ЗВІТ про діяльність Київської міської організації ОУН у 2007 році
Київська міська організація ОУН зареєстрована у Міністерстві юстиції України, має реєстраційне свідоцтво та печатку.
У відповідних органах державної влади також зареєстровані районні у місті Києві організації ОУН, зокрема:
Печерська;
Дарницька;
Дніпровська;
Оболонська;
Шевченківська;
Деснянська;
Солом’янська;
Голосіївська;
Святошинська;
Подільська.
Провідник КМО ОУН – Богдан Червак. Голова Секретаріату КМО ОУН – Оксана Любінська.
Члени проводу КМО ОУН: Ігор Харченко, Павло Філь, Надія Бугай, Віктор Радіонов, Віктор Красноус, Катерина Андрущенко, Микола Григоренко, Оксана Люблінська.
Контрольно-ревізійна комісія КМО ОУН: Леонід Осипчук, Володимир Онищук, Ігор Михальчук.
У складі проводу КМО ОУН діють:
«Школа ОУН» – керівник Надія Бугай;
Клуб читачів «Українського слова» – керівник Павло Філь;
«Курси поглибленого вивчення української мови» – керівники Оксана Люблінська , Микола Гвоздь та Ніна Марченко;
«Інформаційно-пропагандивна структура «Народна Трибуна» – керівник Владислав Леонтович.
ОУН на вістрі часу
Впродовж звітного періоду діяльність Київської міської організації ОУН здійснювалась відповідно до статуту та програми Організації. Передусім забезпечувалася системність у роботі проводу та районних організацій ОУН у м. Києві. Так, щоп’ятниці відбуваються заняття у “Школі ОУН”, (керівник проекту Надія Бугай), де лекції з актуальних питань історії України, націоналістичного руху, сучасного стану Української держави читають члени Проводу ОУН, відомі науковці, громадські діячі. Чималий резонанс викликали лекції відомого дослідника українсько-російських взаємин Білінського, голови ОУН Миколи Плав’юка, дослідника творчості О. Теліги та О.Ольжича Катерини Криворучко, голови Секретаріату ОУН Романа Матузки та інших. Філіал Київської “Школи ОУН” відкрито у Боярці, що на Київщині (автор проекту Андрій Ковальов). В рамках «Школи ОУН» відбувся перегляд фільму «Загадка Норильського повстання».
Керівник «Школи ОУН» Надія Бугай у співавторстві з В.Радіоновим підготувала до друку методичний посібник, у якому розповідається про досвід столичної ОУН щодо вишколу членів і кандидатів Організації та містяться рекомендації стосовно лекторської роботи, інші матеріали необхідні для налагодження системного та якісного вишколу кадрів ОУН.
Щосереди для киян, членів та кандидатів ОУН відбувалися заняття із поглибленого вивчення української мови, які проводили члени ОУН Микола Гвоздь, Оксана Любінська та членкиня Товариства ім. Олени Теліги Ніна Марченко.
Популярністю у киян користується «Бібліотека націоналіста», де зберігаються унікальні видання теоретиків, ідеологів та істориків українського націоналістичного руху.
Регулярно проводяться засідання проводу Київської міської ОУН.
З ініціативи провідника Голосіївської районної організації ОУН Павла Філя започатковано роботу “Клубу читачів “Українського слова”, що дозволило на якісно новому рівні популяризувати тижневик, сприяти збільшенню його накладу, а відтак знайомити українців з діяльністю ОУН. На сьогодні у роботі Клубу беруть участь понад 200 чоловік, практично із всіх областей України. Відбулися збори Клубу, проведено низку конкурсів, на яких відзначено осіб, щоб найбільше прислужилися популяризації тижневика. Окремі читачі Клубу стали кандидатами в члени ОУН.
З ініціативи Київської міської ОУН тривалий час на Майдані незалежності діє інформаційний пункт “Народна Трибуна” (автор проекту Владислав Леонтович), яка поширює агітаційну літературу стосовно європейського та євроатлантичного вибору України, а у період виборчих кампаній працює як агітаційний майданчик.
