Де скарб твій, там серце твоє
Майор Ігор Іванченко
Де скарб твій, там серце твоє
“Як…робитимеш усе, що Я велю, Я ворогуватиму з ворогами твоїми і гнобитиму гнобителів твоїх, бо Мій ангел ітиме перед тобою…і Я винищу їх.”
Вих. 23:22,23
Європа… Бабуся Європа. Які асоціації викликає це слово в голові пересічного пострадянського обивателя? Охайно підстрижені галявини, червоні гостроверхі дахи старовинних міст, фортечні мури в зелені моху, старовинні безлюдні і пропахлі цвіллю готичні храми…
Це, так би мовити, інтер’єр, декорації, а на їхньому тлі - ситі європейці, яких ще можна вирізнити серед численних азіатів і африканців; це “макдональдси”, престижні автомобілі, дорогі супермаркети, казино, неон реклам, миті шампунем тротуари. Постмодернізм, нічим не обмежена свобода бути худобою, свобода пересування - африканців та азіатів у Європу, а європейців - на той світ, права людини-манкурта, права жінки-повії, права тварин і содомітів, паради геїв, одностатеві шлюби, захист природи і найголовніше - розквіт окультних і язичницьких сект.
Мрія!.. Солодка, як кока-кола. Цю мрію навіюють усім бідним країнам, у тому числі й Україні. А європейці тим часом уже реалізували цю мрію і тішаться. А ще більше тішаться ті, хто нав’язав такий спосіб життя європейцям, тішаться і підраховують бариші. Практично всі фінансові потоки в їхніх руках, європейська політика вже давно ними контролюється. Жодних несподіванок уже не повинно б бути, бо хіба сита худоба бажає змін?
Уже давно в минулому Хрестові походи, уже не освітлюють Європу очищувальні багаття Святої Інквізиції, уже давно немає європейської аристократії, а та “еліта”, що зайняла її місце, - це не цвіт європейських націй, а лакеї захланних аристократів смітника і підворітні, запльованої корчми і містечкового базару. Гідність виродилася в пиху одних і фальшиве покаяння інших. Стало обов’язком обпльовувати власну історію, зрікатись і соромитись її. І навіть попередній Папа вже вибачився перед усіма за все, навіть за те, чого й не робив. “Неісторичні” народи - хто у кривавій боротьбі (баски, ірландці), а хто покірно похиливши отупілі голови - поступово зникають. Здається, усе йде своєю чергою, за продуманим сатанинським планом.
І раптом… Раптом починаються події, які випадають із загального контексту. Перемога правих і праворадикальних партій на парламентських виборах у цілій низці європейських країн з середини 90-х минулого століття й до сьогодні (Франція, Австрія, Італія, Норвегія,). Боротьба за власну національну державність шотландців, фламандців, валонів, каталонців. Наростаюча боротьба проти антинаціонального глобалізму. Відмова ратифікувати конституцію Євросоюзу в редакції, яка виключає пункт про християнство (Ірландія, Польща), і провал референдуму в Голландії та Франції. Зріст популярності етнічної музики, танцю, мистецтва і одягу (перемога Руслани на Євробаченні, тріумфальні виступи і шалена популярність танцювального колективу Майкла Флетлі, щорічні покази шотландських національних строїв і т.п.).
А ще - вихід на екрани фільмів, котрі стали світовими бестселерами (“Хоробре серце”, “Роб Рой”, “Патріот”, “Останній самурай”, “Жана Д’Арк” тощо), а також фільми, де акцентується увага на традиційних християнських вартостях (“Той, що виганяє диявола”, “Святі з Бундока”).
Починають з’являтися книги серйозних науковців, котрі правдиво висвітлюють Хрестові походи та Інквізицію (Джонатан Райлі Сміт, “Історія Хрестових походів”; Г.Мішо, “Історія Хрестових походів”; Пірс Пол Рід, “Тамплієри”; Генрі Чарльз Лі, “Інквізиція”).
Врешті, обрання новим папою Римським кардинала Ратцінгера, відомого традиціоналістськими і консервативними поглядами.
