Грудень 2006
КАБМІН – ЩЕ ТА В’ЯЗНИЦЯ
Майор Яр КАБМІН – ЩЕ ТА В’ЯЗНИЦЯ 2004-й. Осінь. Україна: Бандити сидітимуть в тюрмах! – розносила луна країною революційне гасло з помаранчевих майданів. А листопад ганяв землею жовтогаряче листя і тріпотів такого ж кольору стрічками на кущах, а потім люди напували чаєм ближнього в наметах і зігрівали один одного теплом своїх гарячих душ. Ще так недавно… Пам’ятаєте?! Так, так бандитам й треба! Усіх до цюпи! – щиро раділи ви, і вже готувалися смакувати картинками телерепортажів з холодних тюремних камер, де ті, хто обкрадав країну і жирував у той час, коли українці не знали, як звести кінці з кінцями, сьорбатимуть баланду, караючись за свої злочини. І подумки уже займали чергу біля величезних плазмових екранів на площах міст: хліба і видовищ – нам, на хліб і воду – їх! – кричали зболені несправедливістю серця. Здавалося, що судний день не за горами… 2006-й. Осінь. Україна:
21 грудня 2006 р.
Перед обличчям істини, або Повернення на “поле бою”
Петро Іванишин Два світогляди в період глобалізації: культурний імперіалізм і культурний націоналізм Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий; а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду. (Мт. 12,33) Витлумачення складних явищ сучасної герменевто-емпіричної дійсності – справа непроста, ускладнена, окрім інших моментів, відсутністю часової перспективи, що перешкоджає природному для наукового чи філософського мислення дистанціюванню від об’єкта дослідження. Однак і тут існують різні виходи із ситуації. Один із них полягає у застосуванні в оцінці явищ та закономірностей оточуючого життєсвіту гносеологічних критеріїв, що пройшли випробовування часом, довели власну неконтроверсійність та продуктивність.
19 грудня 2006 р.
Кучма і його шанувальники, або Чи закінчиться колись ера брежнєвщини?
КУЧМА І ЙОГО ШАНУВАЛЬНИКИ, АБО ЧИ ЗАКІНЧИТЬСЯ КОЛИСЬ ЕРА БРЕЖНЄВЩИНИ? У газеті «Літературна Україна» за 9 листопада 2006 р. з’явилася стаття відомого поета і громадського діяча Дмитра Павличка «Леонід Кучма», яку можна сприйняти як спробу переосмислення постаті та епохи десятирічного правління цього президента. Вважаємо появу цієї статті симптоматичною, вона відлунює, власне, не стільки переосмисленням доби Кучми, скільки переоцінкою кучмівського періоду розвитку України. То ж проаналізуємо її уважніше і ширше.
19 грудня 2006 р.
П’ятнадцять втрачених років
П’ятнадцять втрачених років Якось тихо і непомітно пройшла в Україні одна із найбільших дат в історії українського народу – 1-е грудня, день Всеукраїнського референдуму, після якого Україна здобула державність і суверенітет, а українці можливість будувати власну національну державу. Дві дати – День незалежності і День Всеукраїнського референдуму, а яка разюча різниця в їх відзначенні. В житті кожного народу є періоди підйому і спаду його суспільно-політичної активності. Серед них бувають історичні моменти, революційні часи найвищого підйому народних мас, які кардинально змінюють ситуацію. У 20-у столітті українці тричі були на вершині боротьби за свою державність. Результати референдуму є вершиною цієї боротьби. Ніколи ще до того, українці не були настільки одностайні у своєму політичному волевиявленні.
16 грудня 2006 р.