На виконання рішень Проводу ОУН Київська міська ОУН запровадила нові форми агітаційної роботи. Зокрема було виготовлено та у формі листівки поширено «Декларацію ОУН». Виготовлено та поширено листівки: заклик вступати до “Школи ОУН”; передплачувати тижневик “Українське слово”. Окремими тиражами вийшли календарики на 2007 рік, присвячені полковникам Євгенові Коновальцю та Андрію Мельнику, головам ОУН Олегу Штулю-Ждановичу, Денису Кв’ятковському, Миколі Плав’юку, а також визначним членам ОУН Олегу Ольжичу та Олені Телізі (автори проекту Віктор Красноус та Інна Білолипецька). Крім того, з ініціативи Київської міської організації ОУН та сприяння Видавництва ім. О.Теліги виготовлено та поширюється серед киян буклет, у якому міститься інформація про ОУН та її сателітні структури.
Регулярно поновлюються фотостенди, які розповідають про діяльність ОУН (керівник проекту Олександр Вакуленко )
Проведено низку заходів та акцій. Київська міська ОУН взяла активну участь у “Марші УПА”, присвяченому державному визнанню боротьби ОУН і УПА під час Другої світової війни.
Провідник Київської міської організації ОУН Богдан Червак взяв участь у міжнародній науковій конференції “На сторожі цілості, щастя і могутності більшої родини – нації», що її організувало Всеукраїнське жіноче Товариство ім. Олени Теліги та виступив із доповіддю “Олена Теліга як символ національної честі”. Крім того, провідник КМ ОУН регулярно виступає на «Радіо Свобода», Українському радіо, а також у ролі експерта взяв участь у телепрограмі «Толока» (УТ-1), присвяченій державному визнанню ОУН і УПА.
Делегації Київської міської ОУН взяли участь у відзначеннях чергових річниць трагедії під Базаром та Крутами, вшанували пам’ять жертв Биків ні, Голодомору 1932-1933 років.
Члени Київської міської організації ОУН взяли активну участь у вшануванні пам’яті Великого Кобзаря, яке щорічно проводиться українськими організаціями біля пам’ятника Т.Г. Шевченкові у Києві. Члени ОУН, разом із націоналістами з інших партій та організацій не допустили глумління над святим для українців місцем з боку комуністичних та проросійських організацій.
На адресу Київського міського голови надіслано звернення проводу Київської міської ОУН щодо негайного впорядкування місця та встановлення пам’ятного знака на честь українців, розстріляних у 1918 році більшовиками у Маріїнському парку. Київська міська ОУН також звернулася із заявою до засобів масової інформації щодо дискредитації націоналізму окремими журналістами.
Київська міська організація ОУН виступила ініціатором об’єднання провідних націоналістичних організацій Києва з метою координації їх діяльності при проведенні масових акцій у столиці. На сьогодні в Києві створено та активно діє координаційна рада націоналістичних організацій “Українська громада Києва”, до складу якої входить Київська міська організація ОУН.
Налагоджено тісну співпрацю із київським відділенням Товариства ім. Олени Теліги та громадською організацією «Тризуб» ім. С. Бандери.
З ініціативи громадсько-політичного об’єднання «Українська громада Києва», до складу якого входять націоналістичні організації столиці, зокрема Київська міська організація ОУН, ВО «Свобода», КУН, МНК, Тризуб ім. С.Бандери, Український Спротив, Патріот України у Бабиному Яру відбувся мітинг на честь українських героїв, які були розстріляні фашистами у лютому 1942 року.
Перед початком мітингу було проведено «Марш пам’яті». Сотні українських націоналістів із смолоскипами та свічками, портретом Олени Теліги, під державними і націоналістичними прапорами пройшли маршем із станції метро «Дорогожичі» до Пам’ятного Хреста, де священики відправили молебень за українцями, що поховані у Бабиному Яру.
