Травень 2006
Ідеологія націоналізму і політична прогностика
Майор Віталій Применко Ідеологія націоналізму і політична прогностика Однією з ознак, що відрізняє людину від худоби, є здатність пам’ятати минуле, осмислювати сучасне і прагнення прогнозувати майбутнє. Саме з прагнення прогнозувати і спрямувати розвиток людини чи суспільства виникають філософські теорії та ідеології. Одні з них від початку є мертвонародженими і зникають разом зі своїми творцями; другі - живуть якийсь проміжок часу, доки в них не відпаде потреба або поки не виявиться їх безперспективність (монархізм, імперіалізм, комунізм тощо); треті - існують і розвиваються сторіччями, міцніючи і вдосконалюючись з кожним наступним поколінням (провідні релігії світу, націоналізм). Спираючись на ґрунтовну, випробувану віками ідеологію (зокрема на націоналізм), можна не тільки пояснити сучасні процеси, а й передбачити їх подальший розвиток та наслідки.
15 травня 2006 р.
Пекельна криївка українського слова
ПЕКЕЛЬНА КРИЇВКА УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА «На білому світі стояла велика спека, а останні дні, видно, були ще більш спекотними, бо тут, два метри під землею, без вікон без дверей, лише із задраяною з зовнішнього боку лядою і вузьким-вузюським – на ширину долоні – «комином» для повітря у стелі, було справжнє пекло». Цією цитатою з роману Марії Матіос «Нація» можна окреслити сьогоднішній стан української книги, а ширше - українського слова в Україні. Загнана до задушливої криївки, українська культура свідомо виштовхана за межу виживання тими, для кого її існування є загрозою здійснення їхніх планів оволодіння Україною. Знедуховлене суспільство – це суспільство рабів. Очевидно, стоїть завдання зробити українців рабами, а не господарями, бо у господаря не вкрадеш безкарно, а «псові» можна й кістку кинути або й просто копняка дати…
10 травня 2006 р.
НОВА ЛЮДИНА - лицар, воїн, революціонер!
НОВА ЛЮДИНА - лицар, воїн, революціонер! Завжди терновий вінець буде кращий, ніж царська корона. Леся Українка. Людство чекає на державних мужів-провидців, не виключно прагматиків і виборчих тактиків, але й людей з почуттям Божого післанництва, що з Богом розмовляють, як урятувати людство від знищення… Ярослав Стецько. Порівняно з поколінням, яке дало Україні й світові таких титанів духу, провідників національно-визвольної боротьби, як А. Шептицький, Д. Донцов, Є. Коновалець, С. Бандера, Р. Шухевич, нинішні, котрі прийшли на зміну, не змогли сягнути його вершин. Героїчна доба життя і боротьби цього безсмертного покоління породила безліч легенд, переказів, витворила об’ємистий і неповторний пласт поезії української героїки, десятки тисяч патріотичних пісень, дум й інших літературних та мистецьких творів. Згадане покоління, натхненне могутнім голосом Великого Кобзаря, заклало фундамент теорії українського націоналізму й на практиці довело всі його життєдайні засади: примат духовного над матеріальним; нерозривну сув’язь націоналізму і християнства; орієнтацію на власні сили народу, який черпає сили з духу нашої давнини; політичну мету - здобуття власної національної держави; соборність українських земель та ін. Це покоління зуміло витворити єдинорятівний для українців чинник - ОУН (Організацію Українських Націоналістів), який компенсував втрату тих державотворчих чинників, що мали інші народи: національні - аристократію, шляхту, інтелігенцію, церкву, військо, буржуазію тощо. Воно сповна виконало свою історичну місію у надскладні для України часи й передало нащадкам колосальну теоретичну і практичну базу для продовження національно-визвольної боротьби.
5 травня 2006 р.