 2008 р.
Рушійна сила народу
Віктор РАДІОНОВ Наприкінці 2007 року Видавництво імени Олени Теліги випустило чергову книгу члена Проводу Організації Українських Націоналістів, голови Київської міської ОУН Богдана ЧЕРВАКА „Націоналізм: нариси”. Посприяв тому, щоб твір побачив світ, наш соратник, член Проводу столичного об’єднання націоналістів Тарас Петренко. Прикро, що наклад досить скромний — 1000 примірників, однак цінности праці це аж ніяк не применшує. Скажу відверто: в наш час писати про націоналізм (хоч би про який його прояв ішлося) непросто. Як слушно зауважує Б. Червак, „уже в незалежній Україні з’явилося чимало фундаментальних досліджень з історії, теорії та практики українського націоналізму”. Побутує думка, що питання глибоко, всебічно вивчено і вже все, що можна й не можна, в цій ділянці знань сказано, тому відкрити чи бодай додати дещицю нового вельми складно, вважайте — неможливо.
1 лютого 2008 р.