Мітинг відкрив провідник Київської міської організації ОУН Богдан Червак, який розповів присутнім про членів ОУН, які у роки Другої світової війни боролися за український Київ, за що були розстріляні нацистами. Він також наголосив, що пам’ять про Олену Те лігу та її соратників має надихати українців у їх боротьбі за реалізацію ідеї України як держави української нації.
На мітингу виступили представники націоналістичних організацій столиці, а також один із лідерів УНП Василь Червоній.
Значна увага приділяється залученню до лав ОУН української молоді. З цією метою було проведено «Збори молодих націоналістів Києва», під час яких визначено завдання для української націоналістичної молоді.
З ініціативи молодих націоналістів у Будинку вчителя проведено урочисту академію на честь визначних діячів УВО-ОУН Василя Біласа і Дмитра Данилишина. Випущено та поширено буклет, у якому розповідається про подвиг молодих героїв України.
На розширеному засіданні проводу Київської міської ОУН в урочистій атмосфері голова ОУН Микола Плав’юк прийняв присягу у студентів київських вищих навчальних закладів.
На запрошення Секретаріату Президента України провідник КМО ОУН Б.Червак взяв участь у нараді, що під головування Президента України відбулася у Харкові, де обговорювалися питання гідного відзначення 75 річниці Голодомору 1932 – 33 років. Крім того, Б.Червак на запрошення посольства України в Російській Федерації взяв участь у «круглому столі» «Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: сучасний стан вивчення проблеми», який відбувся у Культурному центрі України в Москві з нагоди відзначення 75 річниці трагедії. У рамках заходу презентовано книжку «Голодомор 1932-1933 років в Україні. Документи і матеріали».
Систематично поновлюється веб-сторінка ОУН у мережі Інтернет.
В “Українському слові” опубліковано низку статей, зокрема “Український націоналізм”, “Санація країни”, “Гідра сепаратизму”, “Гра з вогнем”, «Таллінн проти Москви. Український урок», «Віднайдена правда нації», Між перемогою і поразкою», «Шотландський урок для українських націоналістів», «Окупація пам’яті», «Неминучість націоналізму», «Чи стануть дострокові вибори вибором нації»; «Окупація пам’яті», «Неминучість націоналізму», «Четверта сила», «Націократія» Миколи Сціборського», «Полтавська битва і сьогодення», «Націонал-демократ - це звучить гордо?», «О.Ольжич - поет національного героїзму», «Де спочине прах полковника Коновальця?», «Ціна поступки», «Випробування Катериною».
Підготовлено та здано до друку книжку “Нариси про націоналізм”, у якій розповідається про основні етапи становлення націоналістичного руху в Україні, його завдання на сучасному етапі.
Відзначення ювілеїв О.Ольжича та Р.Шухевича
З ініціативи Київської міської організації ОУН, Київського відділення Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги та за сприяння Фундації ім. Ольжича у Будинку вчителя проведено Урочисту академію з нагоди сторіччя від дня народження О.Ольжича.
Зважаючи на те, що влітку цього року українці в Україні та за її межами святкують столітні ювілеї з дня народження визначних діячів національно-визвольного руху О.Ольжича та Романа Шухевича, діяльність КМО ОУН в основному зосереджувалася на підготовці та відзначенні цих знаменних дат вітчизняного календаря.
Зокрема 30 червня члени Київської міської організації ОУН взяли участь в урочистій академії, присвяченій Р.Шухевичу, яка відбулася у столичному Будинку офіцерів. Після завершення академії члени ОУН з державними та прапорами Організації, разом із представниками інших націоналістичних організацій здійснили похід до Софіївського майдану, де відбувся мітинг та «Повстанська ватра». На мітингу виступив провідник КМО ОУН Богдан Червак.
З метою належного відзначення у Києві днів народження О.Ольжича та Олени Теліги був утворений та працював Організаційний комітет, до складу якого ввійшли представники столичних організацій ОУН, Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги та Всеукраїнської громадської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери.