Не випадкове і проведення під патронатом Ватикану (уперше за багато десятиріч!) наукової конференції, присвяченої благородній місії Хрестових походів. Британська “Таймс” писала: “Метою європейського лицарства було звільнення Гробу Господнього”. Італійський історик Роберт де Маттей зазначив, що європейці започаткували Хрестові походи у відповідь на вторгнення Ісламу в Християнські землі і сплюндрування Святих Місць. Спонуканням до проголошення Хрестового походу Папою Урбаном ІІ стало осквернення Храму Гробу Господнього в Єрусалимі в 1009 році. Хрестоносці були мучениками, що віддали власні життя за віру". Дж. Р. Сміт на цій конференції наголосив: “Хто вибачається за Хрестові походи, той не знає історії”.
Але найбільшою подією, котра струсонула не тільки Європою, але й цілим світом став вихід на екрани фільму Мела Ґібсона “Страсті Христові”, присвяченого останнім годинам земного життя Ісуса Христа. Фільм мав такий успіх, що світова масонерія не на жарт злякалася.
Усі ці цікаві тенденції відбуваються на тлі релігійного і національного відродження в країнах Східної Європи, котра піднімається з колін після десятиліть безбожницького комунізму і показує приклад Західній Європі.
Усе це вкупі спричинилося до того, що світові сатанинські сили розпочали масовану і шалену атаку на традиційні європейські цінності. І на вістрі атаки опинилося, як завжди, християнство. Ці сили зацікавлені в тому, щоб, добивши стару Європу, із подвійним завзяттям взятися за народи, котрі тільки-но почали звільнятися. На замовлення цих сил сатаніст і збоченець Ден Браун написав свій пасквіль “Код да Вінчі”, а інший сатаніст і збоченець Рон Говард зняв однойменний фільм.
Ті, хто замовив цю бридоту, не пошкодували грошей ні на фільм (125 000 000 $) ні на гонорари відомим “зіркам” Голівуда, ні на PR, ні на рекламну кампанію. Але, не дивлячись на все це, на прем’єрному показі в Каннах фільм з тріском провалився, публіка попросту його освистала. Натомість переміг фільм режисера Кена Лоуджа “Вітер, що колише ячмінь” про боротьбу Ірландської Республіканської Армії проти британської окупації. І для них це стало несподіванкою. Другою несподіванкою для них стала реакція мусульманських громад (Індія), котрі активно підтримали християн, а деякі країни навіть заборонили прокат цього пасквіля на своїй території (Єгипет, Сирія тощо). Третьою несподіванкою стала доволі гостра і жорстка позиція Папи і Ватикану, котрий засудив цей фільм і заборонив католикам його перегляд.
Доволі різко відреагували і деякі православні помісні Церкви. У Росії відбулися пікетування кінотеатрів під гаслом: “Купуючи квиток на фільм, ти продаєш Христа!” Своє слово сказала і УПЦ КП. Хвиля обурення наростає, і це не може не тішити. Світ обурився хамством і нахабством христопродавців. Маємо надію, що це тільки перші ластівки.
Будемо очікувати спалених кінотеатрів і книгарень та натовчених морд захисників свободи творчості сатаністів. Бо кожен ревний християнин мусить зараз не тільки словом заманіфестувати своє ставлення до цієї мерзоти. Тому що “Мовчати на гріх - є гріхом, і не зупиняти гріх - є гріхом” (Катехизис).
Особливо це стосується нас - християн-націоналістів. Європа на шляху відродження своїх традиційних вартостей, і в авангарді мусимо бути ми. Бо така воля Божа. Бо ми завжди були заборолом Європи перед дикунською Азією з її ордами хозарів і монголів. Бо ми показали приклад об’єднання християнського Сходу і Заходу. Бо ми зупинили переможну ходу дикого антихристиянського комунізму. Бо етногенез індоєвропейських народів відбувався на нашій території. Бо ми зберегли Христа в душі та Україну в серці. І саме через це на нас лежить подвійна відповідальність. Таку місію поклав на нас Бог. А якщо з нами Бог, то хто ж тоді проти нас?
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.