Перейти до вмісту
Якщо ворог не здається

Якщо ворог не здається

17 червня 2007 р.·Віталій Применко

Якщо ворог не здається

Кожен мисливець знає – поранений звір є небезпечним!

В політиці це правило діє в повному обсязі.

На жаль, “помаразмовий” політикум не є ні мисливцями, ні прагматичними політиками, бо останні події цілком підтверджують вищенаведену мисливську аксіому. Звільнення “президентських” міністрів (зокрема звинувачення Луценка в корупції та посадових злочинах) є прямим наслідком невиконання президентської обіцянки – “бандитам – тюрми”. Тому цілком логічним є прагнення непокараних злодіїв убезпечити себе шляхом усунення потенційно небезпечних для них урядовців (які могли, але не схотіли їх покарати).

Доля Тарасюка так само була зумовлена, бо не можуть бути успішними внутрішній “бєзпрєдєл” і “дєрібан” без зовнішньо-політичної “криши”.

Наступний крок недобитих “бандюковичів” передбачити неважко – імпічмент Президента.

Врешті-решт , якщо хтось досяг влади і не зміг її утримати, то так йому і треба, бо він виявився не володарем, а рабом, з яким пожартувала доля. Шкода лише, що через неспроможність рабів до державного керівництва страждає нація.

Сподіваємось, що цілком “антикризовий” уряд все ж переконає злиднями та нахабним грабунком народу більшість наших співвітчизників в необхідності кардинальних змін у суспільстві та системі влади, в необхідності національної революції.

Тільки Українська Національна Держава забезпечить повний і всебічний розвиток держави та захист прав і інтересів її громадян!

Здобудеш Українську державу, або згинеш в боротьбі за неї!

Майор Кіт