З ініціативи Оргкомітету 21 липня у Бабиному Яру відбулося покладання квітів до Пам’ятного Хреста, а також панахида і мітинг на честь українських націоналістів, що у роки Другої світової війни були розстріляні німецькими окупантами. На мітингу виступили голова Київського відділення Товариства ім. Олени Теліги Лілія Гонюкова, провідник КМО ОУН Б. Червак, лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги, доктор історичних наук, професор Надія Миронець, члени об’єднання груп української молоді ОУН та ВЖТ ім. Олени Теліги «Молодіжне крило», вчителі загальноосвітньої школи № 97 ім. Олени Теліги, зокрема Ліна Єрмолаєва, організатор та керівник шкільного музею Олени Теліги, переможець Київського відбіркового туру Конкурсу на краще виконання творів Олени Теліги «Щоб далі йти дорогою одною…» Іван Марченко, лауреат відбіркового туру Родіон Пришва, одна із перших дослідниць творчості Олени Теліги Катерина Криворучко, поетеса, членкиня Спілки письменників Марія Морозенко. У заході взяв участь голова Секретаріату ОУН Роман Матузко.
Після завершення мітингу усі охочі ознайомилися з експозицією Музею Олени Теліги у загальноосвітній школі № 97 ім. О. Теліги.
Цього ж дня біля будинку на вул. Льва Толстого, 15, де встановлена меморіальна дошка на честь О.Ольжича відбувся мітинг з нагоди дня його народження. У мітингу взяли участь члени Київської міської організації ОУН, ВО «Свобода», Всеукраїнської громадської організації «Тризуб» імені Степана Бандери, членкині Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги та численні симпатики.
Під маєвом національних прапорів і прапорів згаданих громадських організацій та партій присутні заслухали виступи Богдана Червака (провідника Київської міської організації ОУН); Олександра Башука (члена Політради ВО «Свобода»); Сергія Кота (генерального директора Фундації ім. Олега Ольжича); Катерини Криворучко (дослідниці життя і творчості О. Ольжича і Олени Теліги).
Промовці яскраво схарактеризували багатогранну постать О. Ольжича — вченого, поета і визначного діяча українського націоналістичного руху. Член ОУН Катерина Криворучко, прочитала недавно знайдений нею у Центральному державному архіві України «ДЕКАЛОГ НАЦІОНАЛІСТА», написаний Олегом Ольжичем.
Крім того, член ОУН Катерина Криворучко, як одна із найвідоміших дослідниць життя і творчості О.Ольжича і О. Теліги, впродовж червня-липня регулярно виступила на центральних телеканалах із розповідями про героїв ОУН. Зокрема широкий резонанс мала авторська передача подруги Криворучко на телеканалі «Культура», у якій вона розповідала про маловідомі сторінки життя і творчості О. Теліги та О.Ольжича.
Статті та інші інформаційні матеріали, що розповідають про життя і творчість О.Ольжича поміщувалися в українській пресі та мережі Інтернет, зокрема в газетах «День» та «Персонал»; інтернет-виданнях «Українське життя в Севастополі», «Хата», «Майдан», «Націоналістичний портал», «Національний альянс», «Бандерівець», «Портал українця» тощо.
У липні за сприяння Видавництва ім. О.Теліги та підприємця з м. Боярки Київської області, члена ОУН Володимира Якимчука побачила світ книжка Б. Червака «Слово, що стало зброєю» у якій розповідається про життя і творчість О. Ольжича, його політичну діяльність як одного з провідників ОУН, особлива увага акцентується на його світоглядних та ідейних переконаннях. Секретаріат ОУН надіслав книжку усім обласним організаціям для використання її у повсякденній роботі.
Підготовлено та здано до друку книжку “Нариси про націоналізм”, у якій розповідається про основні етапи становлення націоналістичного руху в Україні, його завдання на сучасному етапі.
