Імперія нервує, шавки гавкають, а Естонія іде

ІМПЕРІЯ НЕРВУЄ, ШАВКИ ГАВКАЮТЬ, А ЕСТОНІЯ ІДЕ

Останніми днями українські видання, механічно передруковуючи з російських, повідомили про нібито прийняття Парламентом Естонії законів, які ведуть аж до реабілітації фашизму та перегляду підсумків Другої світової війни.

Щоб зрозуміти, про що ж ідеться, ми звернулися до Інформаційного центра Рійгикогу (Парламенту Естонії) за роз’ясненнями. От що нам відповіли: “66 голосами «за» (6 «проти») прийнятий ініційований фракцією Партії реформ Естонії, фракцією Соціал-демократичної партії Естонії, фракцією партії “Res Publica” і фракцією партії “Isamaaliit” Закон про захист військових поховань (1001 SE).

У преамбулі закону написано: «Поважаючи і визнаючи обов’язок Естонії забезпечувати пошану до останків загиблих у ході військових дій на землі Естонії і гідне поводження з ними; знаходячи, що поховання загиблих у ході військових дій осіб у невідповідних місцях не відповідає європейській культурі і традиції шанувати пам’ять і поважати останки померлих; приймаючи за основу статтю 34 Додаткових протоколів (I) від 8-го червня 1977 року до Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року, згідно з якою Естонська держава зобов’язана забезпечувати пошану до останків осіб померлих унаслідок військових дій на території Естонії, а також пошану до місць поховань і їх позначення, і, згідно з яким, Естонська держава має право здійснювати перепоховання останків, виходячи з публічних інтересів, Рійгикогу прийняв цей закон». Зараз в Рійгикогу в другому читанні розглядається ще один закон “Про усунення заборонених споруд”.

Що це все означає? Усе просто. Естонцям набридло, що в центрі Талліна, на площі Тиннісмягі, знаходяться поховання радянських солдатів, яких вони небезпідставно вважають окупантами. Тому естонські націоналісти, як люди цивілізовані, створюють законодавчу базу для перенесення цих поховань туди, де їм і належить бути – на цвинтар та для демонтажу пам’ятника, який встановлений над ними. Нервова ж реакція Росії на цілковито внутрішні естонські справи пояснюється дуже просто – Кремль хоче зробити вигляд, що він хоч на щось впливає. Цікаво, що справедливо сподіваючись отримати “відлуп”, ватажки “Лубянського злочинного угруповання” Путін, Патрушев, Іванов самі зберігають мовчання, довіряючи “гавкати” шісткам на кшталт Лужкова та депутатів “Госдуми” Лєбєдєва і Косачова. Щоб потім не так прикро було, як не вийде.

Кремль дуже хвилює міжнародна ізоляція Росії, процес якої пішов особливо швидко після вбивства в Лондоні Олександра Литвиненка – по суті, терористичного акту із застосуванням радіоактивних матеріалів, здійсненого ФСБ в кращих традиціях НКВД-КГБ.

Будемо сподіватись, що Парламент Естонії проігнорує москальське гавкання та вчинить у дусі Шевченкового “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”, тобто й надалі буде приймати закони, які б захищали інтереси виключно естонської нації.

Олексій Перепелиця, київський крайовий політ референт ВО “Тризуб” ім. С. Бандери