Індіанці вийшли зі складу США
Представники вождів північноамериканського індійського племені Дакота (народи Сіу) оголосили про розрив договорів, які були підписані більше 150 років тому з урядом США. Вони вийшли зі складу США й тепер мають намір створити свою державу, відкривати дипломатичні представництва в інших країнах.
«Ми більше не громадяни Сполучених Штатів Америки й всі ті, хто живуть у зоні п’яти штатів, які охоплює наша країна, можуть приєднатися до нас», — заявив давній борець за права індіанців Рассел Мінс репортерам і делегації болівійського посольства, тим, що зібралися в одній із церков Вашингтона на прес-конференцію.
Він відзначив, що всім бажаючої відмовитися від громадянства США будуть видані нові паспорти й водійські посвідчення.
У посланні, спрямованому вождями Дакота в державний департамент США, повідомляється, що однобічний вихід з договорів обумовлений тим, що вони є «лише словами на папері, що не мають ніякої цінності». У документі відзначається, що «ці угоди неодноразово порушувалися з метою розкрадання культурних цінностей, земель і знищення звичаїв».
«Дакота підписали з урядом США 33 договори, яких відтепер ми не будемо дотримуватися», — заявив, у свою чергу, Філіс Янг, що брав участь в організації Міжнародної конференції по правам корінних народів в 1977 році.
Вихід з угод зовсім легальний, говорить Мінс: «Це відповідає законам США, зокрема статті шостої конституції».
«Це відповідає законам про договори, прийнятим на Віденській конвенції й ратифікованих США й іншою частиною світового співтовариства в 1980. Ми маємо юридичне право бути вільними та незалежними», — сказав Мінс.
На прес-конференції вожді Дакота заявили, що вже відвідали болівійські, чилійські, південноафриканські й венесуельські посольства й будуть просувати свою справу й за кордоном, передає AFP.
Країна Дакота (Лакота) містить у собі частини штатів Небраска, Південна Дакота, Північна Дакота, Монтана й Вайомінг.
Вожді Дакота в найближчі місяці готуються відкрити дипломатичні місії в ряді країн.
Нагадаємо, що індіанці Дакота почали боротьбу за незалежність в 1974 році, прийнявши декларацію про незалежність на зразок Декларації про незалежність США від Англії. У вересні Організація Об’єднаних Націй прийняла декларацію по правах корінних народів, незважаючи на опір Сполучених Штатів, які заявили, що вона суперечить їхнім власним законам.
Найбільше в сучасній історії США виступ індіанців за свої права почався 27 лютого 1973 року. Нащадки корінних жителів Америки захопили селище Вундід-Ні в резервації Пайн-Рідж і два з половиною місяця витримували збройну облогу влади.
300 індіанців Оглала з народу Сіу з Пайн-Рідж у Південній Дакоті направилися до селища Вундед Ні. У той час у Пайн-Рідж проживало 13 000 чоловік, більше половини з яких були безробітними. Це був найбідніший регіон США, де рівень життя не дотягав навіть до країн третього світу.
Захопивши Вундед-Ні, повстанці висунули вимоги: провести об’єктивну ревізію всіх без винятку угод між урядом США й індіанцями; створити незалежну комісію й розслідувати дії міністерства внутрішніх справ і Бюро у справах індіанців стосовно Оглала; змістити з посад членів Племінної ради й змінити законодавство, що стосується корінних жителів Америки.
Конфлікт між повстанцями й урядом закінчився військовою поразкою індіанців. Однак політичне трактування було на їх користь: повстанці, щоб заявити про свої претензії на державну самостійність, проголосили Незалежні нації Оглала, що негайно визнав Союз Ірокезів — Конфедерація, відома ще з XVIII століття. Це йшло врозріз із версією влади США, які намагалися представити повстання як бунт карних злочинців.
Смерть Американській імперії!
Хай живе самостійна і соборна Дакота!
За Вашу і Нашу Свободу!
Прес-служба МАіФ