Вишкіл молодих кадрів
Розпочато роботу з вишколу націоналістичної молоді. Члени ОУН Микола Григоренко та Григорій Дворковий взяли участь у молодіжному вишколі, який проводився у селі Зарваниця, що на Тернопільщині. Здобуті знання та досвід будуть запроваджені для вишколу інших членів та кандидатів ОУН.
У липні делегація Київської міської організації ОУН в складі Б.Червака, М.Григоренка, М. Любінського, В. Красноуса та П. Філя взяла участь у молодіжному вишкільному таборі, що з ініціативи Всеукраїнського жіночого Товариства ім. О.Теліги відбувся на Кіровоградщині. Члени столичної ОУН мали можливість спілкуватися із членами ОУН з інших областей, представниками українських молодіжних організацій. На завершення вишколу провідник КМО ОУН Б.Червак в урочистій атмосфері прийняв присягу у кандидатів в члени ОУН та подарував їм націоналістичну літературу.
Провід Київської міської організації ОУН започаткував регулярний вишкіл націоналістичної молоді. Так з 30 липня – по 3 серпня перший такий вишкіл, під назвою «Вишкіл ім. Миколи Капустянського», відбувся у селі Великий Букрин, що на Київщині. Під керівництвом досвідчених інструкторів учасники вишколу здобули необхідні знання з перебування українського націоналіста у екстремальних ситуаціях, навчилися володіти водними засобами, орієнтуватися на незнайомій місцевості, оволоділи навичками альпінізму. Заняття із фізичної підготовки поєднувалися із лекціями про історію та сучасність українського націоналістичного руху.
У рамках вишколу його учасники побували у Державному історико-культурному заповіднику Трахтомирів, на території якого розміщені давні козацькі поселення та вклонилися козацьким могилам.
На завершення вишколу провідник КМО ОУН Б.Червак прийняв присягу у молодих кандидатів в члени ОУН. Членами ОУН стали студент Аграрного університету Микола Любінський, студент Київського політехнічного університету Дмитро Шестачук та журналіст Дмитро Мічуда.
Крім молодих членів і кандидатів ОУН у вишколі також взяли участь члени Всеукраїнської громадської організації «Тризуб» ім. С. Бандери, які люб’язно надали власну вишкільну базу для ОУН, та члени харківської організації «Патріот України».
Делегація Київської міської організації ОУН також відвідала село Шевченкове, що Черкащині, де вшанувала пам’ять генія українського народу Т.Г. Шевченка, зокрема члени столичної ОУН ознайомилися з унікальними музейними експонатами, які розповідають про життя і творчість Великого Кобзаря.
При сприянні члена проводу Київської міської ОУН Ігоря Харченка придбано нову оргтехніку для офісу організації.
Секретаріат КМО ОУН
ЗАЯВИ, ЗВЕРНЕННЯ
Київської міської організації ОУН
Гідно вшанувати пам’ять українців
Київському міському Голові Черновецькому Л.М.
Шановний пане Голово!
Вже декілька років поспіль громадськість Києва вшановує пам’ять українців, що були розстріляні більшовиками у 1918 році, під час окупації ними Української Народної Республіки.
Одне із місць масових розстрілів киян знаходиться у Маріїнському парку, зокрема навпроти Маріїнського палацу. Існують документальні свідчення, що саме там банди так званих червоноармійців глумилися над мирними жителями нашого міста, жорстоко розправлялися із тисячами і тисячами ні чому невинними людьми.
У своїх спогадах відомий український письменник, очевидець цих подій Володимир Леонтович писав: «Рахують, що за ці три дні у Києві було розстріляно близько 5000-6000 душ. Забитих скидано у дві величезні ями, викопані насупроти двірця біля воріт до Маріїнського парку і над їми висипано дві могили».
За часів радянської влади ця страшна правда всіляко приховувалася. Лише в незалежній Україні стало можливим на місці цього жахливого злочину відправити Службу Божу, щоб у такий спосіб вшанувати пам’ять наших земляків.
Очевидно, що настав час, щоб міська влада Києва належним чином впорядкувала місце масових розстрілів українців у Маріїнському парку, встановивши там відповідний пам’ятний знак.
Ми переконані, що гідне відзначення пам’яті жертв більшовицького терору у Києві стане вагомим актом відновлення історичної справедливості, сприятиме формуванню, в першу чергу у молодих людей, почуття патріотизму та національної гідності.
Провід Київської міської організації ОУН, закликає Вас, пане Голово, невідкладно приступити до спорудження пам’ятного знака на честь загиблих українців!
Вимагаємо захистити українську книжку!
ЗАЯВА
У Києві розпочалося масове закриття книжкових магазинів, видавництв, інших культурних установ. Зокрема, 11 жовтня Верховний Суд прийняв рішення про передачу приміщення книгарні «Планета», що у центрі столиці Київській міськдержадміністрації. Із своїх приміщень виселяють видавництво «Радуга», яке в цьому році мало відзначати свій 70-річний ювілей.
Загалом у центрі Києва вже закрито 20 книгарень. Лише нинішнього року припинено діяльність або поставлено під загрозу існування видавництва «Мистецтво», «Музична Україна», «Дніпро», «Обереги», «Урожай», «Алатон», «Українська енциклопедія імені М.П. Бажана», «Київська Русь», палітурна майстерня «ІВЛ», головної редакції «Книга пам’яті України», часописів «Соняшник» та «Радуга», книгарень «Сяйво», «Знання», «Абзац». Все це стало можливим тому, що статтею 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було відкрито можливості для дій представників органів влади, спрямованих на знищення культурно-мистецьких закладів, видавництв, книгарень Києва.
З цього приводу Київська міська організація ОУН заявляє рішучий протест. Вимагаємо від київських чиновників припинити «рейдерські атаки» на культурні й духовні осередки столиці! Вимагаємо скасувати незаконні рішення щодо закриття у Києві українських книгарень, інших культурницьких установ!
Закликаємо киян давати рішучу відсіч незаконним діям київських можновладців, які, фактично оголосили війну українській культурі!
Вулиці Івана Мазепи у Києві – бути!
ЗАЯВА
Після неодноразових звернень української громадськості столиці, Київська міська рада, врешті-решт, ухвалила рішення перейменувати вулицю Січневого повстання в Печерському районі у вулицю Івана Мазепи та доручила Київській міській державній адміністрації вжити організаційно-правових заходів щодо перейменування.
Водночас столичні осередки Партії регіонів, Соціалістичної партії виступили проти такого перейменування та вживають заходів, щоб не допустити появи у Киві вулиці названої на честь справжнього героя України гетьмана Івана Мазепи.
У зв’язку з цим Київська міська організація ОУН заявляє, що рішення про перейменування вул. Січневого повстання на вулицю Івана Мазепи є хоч і спізнілим, але реальним кроком щодо встановлення у столиці історичної справедливості стосовно видатного українського політичного і державного діяча, гетьмана України Івана Мазепи.
Крім того, вимагаємо від Київської міської ради невідкладно ухвалити рішення стосовно перейменування усіх вулиць, які мають радянські назви чи носять імена діячів, що брали участь у репресіях часів комуністичного режиму.
З карти Києва назавжди мають зникнути такі назви вулиць як Комуністична, більшовиків Артема та Якіра, які відзначилися своєю злочинною діяльністю під час Голодомору, комуніста Полупанова, який мало не зруйнував Лаврську дзвіницю тощо.
Вважаємо, що зволікання із таким перейменуванням є наругою над національними почуттями мільйонів українців, які прагнуть бачити столицю України сучасним, європейським, а головне українським містом.
ЗАЯВА
з приводу незаконної заборони торгівлі на Майдані Незалежності
Вже вкотре у центрі столиці на Майдані Незалежності відбуваються брутальні атаки на підприємців, які торгують українськими книжками, національною символікою, українською аудіо та відеопродукцією. При цьому чиновники, які керують ліквідацією осередків продажу, не пред’являть жодних документів, діють у силовий спосіб, зневажаючи як підприємців так і киян та гостей столиці. Характерно, що ліквідатори навіть не дивляться на документи, які дозволяють підприємцям торгувати на Майдані Незалежності.
Хочемо наголосити, що таке свавілля відбувається при безпосередній участі влади Києва та міського голови Леоніда Черновецького, який на одному із брифінгів заявив, що має намір “європеїзувати” торгівлю на столичному Майдані Незалежності.
Очевидно, що такі жорсткі, агресивні та антизаконні дії київських чиновників, це і є “європеїзація” торгівлі, як її розуміє міський голова.
Треба відверто заявити, що зачистка на Майдані Незалежності відбувається з метою ліквідувати чи не єдине у Києві місце, де можна купити національну символіку, а також остаточно прибрати до своїх рук Майдан Незалежності, щоб використовувати його у власних бізнес-проектах.
У зв’язку з цим, українські націоналісти заявляють, що не допустять чиновницького свавілля на Майдані Незалежності та усіма доступними їм методами домагатимуться відновлення справедливості й законності.
Здійснювачам Голодомору немає місця на українській землі!
ЗАЯВА
Виповнюються 75-ті роковини Голодомору 1932–1933 років, який забрав мільйони життів. Наша держава та українці в усьому світі вшановують пам’ять жертв. Тоді сталася не просто біда, не звичайне лихо, що звалилося на український народ унаслідок непереборних обставин. Маємо незаперечні докази штучности голоду, навмисного створення умов, які призвели до жахливих наслідків, свідомого прирікання людей на голодну смерть.
Повальну загибель українців спричинила небачена жорстокість, із якою виконувалися розпорядження Й. Сталіна і його поплічників збільшити заготівлю зерна у 1932 р. на 44 %, інші рішення компартії та постанови Раднаркому. Непосильні хлібозаготівлі з використанням примусу, різноманітні покарання, тривале позбавлення селян збіжжя, та й відбирання їстівних припасів узагалі, “чорні дошки”, неможливість виїхати із сіл, оточених військами, — далеко не повний перелік немилосердних заходів, що їх вживала більшовицька влада.
Отже, йдеться про ретельно продумане і здійснене керівництвом СРСР і ВКП(б) нечуване у світі злочинство. Комуністичні верховоди не просто намагалися розправитися з непокірними людьми та, як вони казали, “знищити соціальну базу українського націоналізму — індивідуальне селянське господарство. Ставилася мета — зламати волю українського народу, придушити його опір, а якщо не вдасться, то й стерти з лиця землі українців як націю.
Коли Україна помирала через нестачу харчів, радянський уряд мільйонами тонн вивозив вилучений у неї хліб за рубіж, заперечував наявність голоду й відмовлявся від допомоги голодуючим українцям, усіляко перешкоджав її отриманню.
Поневіряння, яких зазнав наш народ у 1932–1933 роках, незмірні. Голодомор глибоко ранив націю, підкосив її життєві сили, припинив існування старосвітського українського села з його неповторним укладом. Наслідки тієї лихої години ми відчуваємо і донині. Це, без перебільшення, найстрашніша, найпечальніша сторінка нашого минулого й водночас злодіяння вселенського рівня, злочин проти людства і людяности, який не має строку давности. Міжнародна спільнота чітко й однозначно дала визначення таким видам душогубства — геноцид.
Будуючи сьогодні свою державу, своє майбутнє, ми не маємо права на байдужість і безпам’ятство. Людовбивство забуттю не підлягає!
Крім того, треба винести головний урок із тих подій: злочини та насильства над вільним розвитком українського народу стали можливими через його бездержавне становище і поневолення, через захоплення Української Народної Республіки радянською Росією.
Сьогодні Москва заперечує здійснення Голодомору, всіляко перешкоджає визнанню його Організацією Об’єднаних Націй як геноциду українського народу, і далі покриває криваві більшовицькі діяння, втаємничує дані та достовірні джерела, сіє зерна брехні та ненависти. Однак вина Кремля потрійна й незаперечна — і як загарбника, і як безпосереднього влаштовувача людоморів 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 років, і як приховувача правди про голод в Україні.
Згідно з міжнародним правом, за дії посадових осіб відповідає держава. Геноцид українців чинила влада СРСР. Його правонаступницею, одноосібно привласнивши мало не все майно колишньої радянської імперії, оголосила себе Російська Федерація. Вона й мусить відповідати. Українська держава й українська нація мають виставити Росії рахунки за чорні діла.
Не слід також забувати і про слухняних виконавців злочинних розпоряджень Кремля — місцевих і присланих більшовиків. Вина за скоєне лежить не лише на уряді Радянського Союзу, а й на правлячій тоді ВКП(б) — КП(б)У, спадкоємицею яких в Україні є сьогоднішня КПУ.
Радянська влада заперечувала саме існування голоду в 1932–1933 роках, переслідувала й суворо карала навіть тих, хто лише згадував про це лихоліття, досліджував питання. Упродовж десятиліть вона твердила, що це “вигадка українських буржуазних націоналістів, перекручувала причини, перебіг і наслідки голоду.
Світоглядні нащадки “вірних ленінців” — нинішні комуністи та “прогресивні соціалісти — під тиском неспростовних доказів тепер визнають, що голод таки був, але затято заперечують його штучність, тобто свідомий мор української нації. З огляду на це вважаємо: ті, хто не покаявся, хто глумиться над пам’яттю жертв, не мають права на народне представництво, їм не повинно бути місця в українській політиці. Тому дуже доречною виглядає вимога запровадити карну відповідальність за публічне заперечення Голодомору, яку Президент України Віктор Ющенко поставив перед Верховною Радою.
ОУН підтримує главу Української держави, який першим з-поміж її керівників надав питанню Голодомору належного значення, на повен голос заявив про потребу вивчення й висвітлення всіх обставин цього безприкладного лиходійства, про необхідність ушанування пам’яті загиблих мученицькою смертю. В. Ющенко дуже багато зробив для донесення правди про ті далекі події до української та зарубіжної громадськости, домігся визнання жахливого злочину геноцидом українського народу в нашій державі й порушив це питання перед ООН, перед усім світом.
Своїм Указом “Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932–1933 років в Україні” Президент зобов’язав державні адміністрації “вжити в установленому порядку заходів щодо демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932–1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з такими особами.
На жаль, Указ глави держави залишається знехтуваним. Це неприпустиме явище, яке свідчить про безвідповідальність і недбале ставлення високопосадовців до виконання своїх обов’язків.
Ми, українські націоналісти Києва, вимагаємо негайного та в повному обсязі виконання Указу Президента України! Передусім наполягаємо на розібранні пам’ятників запроданцям і катам нашого народу, усім тим, чиї імена прокляті у віках. Розпорядникам і здійснювачам Голодомору, виконавцям кривавих чисток немає прощення, немає місця на українській землі!
Першим кроком на шляху відновлення у столиці історичної справедливости має стати демонтаж пам’ятників найодіознішим особам комуністичного режиму: В. Леніну, С. Косіору, Д. Мануїльському, В. Чубарю, Г. Петровському, Н. Крупській.
Заявляємо, що беремо виконання Указу глави держави під свій громадський контроль. Залишаємо за собою право висвітлювати у ЗМІ бездіяльність і всіляке перешкоджання чиновників утіленню в життя розпоряджень Президента, а також домагатися звільнення з посад тих державних службовців, які дозволяють собі не брати до уваги велінь верховної влади.
З питань діяльності та вступу до лав Київської міської організації ОУН звертатися за телефонами: 280-03-25; 280-16-75 та за адресою: Київ, вул. Івана Мазепи (Січневого повстання),6, кім.4,5.
Більше про діяльність ОУН можна дізнатися в Інтернеті [www.mplawiuk.kiev.ua](http:// www.mplawiuk.kiev.ua /).